
- •Міністерство освІти і науки, молоди та спорту україни одеський національний морський університет
- •Економіка портового господарства
- •Одеса – 2011
- •1. Морський торговий порт і портова діяльність
- •2. Особливості виробничо-господарської діяльності портів
- •3. Управління роботою портів в сучасних умовах
- •4. Формування трудового потенціалу
- •5. Капітал та основні виробничі засоби
- •6. Оборотні кошти
- •7. Інвестиційні ресурси
- •8. Інформаційні та інші види ресурсів
- •9. Конкурентоспроможність портової продукції
- •Три етапи портової конкуренції
- •Питання для самоперевірки
- •10. Основи фінансової діяльності порту
- •Питання для самоперевірки
- •11. Витрати, Грошові надходження та прибуток порту
- •Питання для самоперевірки
- •12. Фінансово-економічного стану порту
- •Питання для самоперевірки
- •13. Економічна безпека портів
- •Питання для самоперевірки
- •14. Реструктуризації портів
- •Основні напрямки кадрової політики морського порту у рамках реструктуризації
- •Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
Методологічні аспекти визначення складу витрат, які включають у собівартість портової продукції.
Залежність загальних витрат і собівартості одиниці портової продукції від основних факторів.
Основні принципи формування системи обліку витрат у портах.
Удосконалення системи управління витратами порту.
Напрямки розподілу загальновиробничих витрат у процесі калькулювання.
Сутність стратегічного управління витратами.
Характеристика основних факторів, що формують витрати морських торговельних портів.
Характеристика доходів від основної операційної діяльності.
Особливості ціноутворення на портову продукцію.
Сучасні системи та методи ціноутворення на портову продукцію.
12. Фінансово-економічного стану порту
План лекції
1. Особливості оцінки фінансово-економічного стану порту
2. Оцінка фінансових ризиків порту
Особливості оцінки фінансово-економічного стану порту
Практика аналізу фінансової звітності виробила такі основі методи:
вертикальний аналіз - визначення питомої ваги окремих показників у їх сукупності (наприклад, визначення питомої ваги статей балансу у валюті балансу);
горизонтальний аналіз - порівняння окремих абсолютних і відносних показників у динаміці за ряд років;
порівняльний аналіз - порівняння однакових показників різних підрозділів, інших портів;
факторний аналіз - оцінювання впливу окремих факторів на результативний показник;
метод коефіцієнтів - розрахунок співвідношення окремих показників звітності. Цей метод є найбільш використовуваним, оскільки коефіцієнти більш порівнювані, інформативні, ніж абсолютні показники.
Фінансовий аналіз здійснюється за такими напрямками:
Оцінка майнового стану - визначається виробничий потенціал порту.
Аналіз ліквідності і платоспроможності - визначається спроможність своєчасно і в повних обсягах здійснювати розрахунки по короткостроковим зобов'язанням.
Оцінка ділової активності - оцінюється ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.
Аналіз фінансової стійкості - визначається структура джерел фінансування, які різняться доступністю, ризиковістю, вартістю.
Аналіз прибутковості і рентабельності - оцінюється загальна ефективність вкладення коштів у дане підприємство.
Таблиця 13.1
Система абсолютних та відносних показників
Показники |
Алгоритм розрахунку |
Характеристика |
Позитивна тенденція |
1 |
2 |
3 |
4 |
І. Оцінка майнового стану |
|||
1.Сума господарських коштів |
= валюта балансу |
Визначає виробни-чий потенціал порту |
Позитивним є зростання показника |
2. Сума зносу основних фондів |
= знос основних засо-бів/ первісна вартість основних засобів |
Показує стан і ступінь зносу основних засобів |
Позитивним є зниження зна-чення показника |
3.Коефіцієнт оновлення |
= первісна вартість основних засобів, що надійшли за період/ первісна вартість основних засобів на кінець періоду |
Показує темпи оновлення основних засобів |
Позитивним є стабільне зна-чення показни-ка, що свідчить про планомірну заміну основних фондів |
4.Коефіцієнт вибуття |
= первісна вартість основних засобів, що вибули за період / первісна вартість основних засобів на початок періоду |
Визначає фізичний і моральний знос основних фондів |
Позитивним є стабільне значення показника |
Аналіз ліквідності і платоспроможності |
|||
1.Коефіцієнт загальної ліквідності |
= оборотні активи/ короткострокові зобов'язання |
Визначає платоспроможність порту у середньостроковому періоді |
Нормативне значення – біль-ше 2, але значне перевищення нормативу вка-зує на неефек-тивне управлін-ня оборотними активами |
