
- •Житомир 2012
- •Рецензенти:
- •Інструкція з техніки безпеки в лабораторії систематики рослин
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Визначити місце синьозелених водоростей в системі органічного світу. Ввести в систему мікроцистис (Microcystis Lemm) та носток (Nostoc Uauch).
- •На прикладі ностока (Nostoc Vauch.) та анабени (Anabaena Bory) вивчити особливості будови синьозелених водоростей з порядку Ностокальні з нерозгалуженими гетероцитними трихомами.
- •Синьозелені водорості
- •Класифікація відділу Синьозелених водоростей.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №2.
- •Теоретичні питання:
- •Завдання та методичні поради:
- •Ввести в систему циклотелю (Cyclotella Kuetz) та пінулярію (Pinnularia Ehr):
- •Пінулярія
- •Група пенатних діатомових водоростей Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №3.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ламінарію (Laminaria Lamour.) та фукус (Fucus Fourn).
- •На прикладі ламінарії (Laminaria Lamour.) вивчити особливості будови та розмноження бурих водоростей з гетероморфною зміною поколінь.
- •Цикл розвитку ламінарії
- •На прикладі фукусу (Fucus Tourn) вивчити особливості будови та розмноження циклоспорових бурих водоростей, у яких немає чергування поколінь.
- •Різноманітність бурих водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №4. Тема: Відділ Зелені водорості – Chlorophyta.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему хламідомонаду (Chlamydomonas Echrхлорокок (Chlorococcum Menegh), улотрикс (Ulothrix Kuetz), та спірогіру (Spirogyra Link):
- •Вольвокс
- •4. На прикладі хлорококуму (Chlorococcum Menegh) вивчити особливості будови одноклітинних водоростей порядку Хлорококальні (Chlorococcales).
- •Улотрикс
- •Кладофора
- •7.На прикладі спірогіри (Spirogyra Link) вивчити особливості будови кон’югат із порядку Зигнематальні (Zygnematales).
- •Різноманітність харофіцієвих водоростей.
- •Різноманітність ульвофіцієвих та сифонофіцієвих водоростей
- •Різноманітність сценедесмальних водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №5
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2 На прикладі синхітрія ендобіотичного (Synchitrium endobioticum) вивчити особливості будови хітридіомікотових.
- •3.На прикладі сапролегнії (Saprolegnia Ness) вивчити особливості будови та розмноження сапролегніальних грибів.
- •Сапролегнія
- •4.На прикладі фітофтори (Phytophthora infestans Bary) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних оомікотових із порядку Пітіальних (Pythiales).
- •Цикл розвитку фітофтори
- •Різноманітність хітридіомікотових та оомікотових грибів.
- •Характеристика відділів Гіфохітридіомікотові та Лабіринтуломікотові гриби.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі мукора (Mucor Mich).
- •Мукор муцедо
- •Ентомофтора мушина (Entomophthora muscae).
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі ризопуса чорніючого.
- •Характеристика порядків Ендогоніальні та Зоопагальні.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему дріжджі цукрові (Saccharomyces cerevisiae), мікросферу дубову (Microsphaera alphitoides), ріжки пурпурові (Claviceps purpurea), зморшок їстівний (Morchella esculenta)
- •На прикладі цукрових дріжджів (Saccharomyces cerevisiae Hans) вивчити особливості будови та розмноження голосумчастих грибів порядку Сахароміцетальні (Saccharomycetales).
- •На прикладі мікросфери дубової (Microsphaera alphitoides) вивчити особливості будови та розмноження паразитичних аскоміцетів із закритими плодовими тілами порядку Еризіфальні (Erysiphales).
- •Клейстотецій мікросфери дубової.
- •На прикладі ріжок пурпурових (Claviceps purpurea) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних аскоміцетів порядку Гіпокреальні з напіввідкритими плодовими тілами.
- •Цикл розвитку клавіцепса пурпурового
- •На прикладі зморшка їстівного (Morchella esculenta) та строчка їстівного (Gyromytra esculenta) вивчити особливості будови плодових тіл та способи розмноження пецицальних.
- •Плодове тіло зморшки
- •Порівняльна характеристика класів Сахароміцети, Тафриноміцети та Сордаріоміцети.
- •Порівняльна характеристика класів Леканороміцетові, Локулоаскоміцетові та Евроціоміцетові.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему печерицю – Agaricus campester, трутовик справжній – Fomes fomentarius та бовісту чорніючу - Bovista nigriscens:
- •На живому та фіксованому матеріалі, таблицях та фотографіях розглянути різні види агарикальних грибів. Відмітити характерні особливості карпофора.
