
- •Охарактеризувати форми життєвого світу людини
- •2. Емпіричні та теоретичні методи пізнання.
- •3. Розкрити особливості культу і обрядів протестантизму
- •1.Проаналізувати джерела і дві основні лінії російської філософії
- •2. Визначити основні закони діалектики
- •3. Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — першій половині хХст.
- •Визначити функції і структуру філософії
- •Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу
- •Розкрити исуть релігієзнавства як науки.
- •Порівняти предмет науки і предмет філософії
- •Порівняти категорії « індивід», Індивідуальність і особистість
- •Охарактерезувати релігійні конфесії в Україні.
- •Розкрити філософську концепцію людини
- •Дати характеристику поняття свободи як конституційно-правової категорії
- •Дати характеристику особливостей філософії Ст. Світу ( а саме Індії і Китаю )
- •Порівняти поняття свідомість і самосвідомість
- •Основні релігієзнавчі концепції та їх характеристика
- •1. Проаналізувати співвідношення філософії та світогляду
- •Проаналізувати структуру релігії
- •Перерахувати і дати харак. Основним історичним типам світогляду.
- •Порівняти конфуціанство і даосизм.
- •Розкрити роль культури у розвитку людини.
- •Розкрити суть родоплемінних релігій . Магія, анімізм, фетишизм, тотемізм і шаманізм.
- •Визначити основні риси античної філософії
- •Довести єдність матерії, руху, простору і часу.
- •Дайте характеристику ранніх національних релігій
- •Порівняти Апологетику і патристику
- •Проаналізувати філософсьно-гуманістичну думку українського ренесансу ( ю. Дрогобич, п. Русин, с. Оріховський-Роксолан )
- •Особливості християнського віровчення і культу.
- •Проаналізувати філософію Просвітництва
- •Визначити форми і рівні суспільної свідомості
- •Дати порівняльний аналіз основних напрямів християнства: православ’я, католицизму і протестантизму.
- •Розкрити категорію буття та його основних вимірів.
- •Визначити історичні форми спільності людей.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні
- •Дати оцінку філософії європейського середньовіччя
- •Визначити основні методи теоретичного рівня наукового пізнання
- •Дати характеристику іудаїзму як першох монотеїстичної релігії.
- •Визначити основні напрями західної філософії XIX – xXст..
- •Порівняти свідомість і самосвідомість
- •Дати характеристику священних книг християнства
- •Назвати основні шляхи і напрями західної філософії.
- •Проаналізувати специфіку пізнавального процесу
- •3. Охарактерезувати основні напрями і течії Буддизму.
- •Проаналізувати філософські вчення середніх віків
- •Визначити культуру як філософську категорію
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства
- •Дати оцінку філософській парадигмі середньовіччя
- •Проаналізувати джерела і рушійні сили суспільного розвитку.
- •Еволюція християнства. Вселенські собори
- •Обгрунтувати гуманістичний зміст філософії епохи Відродження
- •Довести що суспільство – це система, що само розвивається
- •Розкрити суть релігієзнавства як науки
- •Пошуки продуктивного методу пізнання. Емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм.
- •Порівняти співвідношення понять рух, розвиток, прогрес, регрес
- •Охарактеризувати давні вірування праукраїнців
- •Дати оцінку німецькій класичній філософії.
- •Визначити основні закони діалектики
- •3. Порівняти православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Проаналізувати глобальні проблеми людства
- •Визначити основні категорії діалектики.
- •Дати характеристику пемінним культам
- •Дати характеристику класичної античної філософії. Порівняти особливості Творчості Платона і Демокріта.
- •Проаналізувати поняття пізнання і творчість.
- •Розкрити суть Буддизму.
- •Проаналізувати основні напрями філософії XIX – xxIст..
- •Дати характеристику філософії Київської Русі
- •Проаналізувати філософські погляди і Україні в XV – XVII ст.
- •Розкрити структуру свідомості.
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства.
- •Назвати основні шляхи і напрями сучасної світової філософії
- •Визначити структуру і роль практики в процесі пізнання.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні.
- •Дати характеристику філософським ідеям в Україні в кінці XIX – xXст. (і.Франко, л. Українка, м. Драгоманов)
- •Розкрити сутність філософського вченя г.С. Сковороди як вершини розвитку української філософської думки періоду XVIII ст.
- •Іслам. Виникнення і становлення Ісламу.
- •Дати характеристику української академічної філософії xiXст. (м. Гоголь, т. Шевченко, п. Куліш)
- •Проаналізувати сфери життя суспільства
- •Дати характеристику християнським таїнствам.
- •Дати характеристику філософським поглядам г.С. Сковороди.
- •Розкрити принципи діалектики.
- •Проаналізувати сучасне становище ісламу загалом у світі та безпосередньо в Україні.
- •Визначити основні риси філософії епохи Відродження
- •Розкрити проблему пізнання у філософії
- •3. Релігія та її місце в житті сучасного українського народу.
Порівняти конфуціанство і даосизм.
Конфуціа́нство — китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, що жив у 551—479 роках до н. е. Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи ідеальні стосунки між людьми, в сім'ї та в державі, Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов'язків між членами суспільства. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління — інтереси народу.
Передумови виникнення
Конфуціанство склалося в період осьової доби, коли здійснювався перехід від міфологічного до філософського світогляду. Філософський світогляд розвивається за умов, коли індивіду дозволяється мати власну, особисту думку, що не властиво китайському менталітету. Однак, в той час відбувався процес заміни дрібних державних об'єднань, централізованою державою. Цей період відомий у історії Китаю, як боротьба царств. Саме в цей час склалися основні філософські системи стародавнього Китаю: даосизм, легізм, моїзм та конфуціанство, які в основному цікавилися питаннями етики та управління державою. На відміну від античної філософії китайські мудреці набагато менше цікавилися питаннями онтології та гносеології.
Вчення Конфуція опиралося на традиційну китайську культуру і на патріархальну релігію китайців. Воно відображало перед усім погляди верстви державних чиновників, літераторів, істориків. В Китаї його називали «школою службовців». Внаслідок війни між царствами аристократія була відсторонена від управління державою. Цю функцію виконували в основному чиновники, для яких було характерним ототожнення своїх інтересів із державними.
Конфуціанство проголошувало пріоритет моралі над правом і спочатку не здобуло загальної популярності, на відміну від легізму. Однак, починаючи з утвердження в Китаї династії Цінь, воно було проголошене державною ідеологією і залишалося нею впродовж численних віків аж до початку XX століття.
Даоси́зм — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, гадань, шаманізму, медитацій, а також традиційна філософія і наука. Послідовники даосизму звуться даосами.
В історії Даосизму має місце розділення вчення на філософський Даосизм (дао цзя), що розвинувся в неодаосизм, і релігійний (дао цзяо), що включив алхімію, демонологію, лікування. За час свого існування даосизм не створив єдиної церкви, а догматичні положення його ортодоксальних направлень не сформувалися в конкретний, спільний для всіх віруючих догмат, подібно до християнського «Символу Віри». Це відбилося на поліморфізмі даоської доктрини особливостях ритуальної діяльності і організаційних рівнях. Проте даосизм є цілісний соціокультурний феномен, що робить значний вплив на життя сучасного китайського суспільства.