0 Одним з основних джерел здобуття учнівською молода10 соціатьно-економічних знань є вивчення у школах предмет «Основи економічних знань»;

0 Населення лише частково сприймає економічну термінологію

Другою гіпотезою-підставою є припущення про важливість сошально-економічних знань як фактора соціальної адаптації населен­ня яка передбачає висунення таких гіпотез-наслідків:

1. В сучасних соціально-економічних умовах населення почуває себе невпевнено.

2. Значна частина населення сьогодні займає активну життєву пози­цію, оскільки в сучасних умовах розраховує переважно на власний життєвий досвід, знання та можливості.

   3. Отримання якісної освіти є вагомим чинником адаптації до сучас­них умов.

   4. Сучасна сисТема освіти лише частково сприяє формуванню соціально-економічних знань населення відповідно до вимог сучас­ного ринку праці.

   5. Для населення сьогодні найбільш характерним є потенційно- пасивний, фактично стабільний тип поведінки щодо оволодіння соціально-економічними знаннями та неактивний, адаптивний тип щодо використання соціально-економічних знань.

Після проведення конкретно-соціологічного дослідження ці гіпотези-підстави та гіпотези-наслідки або підтвердяться, або ми їх спростуємо.

2. Методика соціологічного дослідження 2.1. Підбір та обґрунтування методів дослідження Проведені нами дослідження ми розпочинати з методу аналізу до­кументів. В межах даного дослідження ми використовувати статис­тичні документи (дані перепису населення, дані органів державної статистики,) та вторинну інформацію (результати досліджень з даної Проблеми).

Якісно-кількісний метод вивчення документів контент-анаїіз ха­рактеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та по­лягає у квгіліфікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією Результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми со- ^Ціальноі дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у Документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта досліджен- ^я [65. С.66]. Ми даний метод використати для визначення основних омічних категорій, які найчастіше вживаються в пресі з метою чення їх переліку до запитальника.

Серед методів збору первинної соціальної інформації найпопуляр. нішим є метод опиту вання. Опитування - метод збору соціальної іц. формації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілку­вання соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей на сфор­мульовані запитання.

2.2. Опис масиву даних. Формування вибіркової сукупності: При проведенні досліджень тільки в окремих випадках є можли­вість і/або необхідність одержання інформації від усіх одиниць (або про всі одиниці) об'єкта дослідження. У більшості випадків на прак­тиці використовується метод вибіркового дослідження, що припускає побудову вибіркової сукупності в такий спосіб і за такими критеріями, щоб мати можливість на підставі отриманої інформації від цієї гру­пи (або про цю групу) зробити висновок про всю досліджувану (ге­неральну) сукупність. Використання вибіркової сукупності (вибірки) обумовлено трьома причинами: 1. економія засобів; 2. економія часу; 3. прагнення забезпечити високу якість роботи.

Спеціальні схеми пошуку та відбору респондентів застосовуються під час проведення вибіркових опитувань чисельних спільнот, у тому числі, населення України. Переважна більшість соціологічних опи­тувань мають характер вибіркових. Тобто, під час вивчення великих спільнот досліджується не спільнота в цілому, а лише визначена її час­тина, що має назву «вибіркова сукупність».

Пошук та відбір респондентів до вибіркової сукупності під час до­слідження здійснюється за спеціальними методиками, які грунтують­ся на статистичних закономірностях та науково-прикладних розроб­ках. Використання методик пошуку та відбору респондентів дозволяє сформувати вибіркову сукупність так, що вона надзвичайно точно від­дзеркалю ватимс властивості цілої соціальної спільноти.

Характеристика вибіркової сукупності для масового опитування: При проведенні дослідження в місті Львові використана багатосту­пенева територіальна цілеспрямована квотна вибірка.

У практиці соціологічних досліджень часто використовують квоти} (пропорційну) вибірку. Основу вибірки в даному випадку складаЮ^ть відомості про найбільш важливі пропорції генеральної сукупності- я^а приклад, розподіл по вікових групах, по статі, типу населених пункті®' тощо. Згідно даних пропорцій, виходячи з загального обсягу вибір*⁰ вої сукупності вираховують відповідні квоти. 240

Квотна картка - спеціальна таблиця, де зазначено, з якими соціально- демографічними характеристиками і яку саме кількість респондентів необхідно відібрати. Існує два види квотних карток: 1) із зв'язаними (що перетинаються) і 2) незв'язаними квотами.

При проведенні даного дослідження ми розраховуємо квоти по статі та віку з складанням зв'язаних квотних карток.

