1.2. Завдання та функції соціології освіти

Основне завдання соціології освіти полягає в тому, щоб своєчас­но виявити та на відповідному рівні нагальні потреби або проблеми освітянського життя суспільства, які тільки зароджуються, і науко­во обґрунтувати рекомендації щодо їхнього вирішення. Ця поточно- прогностична функція соціології освіти тісно пов'язана з соціальним плануванням та прогнозуванням.

Серед завдань соціології освіти можна виділити:

0 вивчення потреб в освіті, оцінка її ролі в житті суспільства й осо­бистому житті людини;

0 вивчення соціальних функцій освіти (загальної, вищої, профе­сійної) в умовах становлення освіти як національної і , зокрема, в умовах українського духовного відродження;

0 оцінка рівня і якості знань людини у відповідності їхньої соці­альної значущості;

0 ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;

0 виявлення ролі освіти як чинника соціального розвитку;

0 визначення міри впливу освіти на динаміку суспільних потреб і інтересів.

В. І'еремко зазначає, що сучасна соціологія освіти вирішує такі за-

вдання:

1. Теоретико-прогнозуючі - вироблення теоретичних схем, про­грам освіти, зокрема національних. Іншими словами, досліджен­ня впливу розвитку суспільства на вимоги до людей як працівни­ків, громадян, особистостей; прогнозування цих вимог на основі аналізу тенденцій науково-технічного і соціального прогресу на шляху до ринку і демократії.

2. Дослідження впливу освіти на соціальне середовище, соціальну структуру, соціальну мобільність тощо.

З. Вивчення поведінки людини в системі освіти: її ставлення до ін­ститутів освіти, наміри і запити, інтереси і мотиви щодо освіти. Дослідження в цій сфері дають змогу визначити ефективність, проблеми освіти, шляхи їх вирішення.

Реалізація завдань соціології освіти здійснюється через її функції.

Теоретико-пізнавальна функція соціології освіти вивчає глибинні, суттєві риси освітянського життя, саму систему освіти як соціального інституту, її тенденції та закономірності.

Методологічна функція пов'язана з розробкою соціологією освіти засобів пізнання суспільних процесів, які стосуються освіти.

Прогностична функція соціології освіти спрямована на передбачен­ня наслідків відповідних освітніх концепцій, рішень, ідей, теорій, за­думів.

Практична функція пов'язана з практикою освіти, використанням соціологією освіти досягнень педагогіки, психології в освітянському житті суспільства, з розробкою критеріїв соціальної ефективності ді­яльності школи, коледжів, вузів, ліцеїв, академій тощо.

Гуманістична функція досліджує процеси гуманізації освіти, виді­ляє як пріоритетні ті напрями соціологічних досліджень, що пов'язані з гуманітарними проблемами освіти.

Інноваційна функція зобов'язує соціологію освіти крокувати попе­реду практики, постійно випереджати її, збагачувати новаціями, на­уковими ідеями. Освітні інновації можуть бути радикальними (коли висувається якась «навіжена» ідея), удосконалюючими (удосконалення того, що вже мало місце в практиці), комбінаторними (з кількох поло­жень висувається нове) або ж сукупними.

Світоглядна функція соціології освіти передбачає формування осві­тянської свідомості, її позиції, оцінки щодо певних освітніх концепцій.

Виходячи з предметної специфіки соціології освіти, необхідно ви­ділити функцію інтегруючої соціалізації, пов'язаної з соціологічним забезпеченням і супроводом процесу соціалізації.