Рекомендована література
Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Е.М. та інш. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.
Гордеева Т.Н. и др. Практический курс систематики растений. М. : Просвещение, 1986. -с. 24-29.
Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. К.: Вища школа, 1988. -с. 13-18.
Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин К.: Вища школа, 1975. –С. 93-102.
Лабораторна робота №4. Тема: Відділ Зелені водорості – Chlorophyta.
Мета: Вивчити особливості будови найбільш примітивних зелених водоростей з монадною структурою талому; простежити ускладнення організації вольвоксових від одноклітинних до колоніальних форм; показати, що хлорококальні є вузловим пунктом в еволюції зелених водоростей, де вперше виникла кокоїдна структура і з’явились нові ступені морфологічної диференціації талому водоростей.
На прикладі представників класу Ульвофіцієві простежити ускладнення будови талому та способів розмноження зелених водоростей; показати просунені та примітивні ознаки зелених водоростей з сифональною та сифонокладовою структурою талому як вторинноспрощених організмів; показати характерні ознаки в будові й розмноженні кон’югат як бічної гілки еволюції зелених водоростей.
Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології при пояснені теми „Водорості”. Біологія 6 кл.
Теоретичні питання
Загальна характеристика відділу Зелені водорості: морфологія та цитологічна організація, особливості циклів відтворення, поділ на класи.
Клас Хлорофіцієві (Chlorophyceae) водорості: відмінні ознаки таксону, система класу, представники, значення.
Характеристика класу Требуксієфіцієві (Trebоuхiоphyceae): будова, розмноження, цикли розвитку, система класу, представники.
Характеристика класу Ульвофіцієві(Ulvophyceae): будова, розмноження, цикли розвитку, система класу, представники.
Клас Сифонофіцієві (Siphonophyceae): загальна характеристика та система класу
Характеристика класу Харофіцієві (Charophyceae): будова, розмноження, цикли розвитку, система класу, екологія та поширення.
Походження та еволюція зелених водоростей.
Завдання та методичні поради
Ввести в систему хламідомонаду (Chlamydomonas Echrхлорокок (Chlorococcum Menegh), улотрикс (Ulothrix Kuetz), та спірогіру (Spirogyra Link):
Надцарство-
Царство-
Підцарство-
Відділ-
Клас-
Порядок-
Рід-
На прикладі хламідомонади (Chlamydomonas Echr.) вивчити особливості будови одноклітинних водоростей із порядку Вольвокальні (Volvocales).
Виготовити
мікропрепарат хламідомонади і розглянути
його при великому збільшенні мікроскопа.
Хламідомонада – рухома одноклітинна
водорість овальної або еліптичної
форми, на передньому кінці з двома
джгутиками. Щоб розглянути будову
клітини, необхідно сповільнити її рух
(у живих форм), забравши частину
води з препарату. Джгутики можна побачити,
якщо забарвити слабким розчином йоду
або метиленовим синім. В центрі клітини
хламідомонади розташований великий
чашоподібний хлоропласт, увігнутою
частиною обернений до її переднього
кінця. В хлоропласті міститься один
піреноїд з крохмальними зернами, які
забарвлюються розчином йоду в синій
колір. В центрі цитоплазми, яка
заповнюєзаглибину хлоропласта,
розташовані ядро (помітне лише на
забарвленому препараті), скоротливі
вакуолі і стигма, або червоне вічко, що
орієнтує клітину у просторі.
На малюнку позначити:
1) оболонку клітини,
2) ядро,
3) джгутики,
4) мітохондрії,
5) рибосоми ,
6) ендоплазматичний ретикулум,
8) плазмалему
9) апарат Гольджі, ,
9) піреноїд,
10) хлоропласт,
11) скоротливі вакуолі,
12) цитоплазму.
13) стигму
14) крохмаль
На прикладі вольвоксу (Volvox L.) вивчити особливості будови та розмноження ценобіальних водоростей порядку Вольвокальні (Volvocales).
Неозброєним оком розгляньте ценобій вольвоксу на готових мікропрепаратах, живому та фіксованому матеріалі і ви побачите, що вони мають форму кульки 0,5-2 мм діаметром. Розгляньте ценобій вольвоксу при великому збільшенні мікроскопа, для цього на живому матеріалі необхідно сповільнити її рух, забравши зайву воду фільтрувальним папером. Клітини хламідомонадної будови розташовані по периферії ценобію в один шар, при чому джгутики завжди спрямовані до периферії. Клітини зростаються бічними стінками і з’єднані між собою плазмодесмами. У вольвоксу як найбільш високоорганізованого представника порядку спостерігається диференціація клітин в межах талому. Передній кінець його складається з однакових вегетативних клітин, а на задньому міститься 8-15 більших за розмірами клітин, так званих партеногонідій, і органи статевого розмноження – оогонії і антеридії. Уважно розглядаючи препарат, можна спостерігати поділ партеногонідій, який спричинює до утворення дочірніх ценобіїв.
Оогонії мають грушоподібну форму, темно-зеленого забарвлення і несуть одну яйцеклітину. Антеридій безбарвний, він містить 64 великі дводжгутикові жовто-бурі сперматозоони.
