5. Капітал та основні виробничі засоби

План лекції

1. Характеристика капіталу порту

2. Класифікація та оцінка основних засобів порту

3. Знос та амортизація основних засобів

4. Ефективність відтворення та використання основних засобів порту

Характеристика капіталу порту

Капітал порту – це сума коштів, необхідна для здійснення портового виробництва. Авансований у портове виробництво капітал витрачається на придбання засобів виробництва (постійний капітал) і наймання робочої сили (змінний капітал). Постійний капітал порту з врахуванням характеру кругообороту та цілеспрямованого використання розподіляється на основний та оборотний.

Основний капітал – це частина постійного капіталу порту, що складається з вартості засобів праці (перевантажувальних машин, портового устаткування, причалів, інших гідротехнічних споруд тощо) та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Оборотний капітал порту - це частина постійного капіталу порту, що витрачається на придбання на ринку предметів праці та оплату праці робочої сили.

Під основними засобами порту (ОЗ) розуміють матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, і вартість яких поступово переноситься на вартість продукції частинами в міру спрацювання.

Класифікація та оцінка основних засобів порту

У залежності від характеру участі основних засобів у процесі виробництва, вони поділяються на основні виробничі засоби (ОВЗ) і основні невиробничі засоби (ОНЗ).

До основних виробничих засобів відносяться ті засоби праці, що безпосередньо беруть участь у процесі портового виробництва, створюють умови для здійснення виробничого процесу, служать для збереження і переміщення предметів праці.

До основних невиробничих засобів відносяться об'єкти невиробничого призначення (житлові будинки, лікарні й інші об'єкти охорони здоров'я і культурно-побутового призначення).

У залежності від призначення і матеріально-речової форми основні засоби порту класифікуються в такий спосіб: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини й устаткування (робочі та силові машини і устаткування, вимірювальні та регулюючі пристрої, обчислювальна техніка тощо), транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, інші основні засоби.

У зв'язку з тривалою участю основних засобів у процесі виробництва, їхнім поступовим зносом, а також зі зміною за цей період умов відтворення існує кілька видів грошової оцінки основних засобів:

1) по повній первісній вартості;

2) по первісній вартості з врахуванням зносу;

3) по повній відновленій вартості;

4) по відновленій вартості з врахуванням зносу.

Повна первісна вартість являє собою фактичну ціну основних засобів у момент придбання або уведення в дію (в тому складі витрати на доставку і монтаж).

Первісна вартість з врахуванням зносу виражає вартість основних засобів, ще неперенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної первісної вартості на величину зносу основних засобів і часто називається залишковою вартістю.

Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних засобів досягається завдяки їхній оцінці по відновленій вартості.

Повна відновлена вартість - це вартість відтворення основних засобів при діючих цінах і умовах.

Відновлена вартість з урахуванням зносу показує частину відновленої вартості основних засобів, ще не перенесену на продукцію.

Балансова вартість групи основних засобів порту на початок розрахункового року визначається за формулою

, (5.1)

де - балансова вартість групи основних засобів на початок періоду, що передував звітному;

- вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року, що передував звітному;

- витрати на придбання нових основних засобів, витрати на реконструкцію, модернізацію, капітальний ремонт основних засобів;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

Знос та амортизація основних засобів

Фізичний знос – прояв впливу на ОЗ природнокліматичних і технічних умов. Величина фізичного зносу залежить від безлічі факторів: якості виготовлення устаткування, проектних технічних характеристик, властивостей матеріалів, кваліфікації персоналу, своєчасності і якості проведення техобслуговування і ремонту.

Під моральним зносом розуміють зменшення вартості основних засобів, що відбувається незалежно від фізичного зносу. Він має дві форми. Перша форма морального зносу полягає в тім, що в результаті росту продуктивності праці знижується вартість основних засобів при їхньому виробництві. Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, коли змінюються конструкція й експлуатаційні показники нових (більш ефективних) засобів.

