- •Що таке охорона праці, її завдання, державна політика в галузі оп, законодавчі документи в оп.
- •Право громадян на охорону праці, режими праці та відпочинку працюючих, охорона праці неповнолітніх та жінок.
- •Обов’язки роботодавці та працівника у сфері охорони праці, Соціальний захист працюючих.
- •4.Відповідальність роботодавця і працівника щодо порушення вимог з охорони праці. Фінансування заходів з по
- •1.Дисциплінарна відповідальність
- •2.Адміністративна відповідальність
- •3.Матеріальна відповідальність
- •3. Кримінальна відповідальність
- •Фінансування
- •5. Органи державного нагляду за охороною праці, їх функції
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •6. Система управління охороною праці
- •7.Служба оп та її завдання
- •8. Громадський контроль за станом оп на підприємстві. Медичний огляд працівників. Атестація робочих місць за умовами праці
- •9.Організація та навчання з питань оп. Види інструктажів
- •10. Що таке гігієна праці та виробнича санітарія. Умови праці.
- •11. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники.
- •12.Мікроклімат виробничих приміщень та його показники.
- •13.Температура повітря, його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •14.Вологість повітря,його нормування, вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •15.Швидкість руху повітря,його нормування,вплив на людину.Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •16. Температурні показники мікроклімату, нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби захисту.
- •17. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •18 . Шкідливі хімічні речовини їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •19. Шум. Його вплив на організм працівника працівника та заходи щодо зниження шуму.
- •20. Вібрація. Її вплив на організм працівника працівника та методи захисту.
- •21. Виробнече освітлення, його показники та розрахунок.
- •22. Напруженість та важкість трудового процесу.
- •23. Виробничий травматизм та професійні захворювання. Їх причини.
- •24. Роботи з підвищеною небезпекою. Розслідування нещасних випадків
- •25. Методи забезпечення безпеки обладнання. Сигнальні кольори, знаки безпеки
- •26. Організація робочих місць. Робоче місце.
- •27. Механізація і автоматизація технологічних процесів і обладнання. Контрольно-вимірювальні засоби. Блокувальні і сигнальні пристрої
- •28. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •29. Безпека при вантажо-розвантажувальних і транспортних роботах
- •30. Безпека при земляних роботах
- •31. Дія електричного струму на організм людини
- •32. Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •33. Вплив шляху протікання струму на наслідки ураження
- •34. Електробезпека та основні причини електротравматизму
- •35.Класифікація виробничих умов за рівнем електронебезпеки
- •36.Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустаткування
- •37. Захисне заземлення та занулення
- •38. Ізоляція, захисне відключення, індивідуальні засоби захисту.
- •39. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •40. Що таке пожежа та пожежна безпека. Основні нормативні документи. Причини пожеж.
- •41. Класифікація пожеж. Оцінка пожежовибухонебезпеки речовин, матеріалів.
- •42. Горіння та його види
- •43. Особливості горіння горючих речовин і матеріалів. Самозаймання
- •44. Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Категорія а
- •45. Класифікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
- •46. Засоби пожежогасіння. Класифікація вогнегасних засобів. Вогнегасники
- •47. Протипожежне водопостачання
- •48. Система протипожежного захисту
- •Вогнестійкість будівель і споруд . Властивості будівельних конструкцій
- •50. Установки пожежної автоматики
- •51. Організація забезпечення пожежної безпеки на підприємстві. Обов’язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.
- •52. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •53. Навчання з питань пожежної безпеки. Види інструктажів
37. Захисне заземлення та занулення
Захисне заземлення – це зумисне електричне з’єднання з землею металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції
Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою.
Захисна функція полягає в тому, що сила струму, що буде проходити по тілу людини буде безпечної величини тому, що опір заземлення дуже малий порівняно з опором людини. Отже для виконання захисної ролі заземлюючі пристрої повинні мати дуже малий опір. Відповідно до ПУЕ допустимий опір заземлюючих пристроїв має бути не більший за 4 Ом.
У електричних установках існують три види заземлення: захисне заземлення для захисту людей від ураження струмом; робоче заземлення, що забезпечує нормальну роботу устаткування та заземлення системи блискавкозахисту, що захищає будівлі і споруди від атмосферної перенапруги.
Захисне заземлення обов’язково влаштовують у електроустановках при напрузі:
• 380В і більше при змінному струмі;
• 440В і більше при постійному струмі;
• 42В перемінного і 110В постійного струму в зовнішніх установках, особливо небезпечних та в умовах з підвищеною небезпекою;
• незалежно від значення напруги у всіх вибухонебезпечних приміщеннях.
Залежно від розміщення заземлювачів відносно електрообладнання заземлюючі пристрої бувають виносні і контурні, природні і штучні.
Для штучних заземлювачів використовують сталеві труби D від 3 до 5см з товщиною стінок 3-5мм і довжиною від 2,5 до 3м; сталеві стержні D 10-12мм і довжиною до 10м; кутикову сталь 40х40мм довжиною 2,5 до 5м і т. ін..
На кожний заземлюючий пристрій складається паспорт, який включає схему заземлення, технічні дані, результати перевірки стану, характер проведених ремонтних робіт і т. ін..
Технічний стан визначається шляхом зовнішнього огляду видимої частини та вимірюванням опору, який не повинен перевищувати допустиме значення. Планове вимірювання опору виконують перед початком його експлуатації, а потім один раз на рік та після кожного капітального ремонту. Наземну частину оглядають один раз на шість місяців, а у вологих і особливо небезпечних умовах – один раз на три місяці.
Небезпеку ураження струмом можна ліквідувати шляхом швидкого відключення пошкодженої електроустановки. Для цього влаштовують занулення.
Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.
Провідники, що зануляють корпуси окремих струмоприймачів, з’єднують не безпосередньо з нульовою точкою, а зі спеціально прокладеним нульовим провідником, який має надійне металеве з’єднання з нульовою точкою генератора або трансформатора.
Занулення є одним з основних засобів захисту людей від ураження струмом в установках напругою до 1000 В. Захисна дія занулення полягає в тому, що при пробиванні захисної ізоляції на струмоприймачі виникають умови для утворення струмів короткого замикання, які швидко вимикають пошкоджене електрообладнання від електричної мережі. Швидке і повне зняття напруги з пошкодженого електрообладнання є основою захисної дії занулення.