- •1. Світогляд, сутність, структура, типи
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3.Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії і світогляду.
- •7. Філософська культура, філософська традиція та їх роль у бутті філософії
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Обгрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Філософія і релігія: характер співвідношення.
- •11.Філософія і мистецтво:особливості співвідношення
- •12. В чому виявляється взаємозв`язок філософії і науки?
- •13. Місце філософії в сучасній культурі
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •15. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •17. Порівняти східну і західну парадигми філософствування
- •18.Порівняйте філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії
- •20. Основні риси і проблематика філософії відродження.
- •21.Проблеми пізнання і субстанції у філософії 17ст.
- •22. Що означають поняття « теїзм» ,«деїзм», пантеїзм і як вони співвідносяться між собою?
- •23. Проблеми методу пізнання у філософських поглядах Бекона і Декарта.
- •24. Основні риси філософії Просвітництва.
- •25. Основні ідеї філософії Канта
- •26.Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля
- •27.Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха (ф)
- •28.Охарактеризуйте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксисзму
- •29.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •30.Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії хх ст
- •31.Філософське значення психоаналізу
- •32. Проблема людини у філософії 20 ст. Філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм.
- •33. Етапи розвитку філ думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •36 Світова та укр. Філософія :характер взаємозв’язку.
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу.
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •41. Діалектика як вчення про розвиток.
- •42. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •44.Проблема духовності у філософії.
- •45. Свідомість та її суттєві властивості.
- •46.Свідомість як філософська проблема
- •47. Свідомість як цілісна система.
- •48.Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •49.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •50.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •51.Пізнання як процес.Основні закономірності процесу пізнання
- •52.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання
- •53.Пізнання і теорія істини
- •54.Наука як соціально-культурний феномен
- •55.Форми та методи наукового пізнання
- •56. Наука та основні закономірності її розвитку
- •57.Розкрийте суть понять «парадигма», «наукова революція»
- •58. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності
- •59.Особливості методологічного мислення сучасної науки
- •60.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •62, Загальна х-ка законів логіки та особливості їх викор. В мисленні.
- •63. Умовиводи: їх види та роль в процесі мислення і пізнання.
- •64. Поняття доведення та спростування. Правила та помилки в доведенні та спростуванні.
- •66. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •67. Бутя людини як бутя мложливого.
- •68.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •69.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •70.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •71. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •72.Філософське розуміння суспільства.
- •73.Суспільство як цілісна система.
- •74. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •75. Історичність буття суспільства.
- •76. Проблема сенсу історії.
- •77. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •78. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •79. Техніка як соціокультурний феномен.
- •80.Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •81. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •82. Базові життєві цінності, їх смисл та співвідношення
- •83. Проблема свободи: філософський аналіз
- •84. Філософське тлумачення техніки
- •85. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення
- •86.Виникнення релігії.Елементи первісних вірувань
- •87.Релігія: сутність, структура та функції
- •88.Основні філософські концепції релігії
- •89.Національні релігії та їх особливості
- •90.Християнство як світова релігія
- •91.Буддизм як світова релігія
- •92. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •93. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •94. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •95. Протестантизм.
- •96. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •97. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
59.Особливості методологічного мислення сучасної науки
Методологія — це вчення про методи, принципи, підходи до пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці. Методологія є спеціальною формою рефлексії над науковим пізнанням, особливий тип усвідомлення науки. Сучасна методологія не обмежується вивченням методів і прийомів наукового пізнання і дослідження. Вона досліджує також основу, структуру і властивості наукового пізнання, його генезис і функціональні закономірності розвитку і трансформації. Однією з найактуальніших проблем сучасного стану розвитку методології науки є проблема виділення поряд з емпіричними та теоретичними рівнями наукового пізнання ще й метатеоретичного рівня. Це насамперед поняття «парадигми», «стилю мислення», «картини світу», «архетипу наукового мислення».Парадигма (від грец.— приклад, взірець) — це інтегральна характеристика тієї чи іншої науки в певну епоху. Стиль мислення — це певний історично конкретний тип мислення, який будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних наукових напрямків та обумовлює деякі стандартні уявлення в метамовних контекстах усіх фундаментальних теорій. Наукова картина світу (НКС) — це сукупність загальних уявлень про структуру того чи іншого фрагмента об’єктивної реальності, що визначається даною наукою і лежить в основі теоретичної діяльності в даній науці. «сучасна загальнонаукова картина світу» (СЗНКС). До неї неодмінно включаються такі наукові відкриття, що докорінно змінюють наші уявлення про навколишній світ, розкривають нові закономірності його функціонування та еволюції. Архетипом теоретичного мислення називають сукупність принципів, які на конкретному історичному етапі розвитку науки задають певний спосіб теоретичної діяльності для пояснення явищ, визначають вибір засобів цієї діяльності, відбір її кінцевих результатів, певне бачення світу.
60.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
Діале́ктика (грец.— мистецтво сперечатись, міркувати) — розділ філософії, що досліджує категорії розвитку.Діалектика — це єдина логічна теорія, яка з допомогою своїх категорій дає точне уявлення про рух, зміну, розкриває взаємозв'язок речей в об'єктивній дійсності.
Поняття "діалектика", якщо розглядати його в історико-філософському аспекті, має декілька визначень: 1) під поняттям "діалектика" розуміють стиль мислення, який характеризується гнучкістю, компромісністю; 2) діалектика — це теорія розвитку "абсолютної ідеї", "абсолютного духу" (у Гегеля); 3) діалектика — це вчення про зв'язки, що мають місце в об'єктивному світі; 4) діалектика — це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання; 5) діалектика — це логіка, логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку і зміни об'єктивного світу, процесу пізнання істини. 6) діалектика — це теорія пізнання, яка враховує його складність і суперечливість, зв'язки суб'єктивного і об'єктивного в істині, єдність абсолютного і відносного тощо, використовуючи в цьому процесі основні закони, категорії і принципи діалектики, їхні гносеологічні аспекти;7) діалектика — це загальний метод, методологія наукового пізнання, творчості взагалі.
Логіка — це наука про форми та закони судження. Головним об'єктом дослідження логіки є описові системи судження, тобто системи котрі пропонуються як інструкція для людей (а також, можливо інших розумних істот/машин) як слід правильно мислити.
Логіка займає особливе місце в системі наук. Особливість її положення визначається тим, що вона виконує по відношенню до інших наук методологічну роль своїм вченням про загальнонаукових формах і методах мислення. Предмет логіки досить специфічний, - це форми думки.
Одна із головних задач логіки — визначити, як прийти до виводу з правильного обдумання і отримати вірне значення про предмет мислення, щоб глибше розібратися в нюансах вивчаючого предмета, думки і його відношення з іншими аспектами вивчаючого явлення.
Основна ціль (функція) логіки завжди залишалась незмінною: дослідження того, як з одних тверджень можна виводити інші. При цьому передбачається, що виведення залежить тільки від способу зв'язку що входять до нього тверджень і їх будови, а не від їх конкретного змісту. Вивчаючи, «що з чого слід», логіка виявляє найбільш загальні або, як кажуть, формальні умови правильного мислення.