1. Підбір одиниць першого ступеня - здійснюється територіаль­ний відбір міст та районів по Україні. У вибірку на даному ступені від­бору попадає місто Львів.

2. Підбір одиниць другого ступеня - визначення об'єму вибір­кової сукупності. Згідно даних статистичного управління станом на 01.01.2004 року чисельність населення міста Львова становить 726,2 тис. осіб.

Обсяг вибіркової суку пності (п) розрахований на основі загальновідо­мої формули, коли є необхідні показники генеральної сукупності (У):

п = (А² + І/У)"¹,

де А - допустима помилка (звичайно в соціологічних дослідженнях ±5%).

Генеральна сукупність N для м. Львова (загальна чисельність насе­лення на 1 січня 2004 року) становить 726,2 тис. осіб. Чисельність на­селення м. Львова віком від 15 років і старше складає 619634 чоловік, з них 46% становлять чоловіки, а 54% - жінки. Вибіркова сукупність п заданою формулою для м. Львова становить 600 осіб. Для розрахунків обсягу вибіркової сукупності (м. Львів) прийнята допустима похибка (А) становить ±4% [126, С.59-60].

3. Підбір одиниць третього ступеня - передбачає відбір респон­дентів. З метою пропорційного відбору 600 респондентів проводиться вивчення кількісного розподілу населення за статтю і віком.

1 Згідно статистичних даних розраховуємо відсоткове відношення частки чоловіків (РА.) та жінок (РВ) по кожній віковій групі, які необхідно буде відібрати з загальної чисельності чоловіків та жі­нок за формулою:

РА.=А./ N100%,

РВ = В/ N 100%,

і і >

ДЄ 7

номер по порядку вікової групи.

Причому:

^Г (/М, + РВ,) ■ 100% = 100%.

1=1

Основні дані для розрахунку вибіркової сукупності

№ ПП	Вік	Чисе	пьність н	зселення	% відноиі ток на(	ення час- :елення	Вибіркова чисель­ність респонден­тів
		чоловіки	жінки	загальна чисельність	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
	і	А. І	В і	N. 1	РА. і	РВ 1	а. і	Ь. 1 ' н
1	15-19	32493	31552	64045	5,24	5,09	31	31
2	20-29	63066	59285	122351	10,18	9,57	61	57
3	30-39	50292	52788	103080	8,12	8,52	49	51
4	40-49	54328	62956	117284	8,77	10,16	53	61
5	50-59	39474	50442	89916	6,37	8,14	38	49
6	60 і більше	47643	75315	122958	7,69	12,15	46	73
Всього		287296	332338	619634	46,37	53,63	278	322
					100		600

2. Розраховуємо обсяг вибірки чоловіків і жінок по кожній віковій групі для загального обсягу вибірки (п = 600 осіб) за формулою:

1. = пРА%, І І

2. = п РВ %,

і і '

де і - номер по порядку вікової групи. Причому:

б

X («/+*,)=»•

і=і

У результаті підрахунків, ми повинні опитати 278 чоловіків та 322 жінок, що відповідно становить 46% та 54% від загальної вибіркової сукупності.

IV. Підбір одиниць четвертого ступеня - передбачає відповідно

до визначених квот вибіркової сукупності (п - 600 осіб) за статтю і віком, розподіл респондентів за районами міста. Даний розподіл здій­снюється згідно статистичних даних чисельності населення в районах м. Львова.

Розподіл чисельності населення відповідно до районів міста

Д Й п/п	Район	Чисельність населен­ня по районах	% відношення часток населення районів
		N. і	Р. і
1	Галицький	66129	9,0
2	Залізничний	130395	17,8
3	Личаківський	99979	13,6
4	Сихівський	148284	20,2
5	Франківський	141943	19,3
6	Шевченківський	146991	20,0
		733721	100,0

1. Згідно статистичних даних чисельності жителів м. Львова по районах, розраховуємо відсоткове відношення частки жителів районів (.Р.) за формулою:

Р. = Ы./Ы100%, де і - номер по порядку району міста. Причому:

б

]Г/>-100% = 100%.

м

2. Подальшим кроком буде розрахунок обсягу вибірки чоловіків (а_;) і жінок (Ь ) по вікових групах для кожного району м. Львова.

Розподіл обсягу вибірки чоловіків різних вікових груп по районах визначається за формулою:

1. = Р ■ а ,

V .1

Де і - номер по порядку вікової групи; І - номер по порядку району міста.

