- •57. Теорія економічних організацій у сучасному інституціоналізмі (о. Вільямсон, г. Демсец).Нет
- •64.Характеристика проблем зайнятості, стратифікації ринку праці, роль держави в працях р.Франкліна та п.Суізі.Нет
- •1.Критерії визначення поняття “Сучасні економічні теорії” та предмет дисципліни.
- •2.Завдання курсу “Сучасні економічні теорії”.
- •3.Місце курсу “Сучасні економічні теорії” в системі економічних дисциплін.
- •4.Теоретико-методологічні витоки сучасної економічної думки.
- •5. Основні напрями розвитку економічної теорії хх ст.
- •6. Основні та альтернативні течії сучасної економічної думки.
- •7. Загальна проблематика наукових досліджень у сучасній економічній думці.
- •8. Роль методології в економічному дослідженні. Філософські та загальнонаукові принципи в економічному аналізі.
- •9. Основні методи сучасних економічних досліджень.
- •6. Також виділяють парадигмально – категоріальний метода та інші методи.
- •10. Методологічний плюралізм сучасної економічної теорії. Причини та сутність. ( интернет )
- •11. Основні теоретичні моделі розвитку науки. Концепції п.Дюгема й т.Куна. ( підручник )
- •12. Основні теоретичні моделі розвитку науки. Концепції к. Поппера та і. Лакатоша. ( підручник)
- •13. Цивілізаційна парадигма економічної теорії – методологічна основа сучасних економічних досліджень.
- •17.Характеристика економічних поглядів п.Самуельсона. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •18.Сучасне посткейнсіанство: загальна характеристика та основні напрями розвитку.
- •20. Калецькіанське посткейнсіанство
- •21.Монетарне посткейнсіанство: особливості методології та теоретичного аналізу. Х.Ф. Мінські, п. Девідсон.
- •22.Нове кейнсіанство: загальна характеристика та місце в сучасній економічній думці.
- •23.Соціальні аспекти теорій Дж. Робінсон, п. Сраффи, а. Лейонхуфвуда.
- •24.Основні школи та особливості методології сучасного лібералізму.
- •25. Особливості неоліберальної концепції державного регулювання.
- •26. Німецький ордолібералізм. «Теорія порядків» в. Ойкена.
- •27. Концепція «соціально ринкового господарства» та «сформованого суспільства» л.Ерхарда.
- •28. Соціальна школа у Франції. Теорія «трьох економік» ф.Перру.
- •29. Кризи світової та національних економік у середині 70-х — на початку 80-х років XX ст. Та їх вплив на розвиток світової економічної теорії.
- •30. Монетарна конценція м. Фрідмена: теоретичні засади та практична реалізація.
- •31. Методологічні засади сучасного монетаризму.
- •32. Загальна характеристика основних етапів еволюції монетаризму.
- •33. Ключові положення сучасного монетаризму та його різновиди
- •34.Особливості сучасного монетаризму. Його місце в сучасних економічних теоріях
- •35.Сент-луїстська модель монетаризму
- •36.Теорія м. Фрідмена як теоретична основа американської «рейганоміки» та англійського «тетчеризму»
- •37. Загальна характеристика економічного неоконсерватизму.
- •38. Теорія «раціональних очікувань». (р.Лукас, т.Сарджент).
- •39. Рівноважний циклічний процес р.Лукаса.
- •40. Теорія «економіки пропозиції» (а.Лаффер, р.Мандел, м.Фелдстайн, м.Боскін).
- •41. Роль держави в теоретичних розробках «нових класиків».
- •42. Сутніть інформаційно-технологічної революції кінця хх-поч. Ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- •43. Еволюція соціально-інституціональних концепцій у другій половині хх ст.
- •44. Концепції «індустріального суспільства» п.Друкера, р.Арона, та ж.Еллюля.
- •45. Теорія «нового індустріального суспільства» Дж. Гелбрейта.
- •46. Теорія «постіндустріального суспільства» д. Белла
- •47. Інформаційна економіка як сектор постіндустріальної економіки
- •48. Суспільство майбутнього в розробках г. Кана і м. Кастельса.
- •53. Місце неоінституціоналізму в сучасній економічній теорії
- •54.Внесок р.Коуза в сучасну економічну теорію
- •55. Еволюція розуміння трансакційних витрат в економічній думці хХст. (Дж.Коммонс, р.Коуз, о.Вільямсон, д.Норт)
- •56. Концепція першої і другої революції д.Норта
- •57. Теорія економічних організацій у сучасному інституціоналізмі (о. Вільямсон, г. Демсец).
- •58.Нова інституціональна економічна теорія: методологічні особливості, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •59. Теорія ігор у новій інституціональній теорії.