- •Вивчити особливості будови та розмноження агарикоїдних гіменоміцетів порядку Агарикальні з однорічними м’ясистими плодовими тілами з пластинчастим і трубчастим гіменофором.
- •Цикл розвитку печериці
- •На прикладі трутовика справжнього (Fomes fomentarius) вивчити особливості будови та розмноження афілофороїдних гіменоміцетів з багаторічними дерев’янистими плодовими тілами порядку Поліпоральні.
- •Використовуючи фіксований матеріал, таблиці, фотографії розглянути карпофори різних видів гастероміцетів.
- •Гастероміцети
- •Система класу Базидіоміцети
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему Ustilago tritici ( збудник порошистої сажки пшениці) та Puccinia graminis (збудник лінійної іржі злаків).
- •Розгляньте гербарні зразки злакових рослин, уражених різними сажковими грибами. Замалюйте їх, запишіть і запам’ятайте українські та латинські назви цих збудників.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку порошистої сажки пшениці.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку пухирчатої сажки кукурудзи (Ustilago zeae (Bork)).
- •Ц икл розвитку сажки кукурудзи
- •На прикладі лінійної іржі злаків (Puccinia graminis Pers.) вивчити особливості будови та цикл розвитку іржастих грибів.
- •Цикл розвитку пукцинії злакової
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №10.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ксанторію стінну (Xanthoria parietina (l.) Belt).
- •Вивчити особливості зовнішньої будови лишайників.
- •4. Вивчити особливості внутрішньої будови лишайників на прикладі ксанторії стінної.
- •Анатомічна будова слані лишайників
- •Вивчити особливості розмноження лишайників на прикладі ксанторії (Xanthoria Th. Fr.) та евернії (Evernia Ach.).
- •Розмноження лишайників
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота № 11.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1 Ввести в систему антоцерос гладенький (Anthoceros laevis) та маршанцію поліморфну (Marchantia polymorpha).
- •2. Вивчити особливості будови антоцеротових мохів на прикладі антоцероса гладенького.
- •Антоцерос гладенький
- •3. На прикладі маршанції мінливої вивчити особливості будови та розмноження печіночників.
- •Маршанція
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 15.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та метод поради
- •1. Ввести в систему сфагнум болотний (Sphagnum palustre) та зозулин льон звичайний (Polytrichum commune).
- •2. Вивчити особливості будови сфагнових мохів на прикладі сфагнума болотного (Sphagnum palustre).
- •Сфагновий мох
- •3. Вивчити особливості будови спорофіта і гаметофіта бріїд на прикладі політриха звичайного, або зозулиного льону.
- •Зозулин льон
- •4. Користуючись гербарієм ознайомитися з видовою різноманітністю мохоподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 16.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему плаун булавовидний (Lycopodium clavatum l.), селагінелу селаговидну (Selaginella selaginoides l. Link.), хвощ польовий (Eguisetum arvense)
- •2.Вивчити особливості будови і розмноження рівноспорових плауноподібних на прикладі плауна булавовидного.
- •Плаун булавовидний: загальний вигляд і цикл розвитку.
- •3.Вивчити особливості будови і розмноження різноспорових плауноподібних на прикладі селагінели.
- •Цикл розвитку селагінели
- •4. Вивчити особливостi будови та розмноження хвощоподiбних на прикладi хвоща польового.
- •Ц икл розвитку хвоща польового
- •5. Ознайомитись з видовою різноманітністю плауноподібних та хвощеподібних. Записати та запам’ятати українські та латинські назви розглянутих представників. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 17.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2. Вивчити особливості будови та розмноженням рівноспорових папоротей на прикладі щитника чоловічого.
- •Щитник чоловічий
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження різноспорових папоротей на прикладі сальвінії плаваючої.
- •Цикл розвитку сальвінії плаваючої
- •4.Ознайомитись з різноманітністю папоротеподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №18
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1.Ввести в систему гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), гнетум (Gnetum) та ефедру двоколосу(Ephedra dystachya).
- •2. Вивчити особливості будови та розмноження гінкго дволопатевого.
- •Гінкго дволопатеве
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження ефедрових на прикладі ефедри двоколосої.
- •4. Вивчити особливості будови та розмноження гнетових на прикладі (Gnetum gnemon).
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 19
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему сосну звичайну (Pinus silvestris)
- •2.Вивчити особливості будови та розмноження хвойних на прикладі сосни звичайної.
- •Цикл розвитку сосни
- •3.Ознайомитися з морфологічними особливостями пагонів та шишок різних видів хвойних.
- •Під якими номерами на малюнку показані шишки?
