
- •1. Світогляд, сутність, структура, типи
- •2. Виникнення філософії: причини та передумови
- •3.Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •4. Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії і світогляду.
- •7. Філософська культура, філософська традиція та їх роль у бутті філософії
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Обгрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •10. Філософія і релігія: характер співвідношення.
- •11.Філософія і мистецтво:особливості співвідношення
- •12. В чому виявляється взаємозв`язок філософії і науки?
- •13. Місце філософії в сучасній культурі
- •14. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •15. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •16. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •17. Порівняти східну і західну парадигми філософствування
- •18.Порівняйте філософію Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки
- •19. Основні риси і особливості Середньовічної філософії
- •20. Основні риси і проблематика філософії відродження.
- •21.Проблеми пізнання і субстанції у філософії 17ст.
- •22. Що означають поняття « теїзм» ,«деїзм», пантеїзм і як вони співвідносяться між собою?
- •23. Проблеми методу пізнання у філософських поглядах Бекона і Декарта.
- •24. Основні риси філософії Просвітництва.
- •25. Основні ідеї філософії Канта
- •26.Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля
- •27.Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л.Фейєрбаха (ф)
- •28.Охарактеризуйте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксисзму
- •29.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •30.Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії хх ст
- •31.Філософське значення психоаналізу
- •32. Проблема людини у філософії 20 ст. Філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм.
- •33. Етапи розвитку філ думки в Україні.
- •34. Філософські погляди г.Сковороди
- •35. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •36 Світова та укр. Філософія :характер взаємозв’язку.
- •37. Проблема буття та її місце в філософії.
- •38. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •39. Філософське розуміння простору і часу.
- •40. Який зміст поняття «розвиток»? з якими поняттями та як воно співвідноситься? Ідея розвитку та її філософське тлумачення
- •41. Діалектика як вчення про розвиток.
- •42. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •44.Проблема духовності у філософії.
- •45. Свідомість та її суттєві властивості.
- •46.Свідомість як філософська проблема
- •47. Свідомість як цілісна система.
- •48.Проблема несвідомого. Яка роль несвідомого в людському бутті.
- •49.Самосвідомість: її природа і специфіка
- •50.Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •51.Пізнання як процес.Основні закономірності процесу пізнання
- •52.Особливості чуттєвого та раціонального пізнання
- •53.Пізнання і теорія істини
- •54.Наука як соціально-культурний феномен
- •55.Форми та методи наукового пізнання
- •56. Наука та основні закономірності її розвитку
- •57.Розкрийте суть понять «парадигма», «наукова революція»
- •58. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності
- •59.Особливості методологічного мислення сучасної науки
- •60.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •62, Загальна х-ка законів логіки та особливості їх викор. В мисленні.
- •63. Умовиводи: їх види та роль в процесі мислення і пізнання.
- •64. Поняття доведення та спростування. Правила та помилки в доведенні та спростуванні.
- •66. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •67. Бутя людини як бутя мложливого.
- •68.Проблема достотності людського буття.Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •69.Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •70.Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •71. Природа - людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •72.Філософське розуміння суспільства.
- •73.Суспільство як цілісна система.
- •74. Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •75. Історичність буття суспільства.
- •76. Проблема сенсу історії.
- •77. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •78. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •79. Техніка як соціокультурний феномен.
- •80.Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •81. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
- •82. Базові життєві цінності, їх смисл та співвідношення
- •83. Проблема свободи: філософський аналіз
- •84. Філософське тлумачення техніки
- •85. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення
- •86.Виникнення релігії.Елементи первісних вірувань
- •87.Релігія: сутність, структура та функції
- •88.Основні філософські концепції релігії
- •89.Національні релігії та їх особливості
- •90.Християнство як світова релігія
- •91.Буддизм як світова релігія
- •92. Основні віросповідні ідеї ісламу та його течії.
- •93. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •94. Католицизм та православ’я як різновиди християнства.
- •95. Протестантизм.
- •96. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •97. Новітні релігійні течії та їх різновиди.
28.Охарактеризуйте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксисзму
У філософії марксизму діють дна принципи пізнання: принцип матеріалізму і принцип діалектики. Діалектичне, історико-матеріалістичне розуміння світу Карла Маркса і Фрідріха Енгельса створювалось у процесі осмислення досягнень природознавства XIX ст. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс показали, що, по-перше, світ складається не з готових, закінчених предметій, а становить сукупність процесів, де предмети, що здаються незмінними, так само як і їх смислові відбитки, поняття, перебувають у неперервній зміні: то виникають, то зникають. Поступальний розвиток, за всієї уявної випадковості і всупереч тимчасовим відливам, торує собі шлях. По-друге, між процесами природи в окремих її сферах і між окремими сферами існує зв'язок. Природа - зв'язане ціле. По-третє, у взаємодіях сліпих несвідомих сил природи виявляються її загальні закони. По-четверте, суспільство - своєрідна частина природи, світу. Спосіб існування суспільства є трудова діяльність людини. Матеріальне життя суспільства - суспільне буття, що визначає суспільну свідомість. Таке визначення матеріального життя суспільства -новий підхід до розуміння суспільства. Суперечності взаємодії і продуктивних сил і виробничих відносин рухають увесь соціальний організм. Між застарілими виробничими відносинами та оновленими продуктивними силами виникають суперечності. Розв'язання суперечностей у способі виробництва шляхом удосконалення старих та встановлення нових виробничих відносин веде до розвитку матеріального виробництва. Під його впливом змінюється вся система суспільства - соціально-класова структура, політична система, духовне життя соціуму. Зміни відбуваються мирно, у формі реформ. Але якщо переходу перешкоджають попередні панівні класи, то між ними і новими класами виникають конфлікти, які, як правило, розв'язуються соціальною революцією. В ході соціальної революції ліквідується старий суспільний лад і утверджується новий лад суспільства. Тут вирішальну роль відіграють народні маси. Народ - рушійна сила історії.
29.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
Філософію ХХ століття характеризують різноманітні школи, напрямки, течії, що є відображенням складності суспільного життя, його суперечливості. До них відносяться: неокантіанська філософія, неогегельянська, феноменологічна, герменевічна, екзистенціальна, неотомістська, неопозитивістьська тощо. Основними ж течіями, котрі репрезентують філософську думку ХХ століття, є, принаймні, три напрямки, а саме: екзистенціальна філософія, неотомістська і неопозитивістська. Екзистенціальна філософія – одна з найбільш модних сучасних філософських систем. Це, насамперед, пояснюється тим, що вона звертається до людини, її життя, проблем існування, її внутрішнього світу. Сутність неопозитивізму – у запереченні сучасної філософії як науки, в абсолютизації науково-природничого знання, в недооцінці суспільних наук. Філософія Неотомізм відродив і модернізував схоластичне теологічне вчення томізму, його основні принципи і постулати.