- •60. «Новий французький інституціоналізм» . Економіка угод.
- •61.Еволюційна економічна теорія: теоретичні джерела та сучасний стан розвитку
- •62.Теоретико-методологічні витоки й сутність радикальної політичної економії.
- •63.Д.Гордон про загальну парадигу радикальної школи.
- •65. Концепція «якісного економічного зростання».
- •66. Соціал-демократичні теорії економічного розвитку. «Демократичний соціалізм».
- •67. Особливості соціал-демократичних моделей у Франції та Німеччині.
- •68. Особливості шведської соціал-демократичної економічної моделі.
- •69. Концепції економічних реформ у Польщі.
- •70. Концепції економічних реформ у Росії
- •71. Основні напрями перебудови економіки України на ринкових засадах та відображення цих процесів у сучасній економічній думці
- •72. Еволюція української моделі ринкової економіки (90-ті рр.. ХХст. – поч.. Ххі ст.) та її теореетичне обгрунтування
- •73. Порівняльний аналіз стратегій ринкової перебудови економіки в Польщі та Україні
- •74. Новітні тенденції в розвитку економічної теорії на початку ххі ст.
- •75. Характерні зміни в методології сучасної економічної теорії (остання чверть хх – початок ххі ст.)
- •76. Загальна характеристика Нобелівських нагород (нп) з економіки початку ххі ст..
- •77.Характеристика економічних поглядів Дж. Б'юкенена.
- •78.Харктеристика економічних поглядів д.Норта (1993).
- •79.Характеристика економічних поглядів п.Кругмана (2008).
- •80.Характеристика економічних поглядів е.Остром та о.Вільямсона (2009).
- •81. Нобелівські лауреати 2012року.
24.Основні школи та особливості методології сучасного лібералізму.
Сучасний лібералізм – це потужний напрям європейської і світової економічної думки, що в цілому розвивається в межах неокласичної економічної традиції, захищаючи принципи економічної свободи, приватної власності, рівноважного розвитку економічної системи та вільної конкуренції. Водночас його прихильники визнають необхідність регулюючого впливу держави на перебіг ринкових процесів і створення соціальної інфраструктури; виступають за оптимальне поєднання державних і ринкових регуляторів.
Для сучасного лібералізму характерні такі основні принципи:
Обстоювання ідей природного прядку та природних прав;
Заперечення будь-якого розширення державного втручання;
Захист конкурентних принципів господарювання;
Обстоювання ідеї індивідуальної свободи на основі захисту й заохочення при-ї власності на ЗС;
Розвиток місцевого самоврядування на противагу зростанню впливу центральних органів влади;
Підтримка політики вільної торгівлі.
В неоліберальному напрямі дослідники виокремлюють кілька шкіл, кожна з яких ств. з урахуванням націонал. особливостей і яка надавала перевагу певному елементу з методологічного арсеналу неолібералізму. Проте всі школи об’єднували спільні риси в методології, зокрема: макроекономічний аналіз господ. процесів, визнання необхідності державного регулювання, але не на сам процес відтворення, а на інституційні основи механізму прибутку і конкуренції.
Виділяють такі школи сучасного лібералізму:
Віденська (Л.Мізес, Ф.Гаєк,), яка вивчала економічні процеси і субєктивно-психологічні позиції окремих господарюючих агентів, поєднавши принципи австрійської школи граничної корисності з основоположними підходами неокласичної теорії.
Лондонська школа (Л.Ч. Робінс, Ф.Пейш, Е. Кеннан), яка з неокласичних позицій розглядала питання завдань і цілей економічної науки, проблеми алокації обмежених ресурсів і шляхи підвищення ефективності ринкових механізмів.
Чиказька школа (Ф.Найт, І.Фішер, М.Фрідмен), що зосередила увагу на питаннях макроекономічної рівноваги, дослідженні грошової маси як важливого чинника господарської кон`юктури, на проблемах невизначеності, ризиків, інфляційних очікувань тощо.
Французька школа (Ж.-Л.Рюефф, Л.Столерю), яка на основі ринково-інституціонального аналізу економічних процесів виступили за поєднання лібералізму й дирижизму як рівноправних складових у ств. соціального порядку.
Німецька школа ордо лібералізму:
Соціаль-демократична (А. Рюстов, В.Рьопке), яка на основі ідей класичного лібералізму та визнання активн. ролі держави аналізувала питання свідомої побудови суспільного ладу;
Фрейбурзька школа (В.Ойкен, Ф.Бьом) – на підґрунті методології німецього історичного напряму проводила ідею ств. свідомого конкурентного ладу;
Кельнська школа (А. Мюллер-Армак, Л.Ерхард) – стали фундаторами школи соціально-ринкового господарства.