20. Калецькіанське посткейнсіанство

Зазначена гілка посткейнсіанства отримала назву на честь відомого польського вченого-економіста Міхаеля Калець кого (1899—1970), який ще за три роки до публікації «Загальної теорії зайнятості, процента та грошей» Дж. М. Кейнса сформулював власну макроекономічну концепцію заощаджень, інвести¬цій та зайнятості, основні положення якої були дуже близькі за змістом до кейнсіанської, а в деяких випадках навіть глибші та змістовніші.

Як течія економічної думки калецькіанське посткейнсіанство сформувалося пізніше, у 70-х роках XX ст., на хвилі пошуку пост- кейнсіанцями шляхів пояснення кризової ситуації 1973—1975 років, пов’язаної з процесами поєднання стагнації виробництва та високої інфляції. Найяскравішими представниками цієї гілки посткейнсіанства поряд з М. Калецьким є М. Сойєр, К. Коулінг, П. Рейнольдс (Англія), А. Асимакопулос (Канада), П. Силос- Лабіні (Італія), Дж. Стейндл (Австрія) та ін.

Представники калецькіанства у своїх теоретико-методологічних підходах до вивчення економічних процесів відмовилися від принципів рівноважного аналізу та оптимізації неокласики, акцентуючи увагу на процесах економічної динаміки, вивченні мікрооснов макроекономіки у вигляді концепції ціноутворення, на дослідженні процесів розподілу доходів у суспільстві крізь призму класових від¬носин. Предметом їх досліджень є взаємозв’язок інвестицій, кредит¬них потенцій грошової системи та обсягів заощаджень.

М. Калецький, на відміну від Дж. М. Кейнса, сформулював теорію ефективного попиту за умов недосконалої конкуренції, що, безумовно, більше відповідало реаліям XX ст. М. Калецький увів поняття «ступеня монополії», що вимірюється ча-ткою прибутку в ціні та є індикатором відсутності цінової конкуренції. Це поняття вчені використовували для пояснення того, чому ціни не знижуються в період депресії, а також для характеристики динаміки співвідношення часток заробітної плати й прибутку в національному доході.

Вплив монополій на структуру національного доходу, як уважають послідовники М. Калецького, полягає в тому, що:

• панування великих корпорацій в економіці породжує падін¬ня частки заробітної плати в національному доході;

• підвищення номінальної заробітної плати не призводить ав¬томатично до зростання її реального вираження, оскільки моно¬полії компенсують власні втрати підвищенням цін;

• зниження частки доходів робітників у національному доході викликає відповідне зниження попиту на споживчі товари. У монополістичних структур зникає зацікавленість у збільшенні інве¬стицій пропорційно до зростання прибутку.

Розвиток зазначених процесів, на думку англійського представника калецькіан- ства К. Коулінга, може досягти надзвичайно високого, політично неприйнятного рівня всередині країни або призвести до погіршення зовнішньоекономічних позицій, зокрема падіння обмінного курсу валюти, зростання дефіциту платіжного балансу тощо.

Важливою особливістю економічної теорії М. Калецького є те, що він виводить кейнсіанську модель рівноважного зростання в довгостроковій перспективі, приписуючи всі заощадження капі¬талістам і визначаючи їх у вигляді певної долі прибутку. При цьому вчений стверджує, що фірми встановлюють ціни методом «надбавки» до середніх витрат, і рівень цієї надбавки, на його думку, залежить від величини монопольної влади зазначених фірм. Таким чином, М. Калецький, по-перше, об’єднав теорію ділових циклів і теорію економічного зростання по-друге, теоретично обґрунтував позицію, відповідно до якої уряди капіталістичних держав не спроможні утримувати рівень доходу за умов повної зайнятості протягом деякого проміжку часу.

На думку вченого, головним чинником ціноутворення має виступати не процес оптимізації на основі граничних величин, а монопольна влада фірми, яка у свою чергу залежить не лише від економічних чинників, але й від політичних, соціальних факторів, зокрема, згуртованості робітників, політики профспілок, фази циклічної динаміки, регуляторних дій уряду тощо.

М. Калецький ділить економіку на два сектори: центральний і периферійний. Ціна в першому (куди належать промисловість, будівництво, транспорт тощо) формується на основі середніх витрат, у другому — на основі попиту і пропозиції. Унаслідок вищого рівня монополізації в центральному секторі ціни там складаються шляхом надбавки до витрат. Ступінь монополізації у свою чергу вимірюється величиною надбавки до витрат і залежить від концентрації виробництва, домовленостей монополістів цієї галузі, згуртованості профспілок тощо.

Суть його поглядів щодо розподілу доходів також ґрунтувалася на існуванні монополізму в суспільстві й полягала в на¬ступному. Робітники внаслідок низького рівня заробітної плати фактично не роблять заощаджень, і весь обсяг заробітної плати витрачають на споживання. Натомість величина прибутків під¬приємців визначається їхньою інвестиційною активністю: чим вона вища, тим більші прибутки.

Суттєвими є дослідження М. Калецького в галузі інвестицій та циклічності. На думку вченого, інвестиційна активність зростає із часовим лагом під впливом розширення обсягу заоща¬джень, зростання прибутків та скорочення капітальних запасів. Інвестиційна активність впливає також і на динаміку ділового циклу, оскільки останній визначається взаємодією інвестицій, прибутків і капітальних запасів. Увівши нові макроекономічні змінні — інвестиційні замовлення та амортизацію — М. Ка¬лецький дослідив їх співвідношення на кожній з фаз циклу. І в цьому його теорія інвестиційної активності глибша за теорію Дж. М. Кейнса. Проте невизначеність майбутнього й очікуван¬ня підприємців, які суттєво впливають на інвестиційну актив¬ність, залишилися поза межами дослідження як Дж. М. Кейнса, так і М. Калецького.

Незважаючи на недоліки калецькіанства в цілому і розробок його лідера зокрема, М. Калецького по праву вважають одним з визначних учених у галузі макроекономіки XX ст.