- •Міністерство освІти і науки, молоди та спорту україни одеський національний морський університет
- •Економіка портового господарства
- •Одеса – 2011
- •1. Морський торговий порт і портова діяльність
- •2. Особливості виробничо-господарської діяльності портів
- •3. Управління роботою портів в сучасних умовах
- •4. Формування трудового потенціалу
- •5. Капітал та основні виробничі засоби
- •6. Оборотні кошти
- •7. Інвестиційні ресурси
- •8. Інформаційні та інші види ресурсів
- •9. Конкурентоспроможність портової продукції
- •Три етапи портової конкуренції
- •Питання для самоперевірки
- •10. Основи фінансової діяльності порту
- •Питання для самоперевірки
- •11. Витрати, Грошові надходження та прибуток порту
- •Питання для самоперевірки
- •12. Фінансово-економічного стану порту
- •Питання для самоперевірки
- •13. Економічна безпека портів
- •Питання для самоперевірки
- •14. Реструктуризації портів
- •Основні напрямки кадрової політики морського порту у рамках реструктуризації
- •Питання для самоперевірки
9. Конкурентоспроможність портової продукції
План лекції
1. Якість портової продукції
2. Особливості конкурентного середовища порту
3. Забезпечення конкурентоспроможності морського торговельного порту
4. Оцінка рівня конкурентоспроможності порту
Якість портової продукції
Відповідно до визначення Міжнародної організації стандартизації (ІСО), якість – це сукупність властивостей і характеристик продукту, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби відповідно до свого призначення.
До показників якості портової продукції відносять показники її призначення, надійності, екологічності, технологічності, стандартизації, сертифікації тощо. Головна мета систем якості, побудованих на основі стандартів ІСО серії 9000, - це забезпечення рівня якості продукції, необхідного клієнтурі, і надання доказів здатності підприємства забезпечити цю якість. Особливості міжнародних стандартів:
застосування системного підходу до управління якістю;
орієнтація на споживачів;
регламентація вимог щодо всіх стадій життєвого циклу продукції;
управління якістю продукції здійснюється за всіма основними функціями ( за винятком мотивації та регулювання);
документальне ( бажано кількісне) оформлення конкретних вимог;
рекомендаційний характер.
Ефективне управління якістю неможливо без створення системи якості - сукупності організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управління.
Розробка системи якості містить у собі наступні дії: ухвалення рішення про організацію розробки системи якості відповідно до вимог стандартів ІСО і визначення загальної стратегії робіт; формування керівних і робочих органів по освоєнню стандартів ІСО; розробка програми робіт; організація вивчення стандартів ІСО; аналіз діючої в порту системи якості за окремими елементами; розробка і реалізація заходів щодо приведення системи якості в відповідність до вимог стандартів ІСО; розподіл обов'язків і повноважень по видах діяльності в системі якості; розробка політики порту в сфері; організація планування робіт з якості; організація періодичного аналізу контрактів; організація внутрішньої перевірки якості; організація аналізу й оцінки системи якості; розробка програми використання статистичних методів; організація і забезпечення функціонування груп якості.
Принципи системи якості порту зводяться до наступного:
система якості - засіб, що забезпечує відповідність продукції, послуг установленим вимогам;
система якості функціонує і взаємодіє з іншими видами діяльності порту;
відповідальність за розробку, впровадження і функціонування системи якості покладається на керівництво порту;
система якості – предмет постійної і регулярної внутрішньої перевірки й оцінки;
реалізація цілей системи якості забезпечується технічними, адміністративними і людськими факторами порту;
система якості повинна бути належним чином задокументована;
якість продукції визначається якістю процесів її створення і використання.
Особливості конкурентного середовища порту
Ринок портових послуг являє собою сферу взаємодії портів і вантажовласників. У сучасних умовах ці суб'єкти, що хазяюють, усе рідше вступають у прямі відносини між собою. Механізм їхньої взаємодії на ринку мало чим відрізняється від механізму взаємодії суб'єктів на інших ринках.
В даний час на ринку портових послуг сформувалася ситуація, характерна для «ринку покупця», коли попит на портові послуги значно нижче пропускної спроможності портової системи України. У цих умовах на ринку портових послуг домінують транспортні оператори. Саме вони встановлюють правила, відповідно до яких ініціатива на ринку належить покупцям портових послуг. В залежності від виду конкурентного середовища на ринку портових послуг у ролі конкурентів можуть виступати як порти у випадку перевищення пропозиції над попитом чи вантажовласники, коли попит перевищує пропозицію.
Різні підходи до класифікації методів і форм взаємодії конкурентів дозволяють акцентувати увагу на відкритій або прихованій ціновій та неціновій конкуренції.
Забезпечення конкурентоспроможності морського торговельного порту
Конкурентоспроможність - це механізм розвитку. Проблема конкурентоспроможності порту обертається навколо конкурентної позиції й конкурентної переваги. У цьому плані конкурентноздатність виникає з ринкової позиції, що порт захищає сьогодні, і конкурентних переваг в майбутньому. Конкурентоспроможністю володіє порт в цілому, його технологія, організація виробництва, послуги, роботи тощо.
Конкуренція за накреслення "міграційних доріжок". У проміжку між боротьбою за інтелектуальне лідерство й за ринкову частку відбувається звичайна боротьба за управління розвитком галузі. Багато років може пройти від моменту появи концепції радикально перетвореної галузі до виникнення реального ринку.
На другому етапі конкуренції відбувається змагання за нагромадження необхідних компетенції (і подолання технічних перешкод), за перевірку й випробування альтернативних концепцій продукції й послуг (шляхом поступового з'ясування того, чого дійсно хочуть клієнти), за залучення партнерів, у яких є важливі додаткові ресурси, за угоду в сфері стандартів, коли це необхідно. Якщо на першому етапі виникає конкуренція за передбачення нових можливостей, то на другому етапі починається конкуренція за активне формування майбутньої галузевої структури для власної вигоди.
Таблиця 9.1
