13. Цивілізаційна парадигма економічної теорії – методологічна основа сучасних економічних досліджень.

Передумовами виникнення ЦП було критичне ставлення до таких висновків представників формаційної парадигми як: твердження про те, що виробничі відносини детермінують суспільне життя в цілому; лінійне сходження від однієї стадії суспільно-економічної формації до наступної; відсутність свободи вибору в шляхах розвитку; ігнорування суб’єктивного чинника економічної еволюції та мотивації людської поведінки. ЦП охоплює такий часовий період: від 8 -2 ст до н е – до сьогодні. Використовує системно-синергетичні принципи аналізу, тобто відмова від моністичного, однобічного тлумачення історії та ідеї антагоністичної боротьби класів, за допомогою якої намагалися пояснити закономірності соц. руху; визнання альтернативності та багатоваріантності суспільного розвитку. Увага акцентувалася як на економічних процесах, так і на сукупності всіх проявів життєдіяльності суспільства( матеріально-економічному, політичному, ментальному, соціо - культурному, правовому). Основу цивілізації поряд з технологічним способом в-ва складає сукупність культурних традицій, цілей, ідеалів, що перетворюються на психологічні настанови людей. Принципи наукового аналізу ЦП: визнання природної еволюційності та поступовості історичного процесу розвитку людської спільноти; дослідження суспільства з позицій цілісності та єдності; відмова від одномірно-класових оцінок, змісту і цілей соц.-ек с-ми; багато вимірність аналізу гс як цілісного утворення та як підсистеми сус-ва; активна роль людського чинника в суспільному розвитку; визнання світової історії людства. Можна сказати, що ЦП вільна від економічного детермінізму, так як передбачає рівномірність впливу економічного та інших чинників на розвиток людського сус-ва. Він зорієнтований на цілісність людської цивілізації, домінуюче значення загальнолюдських цінностей. У межах ЦП стає можливим вивчення економічних процесів у динаміці. Держава є організаційним центром с-ва, що в легітимний спосіб забезпечує досягнення спільних цілей усього с-ва. Представники: А.Дж.Тойнбі, О.Шпенглер, Ф.Бродель, С.Хантінгтон.

17.Характеристика економічних поглядів п.Самуельсона. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

У середині XX в. з'явилося нова течія економічної думки, що отримало назву «неокласичний синтез». Неокласичний синтез являє собою синтетичну теорію, утворену на основі ідей кейнсіанства та неокласики. Це об'єднання виникло на основі розробки більш загальної теорії, що відбиває позитивний зміст альтернативних економічних концепцій. Одним з авторів неокласичного синтезу став Пол Самуельсон, в першу чергу відомий як автор найпопулярнішого американського підручника «Економікс», перекладеного на багато мов і користується великою популярністю в багатьох країнах світу і за який у 1970 р. йому було присуджено Нобелівську премію. Разом з тим П. Самуельсон проявив себе в наукових дослідженнях в якості економіста-теоретика. Об'єднуючою основою нового напряму служать дві ідеї: максимізація результатів і принцип руху до стану рівноваги. П. Самуельсон є автором теорії виявлених переваг споживачів. Зміст цієї теорії полягає в наступних положеннях: споживач, обираючи для себе якісь блага, не займається порівнянням ступенів їх корисності. Він не в змозі проводити відповідні обчислення, будувати графіки і т.д. І все ж прийняті ним рішення виявляються раціональними, а принципи вирішення є стійкими у часі. Покупець намагається «уникати раптових і несподіваних змін е своїй поведінці як покупця». Купуючи товари і послуги, споживач прагне отримати від кожної витраченої грошової одиниці однакову корисність. Якщо змінюються ціни або рівень доходу покупця, він коригує свій вибір, проте він не буде купувати товари або послуги за новими вищими цінами, якщо їх можна придбати за старими, нижчими цінами. П. Самуельсон поєднує методи впливу держави на економіку з елементами неокласики. На думку П. Самуельсона в залежності від конкретної ситуації можуть використовуватися бюджетні методи і грошово-кредитні прийоми. Неокласичний синтез переважно здобув поширення у доробках американських економістів.