- •4.Замалювати пагони 4 різних представників відділу Сосноподібних.
- •5. Запишіть та запам’ятайте українські та латинські назви 10 видів пінопсид, ,поширених у флорі України та Житомирщини. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
Завдання та методичні поради:
Ввести в систему циклотелю (Cyclotella Kuetz) та пінулярію (Pinnularia Ehr):
Надцарство -
Царство -
Підцарство -
Відділ -
Клас -
Порядок -
Рід -
На прикладі циклотелі (Cyclotella Kuetz) та мелозіри (Melosira Ag) вивчити особливості будови типових представників класу Косцінодіскофіцієві.
В краплину води на предметне скло піпеткою нанесіть краплину розчину з циклотелою. При великому збільшенні мікроскопа в препараті видно поодинокі або з’єднані в ланцюжок округлі клітини, що нагадують коробочку. Периферичний край стулки має радіальні штрихи, а центральна частина більш опукла, безструктурна. Хлоропласти пластинчасті, дрібні, численні, розташовані з боку стулки.
Мелозіра – це колоніальна водорість із циліндричних клітин, з'єднаних стулками в нитки або ланцюжки. Стулки округлі, вкриті порами, які часто утворюють радіальні ряди. Хлоропласти дископодібні або лопатеподібні.
На малюнку позначити: циклотелю (вид з боку стулки та з боку пояска), мелозіру
На прикладі пінулярії (Pinnularia) вивчити особливості будови Бацилярієфіцієвих водоростей.
Діатомові у великій кількості містяться по забрудненій воді, в мулі на дні водойм. Щоб приготувати препарати, треба взяти піпеткою краплину води.
При великому збільшенні розгляньте пінулярію з боку стулки і пояска. З боку стулки клітини її мають форму витягнутого еліпса із заокругленими кінцями, а з боку пояска – прямокутну форму. В полі зору добре помітні три блискучі кружечки, або вузлики; центральний більший і на кінцях клітини - менші. Вони з’єднані тоненькою поздовжньою, трохи зігнутою щілиною (швом) крізь яку протопласт з'єднується із навколишнім середовищем. По краях стулки є риски (ребра). Риски складаються з рядів дрібнесеньких крапок, в яких містяться пори. Під ними в пектиновій оболонці також розташовані пори, крізь які здійснюється осмотичний і газовий обмін з навколишнім середовищем. Цитоплазма займає пристінне положення, в центрі клітини – цитоплазматичний місток з ядром і двома вакуолями з обох боків містка. Пінулярія має 2 пластинчастих хлоропласти, які у вигляді двох вузеньких смужок розташовані уздовж країв клітини.
Пінулярія
Під якими літерами та номерами на малюнку показані: - клітина з боку стулки, - епітека, - гіпотека, - клітина з боку пояска, - поздовжній розріз пінулярії, - ребра, - хлоропласт, - ядро, - вакуолі, - цитоплазма, - піреноїд, - поперечний розріз пінулярії, - шов, - вузлики, - поділ клітини.
Вивчити видову різноманітність одноклітинних (гомфонема – Gomphonema Ag; навікула - Navicula Bory; плевросигма - Pleurosigma W.Sm., цимбела – Cymbella, синедра - Synedra) та колоніальних (табелярія - Tabellaria, фрагілярія - Fragilaria) представників групи пенатних водоростей.
Нанесіть піпеткою краплину води або фіксажу, що містять діатомові водорості, на предметне скло і приготуйте препарат. Розгляньте його спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа.
Клітини гомфонеми з боку стулки мають форму гітари, а з боку пояска клиновидну форму. Шов проходить по середині.
Клітини навікули відрізняються від пінулярії більш звуженими загостреними кінцями стулок, на стулках панциря помітні зірчасті риски, шов щілиноподібний.
Плевросигма характеризується своєрідною сигмоподібною формою. Стулки вкриті порами, які мають вигляд крапок і розташовані рядами.
Цимбела має стулки у формі півмісяця з прямим або ввігнутим черевцем і випуклою спинкою. Шов розташований ближче до черевного краю.
Синедра має вигляд довгих вузеньких або зібраних у віялоподібні колонії паличок. З боку стулки клітини часто мають звужені кінці, з боку пояска панцир прямокутний. Шва немає.
Колонії табелярії мають вигляд зигзагоподібних ланцюжків, рідше зірчасту форму.
Клітини фрагілярії схожі на клітини синедри, з’єднуються стулками в стрічкоподібні колонії.
Знаючи характерні ознаки будови вказаних представників, відшукайте їх серед інших діатомових водоростей і позначте на малюнку.