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності |
= (дебіторська забор-гованість + коротко-строкові фінансові вкладення + грошові кошти) / короткост-рокові зобов'язання |
Визначає платоспроможність порту у короткостроковому періоді |
Нормативне значення - 0,7-0,8 |
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
= короткострокові фінансові вкладення + грошові кошти)/ короткострокові зобов'язання |
Характеризує миттєву платоспроможність порту |
Нормативне значення - 0,2-0,35. Менше значення свід-чить про дефіцит грошових кош-тів, а більше про їх неефективне використання |
III. Оцінка ділової активності |
|||
1.Загальний коефіцієнт оборотності |
= виручка від реалізації/оборотні кошти |
Показує кількість оборотів, що здійс-нюють оборотні кошти за період |
Позитивним є зростання показника |
2. Період обороту запасів |
= середня вартість запасів * 365/ собі-вартість реалізації |
Показує тривалість відволікання фінансових ресурсів у запаси |
Позитивним є скорочення по-казника, якщо це не є перешкодою нормальному ходу реалізації товарів |
3. Період обороту дебіторської заборгованості |
= середня сума де-біторської заборго-ваності *365 / ви-ручка від реалізації |
Показує середній період погашення дебіторської заборгованості |
Позитивним є скорочення значення показника |
Продовження табл. 13.1
1 |
2 |
3 |
4 |
4. Період обороту кредиторської заборгованості |
= середня сума кре-диторської забор-гованості * 365/ ви-ручка від реалізації |
Показує середній період кредитування постачальниками підприємства |
Необхідно дот-римуватися та-кого періоду по-гашення креди-торської забор-гованості, щоб максимально скористатися по-зикою і вчасно її погасити |
IV. Аналіз фінансової стійкості |
|||
1. Коефіцієнт автономії |
= власний капітал / валюта балансу |
Характеризує за-лежність підприє-мства від зовнішніх джерел фінансуван-ня |
Норматив - більше 0,5 |
2. Коефіцієнт співвідношення позичкових і власних коштів |
= позичковий капітал/ власний капітал |
Характеризує за-лежність підприєм-ства від зовнішніх джерел фінансування |
Нормативне значення - менше 0,7 |
3. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами |
= власні оборотні кошти/ оборотні кошти |
Показує наявність у підприємства влас-них оборотних кош-тів, що необхідні для фінансової стійкості |
Норматив - більше 0,1. Чим більше - тим більше можли-востей прове-дення незалеж-ної фінансової політики |
4. Коефіцієнт маневреності |
= власні оборотні кошти/ власні кошти |
Показує спромож-ність підприємства поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел |
Норматив - 0,2-0,5. Чим ближче до 0,5, тим біль-ша можливість фінансового маневру |
V. Аналіз прибутковості і рентабельності |
Продовження табл. 13.1
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Рентабельність продажу |
= прибуток від реалізації/виручка від реалізації |
Показує доходність реалізації – напря-му, пов'язаний з ціною і витратами, характеризує їх ефективність |
Позитивним є зростання показника |
2. Рентабельність основної діяльності |
= прибуток від реалізації / собі-вартість реалізації |
Показує прибуток від понесених вит-рат на виробництво |
Позитивним є зростання показника |
3. Рентабельність капіталу |
= чистий прибуток / валюта балансу |
Визначає ефектив-ність використання всього майна |
Позитивним є зростання показника |
Зазначені показники використовуються для комплексної рейтингової оцінки фінансового стану порту.
Вихідні дані представляються у вигляді матриці (а), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (і =1, 2,...,n), а по стовпцях - номера портів (j = 1, 2, ..., m).
По кожному показнику знаходиться краще значення та заноситься в стовпець умовного еталонного підприємства (m + 1).
Вихідні показники матриці а стандартизуються у відношенні відповідного еталонного підприємства по формулі
х
=
,
(13. 1)
де х - стандартизовані показники стану j - го підприємства.
Для кожного порту, що аналізується значення його рейтингової оцінки визначається за формулою
R
=
,
(13.2)
де R - рейтингова оцінка для j - го підприємства;
х
- стандартизовані показники j -го
підприємства.
Порти упорядковуються (ранжуються) у порядку зменшення рейтингової оцінки.
Оцінка фінансових ризиків порту
Фінансовий ризик є однією з найбільш складних категорій, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, якій належать наступні основні характеристики:
економічна природа;
об'єктивність прояву;
імовірність реалізації;
невизначеність наслідків;
очікувана несприятливість наслідків;
варіабельність рівня;
суб'єктивність оцінки.
