
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
кафедра організації виробництва
Контрольна робота з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»
Виконав:
ст. гр. ЕКПз-08-4
Лесюк М.М.
Перевірила:
Витвицька У.Я.
Івано-Франківськ
2012р.
Зміст
1. Охарактеризуйте процес управління фінансовими інвестиціями……………2
2. Задача №1………………………………………………………………..……....5
3. Задача №2……………………………………………………………………......6
4. Задача №3……………………………………………………………………......7
5.Список використаних джерел………………………………………………….10
Варіант 87
Обґрунтуйте необхідність використання позикових коштів при формуванні інвестиційних ресурсів підприємства.
Позикові кошти характеризують грошові засоби або інші майнові цінності, що привертаються для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі.
Необхідність використання позикових коштів при формуванні інвестиційних ресурсів підприємства Достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства. Забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів та зростання темпів росту обсягів його господарської діяльності. Більш низька вартість порівняно до власного капіталу за рахунок забезпечення ефекту «податкового щита».Можливість генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).
Використання генерує найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства – ризик зниження фінансової стійкості та втрати платоспроможності. Активи, сформовані за рахунок позикового капіталу, генерують меншу норму прибутку, яка знижується на суму виплачуваного позикового проценту у всіх його формах (проценту за банківський кредит, лізингової ставки та ін.). Висока залежність вартості позикового капіталу від коли-вань кон'юнктури фінансового ринку. Складність процедури залучення (особливо у великих розмірах), так як надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших господарюючих суб'єктів (кредиторів), потребує інколи відповідних сторонніх гарантій або застави.
Таким чином, підприємство, яке використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, але більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (які зростають у мірі збільшення питомої ваги позикових коштів у загальній сумі використаного капіталу).
Призначення позикового капіталу суб'єкта господарювання - підвищення ефективності основної діяльності та інвестування розвитку. На залучення позикового капіталу у чинному українському законодавстві існує суттєве обмеження: забороняється надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів, для внесення платежів у бюджет та позабюджетні фонди. Існують два головних об'єктивних чинника існування позикових коштів в капіталі суб'єкта господарювання: 1. Розбіжність термінів виготовлення продукції (робіт, послуг), пере-дання її споживачеві і надходження оплати обумовлює тимчасове переривання грошового потоку підприємства, що означає розрив у наявності оборотних коштів. Переривання грошового потоку за своїм характером буває очікуваним (плановим) внаслідок особливостей технології виробництва (сезонності, тривалості виробничого циклу) або незапланованим внаслідок непередбачених факторів бізнесу. Тимчасова недостатність обігових коштів, як правило, покривається короткостроковими(до 1 року)позиками.
2. Економічне зростання вимагає розширення або модернізації виробничої бази з відповідним рівнем капіталомісткості інвестиційних проектів, що, як правило, одним самофінансуванням не можливо повністю забезпечити. Саме тому для реалізації інвестиційних програм розвитку крім власних фондів розвитку виробництва, залучається довгостроковий позиковий капітал.
Джерела запозичення капіталу в країнах із розвиненим фінансовим ринком відзначаються значним різноманіттям, що забезпечує реальний доступ до запозичень усім формам підприємництва.
Суб'єкт господарювання залучає позиковий капітал згідно з розробленої та затвердженої власниками підприємства політикою запозичень (позиковою політикою), яка формулюється у складі загальної фінансової політики підприємства.
Політика запозичень суб'єкта господарювання - це елемент фінансової політики, що узгоджує з головними фінансовими цілями підприємства структуру капіталу в частині співвідношення власних і позикових засобів, структуру позикових засобів у частині співвідношення довгострокового, середньострокового і короткострокового запозичення, а також визначає оптимальні інструменти запозичення. Позикова політика підприємства своєю обов'язковою складовою має економічне обґрунтування вибору джерел запозичень, тобто здійснення розрахунків вибору:
- між довгостроковим банківським кредитуванням, кредитуванням шляхом випуску облігацій або фінансовим лізингом;
- між короткостроковим банківським кредитуванням, факторингом або залученням товарних кредитів.
Доцільність конкретного запозичення виявляється з огляду на такі характеристики позики, як її ціна порівнянно з середньоринковою вартістю кредитних ресурсів та рентабельністю від реалізації проекту, який фінансується цією позикою. Політика запозичень підприємства своєю складовою має заходи по запобіганню ризиків запозичень, які різняться щодо короткострокового та довгострокового запозичень.
Класифікація інструментів запозичення за їх основними характеристиками дозволяє проаналізувати структуру позикового капіталу підприємства.
Характеристика позикового капіталу за джерелами залучення:
- залучені з зовнішніх джерел на кредитному та фондовому ринка
– залучені з внутрішніх джерел підприємства у формі поточних зобов'язань за розрахунками.
Характеристика позикового капіталу за метою залучення
- для забезпечення відтворення необоротних активів;
- для поповнення оборотних активів;
- для інших господарських або соціальних – потреб
Характеристика позикового капіталу за термінами залучення
- на короткостроковий період (до 1 року)
- на довгостроковий період (понад 1 рік)
Характеристика позикового капіталу за формою залучення:
- у грошовій формі (фінансовий кредит);
- у товарній формі (фінансовий лізинг, комерційний кредит);
- у формі нематеріальних активів
Характеристика позикового капіталу за методом залучення
- позики на кредитному ринку;
- позики на ринку цінних паперів
- позики на товарному ринку
Характеристика позикового капіталу за формою забезпечення
- забезпечені заставою (закладом або іпотекою);
- забезпечені гарантією або поручительством; - незабезпечені
Характеристика позикового капіталу за методом погашення
- одноразовим платежем
- періодичними рівномірними виплатами
- нерівномірними частинами (регресія платежів)
Характеристика позикового капіталу за методом оплати позики
- ставка відсотка
- дисконтна ставка відсотка
- товарна форма оплати
Практика реалізації позикової політики включає послідовні етапи від збирання фінансової інформації до оцінки ефективності залучення позики.
Етап 1. Формування інформаційної бази для управління позиковими ресурсами.
Етап 2. Аналіз фактичного позикового капіталу підприємства:
- аналіз обсягу і структури позикового капіталу за попередні періоди;
- аналіз складу фактичних джерел позикового капіталу за умовами залучення позикових ресурсів;
- аналіз ефективності використання залучених позик.
Етап 3. Визначення потреби у позиковому капіталі на основі прогнозу операційної та інвестиційної діяльності.
Етап 4. Вибір оптимальних джерел та умов залучення позикових ресурсів
Етап 5. Оцінка ефективності формування позикового капіталу підприємства (планової структури позикового капіталу):
- на основі застосування ефекту фінансового важеля;
- на основі оцінки вартості капіталу по джерелах залучення і в цілому підприємства;
- на відповідність політиці фінансування активів всіх видів;
- на відповідність стратегічній меті діяльності підприємства.
Етап 6. Розробка заходів з реалізації позикової політики підприємства.
Задача №1
Визначити тривалість операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства, виходячи з таких даних:
середній період обороту запасів сировини, матеріалів – 22 днів;
середній період обороту незавершеного виробництва – 18 днів;
середній період обороту запасів готової продукції – 19 днів;
середній період обороту поточної дебіторської заборгованості – 12 днів;
середній період обороту поточної кредиторської заборгованості – 16 днів.