- •Охарактеризувати форми життєвого світу людини
- •2. Емпіричні та теоретичні методи пізнання.
- •3. Розкрити особливості культу і обрядів протестантизму
- •1.Проаналізувати джерела і дві основні лінії російської філософії
- •2. Визначити основні закони діалектики
- •3. Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — першій половині хХст.
- •Визначити функції і структуру філософії
- •Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу
- •Розкрити исуть релігієзнавства як науки.
- •Порівняти предмет науки і предмет філософії
- •Порівняти категорії « індивід», Індивідуальність і особистість
- •Охарактерезувати релігійні конфесії в Україні.
- •Розкрити філософську концепцію людини
- •Дати характеристику поняття свободи як конституційно-правової категорії
- •Дати характеристику особливостей філософії Ст. Світу ( а саме Індії і Китаю )
- •Порівняти поняття свідомість і самосвідомість
- •Основні релігієзнавчі концепції та їх характеристика
- •1. Проаналізувати співвідношення філософії та світогляду
- •Проаналізувати структуру релігії
- •Перерахувати і дати харак. Основним історичним типам світогляду.
- •Порівняти конфуціанство і даосизм.
- •Розкрити роль культури у розвитку людини.
- •Розкрити суть родоплемінних релігій . Магія, анімізм, фетишизм, тотемізм і шаманізм.
- •Визначити основні риси античної філософії
- •Довести єдність матерії, руху, простору і часу.
- •Дайте характеристику ранніх національних релігій
- •Порівняти Апологетику і патристику
- •Проаналізувати філософсьно-гуманістичну думку українського ренесансу ( ю. Дрогобич, п. Русин, с. Оріховський-Роксолан )
- •Особливості християнського віровчення і культу.
- •Проаналізувати філософію Просвітництва
- •Визначити форми і рівні суспільної свідомості
- •Дати порівняльний аналіз основних напрямів християнства: православ’я, католицизму і протестантизму.
- •Розкрити категорію буття та його основних вимірів.
- •Визначити історичні форми спільності людей.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні
- •Дати оцінку філософії європейського середньовіччя
- •Визначити основні методи теоретичного рівня наукового пізнання
- •Дати характеристику іудаїзму як першох монотеїстичної релігії.
- •Визначити основні напрями західної філософії XIX – xXст..
- •Порівняти свідомість і самосвідомість
- •Дати характеристику священних книг християнства
- •Назвати основні шляхи і напрями західної філософії.
- •Проаналізувати специфіку пізнавального процесу
- •3. Охарактерезувати основні напрями і течії Буддизму.
- •Проаналізувати філософські вчення середніх віків
- •Визначити культуру як філософську категорію
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства
- •Дати оцінку філософській парадигмі середньовіччя
- •Проаналізувати джерела і рушійні сили суспільного розвитку.
- •Еволюція християнства. Вселенські собори
- •Обгрунтувати гуманістичний зміст філософії епохи Відродження
- •Довести що суспільство – це система, що само розвивається
- •Розкрити суть релігієзнавства як науки
- •Пошуки продуктивного методу пізнання. Емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм.
- •Порівняти співвідношення понять рух, розвиток, прогрес, регрес
- •Охарактеризувати давні вірування праукраїнців
- •Дати оцінку німецькій класичній філософії.
- •Визначити основні закони діалектики
- •3. Порівняти православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Проаналізувати глобальні проблеми людства
- •Визначити основні категорії діалектики.
- •Дати характеристику пемінним культам
- •Дати характеристику класичної античної філософії. Порівняти особливості Творчості Платона і Демокріта.
- •Проаналізувати поняття пізнання і творчість.
- •Розкрити суть Буддизму.
- •Проаналізувати основні напрями філософії XIX – xxIст..
- •Дати характеристику філософії Київської Русі
- •Проаналізувати філософські погляди і Україні в XV – XVII ст.
- •Розкрити структуру свідомості.
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства.