Фінансовий ризик порту - імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності.
На сучасному етапі до числа основних видів фінансових ризиків порту відносяться наступні:
ризик зниження фінансової стійкості (ризик порушення рівноваги фінансового розвитку). Цей ризик генерується недосконалістю структури капіталу (надмірною часткою використовуваних позикових засобів), що породжують незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків порту за обсягами. У складі фінансових ризиків за ступеню небезпеки цей вид ризику відіграє ведучу роль;
ризик неплатоспроможності (ризик незбалансованої ліквідності). Цей ризик генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що породжує розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків порту в часі. За своїми фінансовими наслідками цей вид ризику також відноситься до числа найбільш небезпечних;
інвестиційний ризик. Він характеризує можливість виникнення фінансових втрат у процесі здійснення інвестиційної діяльності порту. Відповідно до видів цієї діяльності розділяються і види інвестиційного ризику - ризик реального інвестування і ризик фінансового інвестування;
інфляційний ризик. В умовах інфляційної економіки він виділяється в самостійний вид фінансових ризиків. Цей вид ризику характеризується можливістю знецінення реальної вартості капіталу (у формі фінансових активів порту), а також очікуваних доходів від здійснення фінансових операцій в умовах інфляції. Цей вид ризику в сучасних умовах носить постійний характер і супроводжує практично усі фінансові операції порту, у фінансовому менеджменті йому приділяється постійна увага;
процентний ризик. Він складається в непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної). Причиною виникнення даного виду фінансового ризику є зміна кон'юнктури фінансового ринку під впливом державного регулювання, зниження пропозиції вільних грошових ресурсів і інші фактори;
валютний ризик. Цей вид ризику притаманний порту, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Він виявляється в отриманні доходів не в повному обсязі у результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується в зовнішньоекономічних операціях порту, на очікувані грошові потоки від цих операцій;
депозитний ризик. Цей ризик відбиває можливість неповернення депозитних внесків (непогашення депозитних сертифікатів). Він зустрічається в портовій практиці відносно рідко і пов'язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства;
кредитний ризик. Він має місце у фінансовій діяльності порту при наданні комерційного кредиту клієнтурі. Формою його прояву є ризик неплатежу або несвоєчасного розрахунку за надані у кредит портові послуги;податковий ризик. Цей вид фінансового ризику має ряд проявів: імовірність появи нових видів податків і зборів; можливість збільшення рівня ставок діючих податків і зборів; зміна термінів і умов здійснення окремих податкових платежів; імовірність скасування діючих податкових пільг у сфері господарської діяльності порту. Цей ризик впливає на результати портової фінансової діяльності;
структурний ризик. Цей вид ризику генерується неефективним фінансуванням поточних витрат підприємства, що обумовлює високу питому вагу постійних витрат у загальній їх сумі. Високий коефіцієнт операційного леверіджу при несприятливих змінах кон'юнктури портового ринку і зниженні валового обсягу позитивного грошового потоку за операційною діяльністю генерує значно більш високі темпи зниження суми чистого грошового потоку за цим видом діяльності;
криміногенний ризик. У сфері фінансової діяльності порту він виявляється у формі підробки документів, що забезпечують незаконне присвоєння сторонніми особам грошових і інших активів; розкрадання окремих видів активів власним персоналом і інші. Значні фінансові втрати, що у зв'язку з цим несуть порти на сучасному етапі, обумовлюють виділення криміногенного ризику в самостійний вид фінансових ризиків;
інші види ризиків. Група інших фінансових ризиків досить велика, але за імовірністю виникнення чи рівню фінансових утрат вона не настільки важлива для портів. До них відносяться ризики стихійних лих і інші аналогічні "форс-мажорні ризики", що можуть призвести не тільки до втрати доходу, але і частини активів підприємства (основних засобів – втрата перевантажувального обладнання, ушкодження причалів, тощо; запасів товарно-матеріальних цінностей); ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій (пов'язаний з невдалим вибором обслуговуючого комерційного банку), інші.
Зниження ступеня ризику - скорочення ймовірності й обсягу втрат. При виборі конкретного засобу зменшення фінансового ризику порт повинен виходити з наступних принципів:
- не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал;
- треба думати про наслідки ризику;
- не можна ризикувати великим заради малого.
Для зниження ступеня фінансового ризику в порту можуть застосовуватися різні способи:
- диверсифікація;
- придбання додаткової інформації про вибір і результати;
- лімітування;
- страхування;
- хеджирування тощо.