6. Оборотні кошти

План лекції

1. Сутність і структура оборотних коштів порту

2. Нормування оборотних коштів

3. Ефективність використання оборотних коштів

Сутність і структура оборотних коштів порту

Для забезпечення безперервності виробництва й обігу порт має не тільки основні засоби, але й оборотні кошти, склад, структуру та обсяги яких визначають особливості портової діяльності.

Оборотні кошти порту – це сукупність грошових коштів, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і фондів обігу.

До оборотних коштів порту відносять частину засобів виробництва, яка повністю споживається у кожному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на готовий продукт і в процесі портового виробництва змінює свою натуральну форму.

Оборотні фонди порту обслуговують сферу виробництва і поділяються на:

• виробничі запаси (різні види палива, електроенергія, інвентар, інструменти, запчастини, що необхідні для НРР, основні та допоміжні матеріали для допоміжних господарств тощо);

• витрати майбутніх періодів (витрати, пов'язані з розробкою нових технологій, видів продукції, що порт має в поточному періоді, але відносить на продукцію майбутнього періоду) тощо.

Фонди обігу обслуговують сферу обігу і поділяються на:

• кошти, вкладені у виконані, але ще не сплачені роботи;

• гроші на банківських рахунках та у касі;

• кошти у розрахунках (дебіторська заборгованість) тощо.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

• власні (постійно знаходяться в розпорядженні порту та сформовані за рахунок власних ресурсів);

• позичкові (короткострокові кредити).

Для порту важливим є оптимальне сполучення власних і позичкових оборотних коштів.

Оборотні кошти порту, здійснюючи кругообіг у відповідності з виробничими процесами, проходять три основні етапи, що визначає завдання експлуатаційних, технічних та економічних підрозділів. Визначальне значення має перша стадія кругообігу: створення необхідних запасів матеріальних цінностей та палива. Друга стадія пов’язана з виробничим процесом переробки та зберігання вантажів. Третя стадія обумовлена грошовими розрахунками за виконані портом роботи та залежить від ритмічності роботи перевантажувальних комплексів. У кожний момент часу оборотні кошти порту знаходяться на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує безперервність процесу експлуатаційної діяльності порту.

Нормування оборотних коштів

Управління оборотними коштами має метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшими витратами. Важливішим аспектом є нормування оборотних коштів.

Нормування оборотних коштів – процес розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи порту. Нормують оборотні кошти, що знаходяться у виробничих запасах порту: паливо, мастильні й інші матеріали, МШП, інвентар тощо.

У процесі нормування визначають норму і норматив оборотних фондів. Норма характеризує мінімальний запас товарно-матеріальних цінностей на підприємстві і розраховується в днях запасу, грошових одиницях на розрахункову одиницю продукції тощо. Норматив – добуток норми оборотних коштів на той показник, норма якого визначена в грошових одиницях (Н).

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що відносяться за існуючою системою обліку матеріальних цінностей до оборотних фондів, у натуральному вимірі

= n*T, (6.1)

де n – середньодобове споживання оборотних фондів у натуральному вимірі;

Т – норма сукупного запасу, діб.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що відносяться за існуючою системою обліку матеріальних цінностей до оборотних фондів, у вартісному вимірі

= n *Ц *Т, (6.2)

де Ц – ціна одиниці оборотних фондів, грн.

Норма сукупного запасу

Т = + + + , (6.3)

де - транспортний запас, діб;

- підготовчий запас, діб;

- поточний запас, діб;

- страховий запас, діб.

Ефективність використання оборотних коштів

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності дозволяє збільшити обсяг портової продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат порту, вивільнити частину коштів та створити додаткові резерви для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується

, (6.4)

де D – вартість реалізованої портової продукції за розрахунковий період;

Ос – середній залишок оборотних коштів за розрахунковий період.

Середня тривалість обороту визначається

, (6.5)

де Т_р - кількість днів у розрахунковому періоді (360, 90).

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів

(6.6)

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їхнього використання. Унаслідок прискорення оборотності відбувається абсолютне вивільнення (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості портової продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання).

Основними напрямками підвищення ефективності використання оборотних коштів порту можуть бути:

• поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення портової діяльності;

• оптимізація запасів ресурсів.

Питання для самоперевірки

1. Сутність оборотних коштів порту.

2. Особливості складу оборотних коштів морського порту.

3. Характеристика оборотних фондів та фондів обігу.

4. Сутність нормування оборотних коштів порту.

5. Методи нормування оборотних коштів порту.

6. Система показників ефективності використання оборотних коштів порту.

7. Основні напрямки поліпшення використання оборотних коштів порту.

8. Особливості оптимізації формування запасів в порту.