- •Назвати основні шляхи і напрями сучасної світової філософії
- •Визначити структуру і роль практики в процесі пізнання.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні.
- •Дати характеристику філософським ідеям в Україні в кінці XIX – xXст. (і.Франко, л. Українка, м. Драгоманов)
- •Розкрити сутність філософського вченя г.С. Сковороди як вершини розвитку української філософської думки періоду XVIII ст.
- •Іслам. Виникнення і становлення Ісламу.
- •Дати характеристику української академічної філософії xiXст. (м. Гоголь, т. Шевченко, п. Куліш)
- •Проаналізувати сфери життя суспільства
- •Дати характеристику християнським таїнствам.
- •Дати характеристику філософським поглядам г.С. Сковороди.
- •Розкрити принципи діалектики.
- •Проаналізувати сучасне становище ісламу загалом у світі та безпосередньо в Україні.
- •Визначити основні риси філософії епохи Відродження
- •Розкрити проблему пізнання у філософії
- •3. Релігія та її місце в житті сучасного українського народу.
2. Визначити основні закони діалектики
Діалектика кількісних і якісних змін:
а) Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін: Для кращого розуміння діалектики важливим є й питання про порядок викладу законів. Найчастіше розпочинають його законом взаємного переходу кількісних і якісних змін. Інколи починають виклад законом єдності і боротьби протилежностей, мотивуючи це тим, що він є першим по значущості. В свій час Ф.Енгельс починав перелік законів діалектики із закону переходу кількісних змін в якісні, спираючись нате, що цей закон сформульований і викладений Гегелем у "... першій частині "Логіки" - у вченні про буття; другий займає всю другу і найбільш значну частину його "Логіки" — вчення про сутність; нарешті, третій фігурує як основний закон при побудові всієї системи"' .
б) Закон єдності і боротьби протилежностей: На відміну від уже з'ясованого даний закон вказує на джерело руху, джерело розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує розвиток, є діалектична суперечність. Виходячи з її всезагального характеру, всі предмети, процеси, явища суперечливі (тотожні і нетотожні собі). Це означає, що вони складаються з однієї чи більше пар протилежностей, полярних начал (плюс і мінус, притягування і відштовхування, асиміляція і дисиміляція, ворогуючі сторони у війні, гуманне і антигуманне, прекрасне і потворне, істина й омана та ін.). Вони не лише взаємовиклю-чають, але й передбачають, взаємообумовлюють одна одну. Гегель у свій час підкреслював, що будь-що в світі життєве лише тоді, коли спроможне вміщувати в собі суперечності й витримувати їх.
в) Закон заперечення заперечення: Закон заперечення заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність поступовості й наступності, на виникнення нового на основі певних моментів старого. Завдяки дослідженню співвідношення поступальності й повторюваності в процесі розвитку, Гегелю вперше вдалось відкрити і осмислити цей закон.
3. Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — першій половині хХст.
У розвитку греко-католицької церкви після Берестейського собору 1596 р. спостерігається певна зловісна закономірність: те, що довелося сповна витерпіти, пережити православним, не в меншій мірі вистраждали, відчули на собі і греко-католики. XVII століття: православна церква без ієрархії, боротьба за її відновлення, за легалізацію; ієрархічне двовладдя, міжконфесійна боротьба на сеймі, кривава боротьба за володіння церквами в парафіях, козацькі війни з вимогою ліквідації унії в Україні та інше. XVIII століття: жорстокі розправи Петра І з василіанами; наступ конфедератів з метою насадження католицизму в Україні; Коліївщина, яка залишила після себе мартирологію "уніатських мучеників" в Умані, Бердичеві, Білій Церкві та в інших містах і селах України; антиуніатська політика більшості російських царів після поділів Польщі і поступове знищення греко-католицької церкви в Україні під владою Росії.Такий перелік обопільних кривд і жертв можна зробити і в XIX ст. Згадаймо хоча б долю "упорствующих униатов" Холмської єпархії, які були міцним горішком для самодержавного православ'я і Російської імперії.
Білет 3