Розподіл обсягу вибірки жінок різних вікових груп за районами ви­значається за формулою:

2. . = Р. ■ Ь,

гт V 3 і'

Де ' - номер по порядку вікової групи; 7 - номер по порядку району міста. Причому:

б б ;=і і

Вибіркова чисельність чоловіків різних вікових груп по районах міста (осіб)

Вік	Вибіркова чисель­ність чо­ловіків	Гз лиць- кий	Залізнич­ний	Личаків- ський	Сихів- ський	Франк­ський	Шевчен- Ківський
і	а і	а.. V
15-19	31	3	6	4	6	6	6
20-29	61	6	11	8	12	12	12
30-39	49	4	9	7	10	9	10
40-49	53	5	9	7	11	10	11
50-59	38	3	7	5	8	7	8
60 і більше	46	4	8	6	10	9	9
	278	25	50	37	57	53	56
Вибіркова чисельність жінок різних вікових груп за районами міста
Вік	Вибіркова чисель­ність жінок	Гэлиць- кий	Залізнич­ний	Личаків- ський	Сихів- ський	Франк­ський	Шевчен­ківський
і	\	ь„ V
15-19	31	3	6	4	6	6	6
20-29	57	5	10	8	12	11	11
30-39	51	5	9	7	10	10	10
40-49	61	6	11	8	12	12	12
50-59	49	4	9	7	10	9	10
60 і більше	73	6	13	10	15	14	15
	322	29	58	44	65	62	64

Таким чином, ми отримали квоти, згідно яких буде опитано 600 респондентів. Зокрема, необхідною умовою відбору респондентів буде опитування однієї особи з будинку та не опитуватимуться особи, які проживають в сусідніх будинках. Така умова дасть змогу забезпечити рівномірний територіальний розподіл респондентів.

Приклад анкети масового опитування «Соціально-економічні знання

населення м. Львова»

Шановний (-а) добродію (-ко)! Просимо Вас взяти участь у соціоло­гічному дослідженні щодо з'ясування механізмів задіяності соціально- економічних знань у життєдіяльності жителів міста Львова. Результати будуть використані у вигляді статистичних таблиць для наукових цілей.

1. Для Вас соціально-економічні знання це. (кількість відповідей не обмежується):

   1. засіб пізнання дійсності;

   2. світогляд;

   3. основа професійної діяльності;

   4. можливість отримання високих прибутків;

   5. можливість зробити кар'єру;

   6. шлях реалізації інтересів;

   7. інтелектуальний розвиток;

   8. можливість самореалізації;

   9. можливість бути незалежним;

   10. освіта, отримана у навчальному закладі;

   11. джерело успіху;

   12. можливість отримання престижної роботи;

   13. збереження та відтворення економічної культури та економічних традицій;

   14. життєвий (соціальний) досвід;

   15. інше (вкажіть)

2. Як Ви почуваєте себе у сьогоднішніх соціально-економічних умовах?

   1. впевнено;

   2. відчуваю деяке розгублення;

   3. відчуваю розчарування, безвихідь;

   4. навколишні зміни не турбують мене;

   5. важко відповісти.

З- Для чого, на Ваш погляд, людині потрібні соціально-економічні знання? (не більше 3-х відповідей)

1. щоб краще адаптуватися до нових соціально-економічних умов;

2. щоб домогтися кращої матеріальної забезпеченості;

3. отримати бажану спеціальність, професію;

4. посісти відповідне становище у суспільстві;

5. отримати хорошу роботу;

6. завоювати повагу через друзів та знайомих;

7. відчувати себе освіченою людиною;

8. стати більш корисним суспільству;

9. зробити кар'єру;

10. жити та працювати серед освічених людей;

11. стати хорошим спеціалістом;

12. краще розуміти життя;

13. важко відповісти;

14. вважаю, що такі знання взагалі не потрібні;

15. інше (вкажіть)

4. На даний час особисто Ви? (виберіть один варіант)

1. порівняно недавно підвищили рівень своїх соціально- економічних знань у відповідності до нових вимог часу та про­фесійної діяльності;

2. протягом тривалого часу не підвищували рівень власних соціально-економічних знань, але маєте намір поглибити їх най­ближчим часом (закінчити навчальний заклад, відвідати курси, семінари);

3. цілком задоволений рівнем своїх соціально-економічних знань і не потребуєте їх поглиблення;

4. змушені постійно поглиблювати свої соціально-економічні зна­ння відповідно до вимог виконуваної професійної діяльності чи ситуації;

5. вважаєте, що соціально-економічні знання не є надто важливими

для Вас у професійній діяльності та повсякденному житті.