Під час експлуатації основних засобів настає період, коли їх необхідно ремонтувати, модернізувати, заміняти новими. Необхідні для цього кошти накопичуються під час експлуатації основних засобів, тому що в процесі праці частина їхньої вартості переноситься на створений продукт. Зазначена частина вартості ОЗ включається у витрати виробництва продукції у вигляді амортизаційних відрахувань (амортизації).

Амортизація - це процес перенесення авансованої раніше вартості основних засобів на вартість портової продукції.

Амортизація виконує наступні основні завдання:

1. Дозволяє визначити сукупні суспільні витрати виробництва.

2. Характеризує в узагальненій формі ступінь зносу основних засобів порту, що необхідно для планування процесу їхнього відтворення.

3. Створює грошовий фонд для заміни засобів праці, що зносилися, і їхнього ремонту.

Амортизації підлягають витрати на:

• придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання в порту;

• самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб, в тому складі витрати на виплату заробітної плати працівникам порту, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

• проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

• капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом.

Ефективність відтворення та використання основних засобів порту

Для оцінки ефективності основних засобів використовується система показників.

Для розрахунку багатьох показників необхідно оцінювати середньорічну вартість основних виробничих засобів

( 5.2)

де Фн.г_. – вартість основних виробничих засобів на початок року, грн.;

Ф_введ., Ф_выб. – вартість засобів, що вводяться, вибувають протягом року, грн.;

n_i ,m_i – кількість повних місяців до кінця року з моменту введення, вибуття засобів.

Ефективність відтворення характеризують коефіцієнт оновлення, вибуття, приросту, спрацювання окремих видів та всієї сукупності основних засобів.

Коефіцієнт оновлення може бути розрахований як

, (5.3)

де Фк.г_. – вартість основних виробничих засобів на кінець року, грн.

Коефіцієнт вибуття має вигляд

(5.4)

Коефіцієнт приросту

(5.5)

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних засобів порту, об’єднуються в окремі групи.

Узагальнюючим показником ефективності використання є фондовіддача

, (5.6)

де D – річний обсяг портової продукції у вартісному вимірі, грн.

Рентабельність основних виробничих засобів порту є також вартісним показником та визначається

(5.7)

Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування

, (5.8)

де П_ф – фактично вироблена портова продукція за певний період;

П_пл – максимальний обсяг портової продукції, що може бути вироблено за певний період.

Коефіцієнт екстенсивного навантаження устаткування

, (5.9)

де Т_ф – фактичний час роботи портового обладнання, маш.-годин;

Т_пл – плановий час роботи портового обладнання, маш.-годин.

Інтегральний коефіцієнт використання устаткування

(5.10)

Кожний порт повен розробляти та реалізовувати заходи з покращення використання виробничих засобів. Основні фактори, що впливають на поліпшення використання основних виробничих засобів порту за часом:

• збільшення змінності роботи ОЗ;

• зниження внутрізмінних простоїв;

• поліпшення використання календарного часу роботи техніки;

• скорочення ремонту і технічного обслуговування тощо.

Екстенсивне завантаження машин і устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, інтенсивне завантаження, тобто продуктивність машин і устаткування порту, не є такий обмежений. Для здійснення заходів екстенсивного напрямку порту не потрібні значні капітальні витрати, однак для підвищення коефіцієнта інтенсивного завантаження необхідні значні фінансові вкладення, що однак швидко окупаються шляхом одержання додаткового економічного ефекту.

Питання для самоперевірки

1. Особливості формування капіталу порту.

2. Склад основних виробничих засобів порту.

3. Класифікація основних виробничих засобів порту.

4. Види оцінки основних засобів порту.

5. Сутність та методи амортизації основних засобів порту.

6. Сутність та методи вимірювання зносу основних засобів.

7. Ефективність відтворення основних засобів порту.

8. Ефективність викристання основних засобів порту.

9. Проблеми оновлення та використання основних засобів порту.