
- •Житомир 2012
- •Рецензенти:
- •Інструкція з техніки безпеки в лабораторії систематики рослин
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Визначити місце синьозелених водоростей в системі органічного світу. Ввести в систему мікроцистис (Microcystis Lemm) та носток (Nostoc Uauch).
- •На прикладі ностока (Nostoc Vauch.) та анабени (Anabaena Bory) вивчити особливості будови синьозелених водоростей з порядку Ностокальні з нерозгалуженими гетероцитними трихомами.
- •Синьозелені водорості
- •Класифікація відділу Синьозелених водоростей.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №2.
- •Теоретичні питання:
- •Завдання та методичні поради:
- •Ввести в систему циклотелю (Cyclotella Kuetz) та пінулярію (Pinnularia Ehr):
- •Пінулярія
- •Група пенатних діатомових водоростей Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №3.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ламінарію (Laminaria Lamour.) та фукус (Fucus Fourn).
- •На прикладі ламінарії (Laminaria Lamour.) вивчити особливості будови та розмноження бурих водоростей з гетероморфною зміною поколінь.
- •Цикл розвитку ламінарії
- •На прикладі фукусу (Fucus Tourn) вивчити особливості будови та розмноження циклоспорових бурих водоростей, у яких немає чергування поколінь.
- •Різноманітність бурих водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №4. Тема: Відділ Зелені водорості – Chlorophyta.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему хламідомонаду (Chlamydomonas Echrхлорокок (Chlorococcum Menegh), улотрикс (Ulothrix Kuetz), та спірогіру (Spirogyra Link):
- •Вольвокс
- •4. На прикладі хлорококуму (Chlorococcum Menegh) вивчити особливості будови одноклітинних водоростей порядку Хлорококальні (Chlorococcales).
- •Улотрикс
- •Кладофора
- •7.На прикладі спірогіри (Spirogyra Link) вивчити особливості будови кон’югат із порядку Зигнематальні (Zygnematales).
- •Різноманітність харофіцієвих водоростей.
- •Різноманітність ульвофіцієвих та сифонофіцієвих водоростей
- •Різноманітність сценедесмальних водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №5
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2 На прикладі синхітрія ендобіотичного (Synchitrium endobioticum) вивчити особливості будови хітридіомікотових.
- •3.На прикладі сапролегнії (Saprolegnia Ness) вивчити особливості будови та розмноження сапролегніальних грибів.
- •Сапролегнія
- •4.На прикладі фітофтори (Phytophthora infestans Bary) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних оомікотових із порядку Пітіальних (Pythiales).
- •Цикл розвитку фітофтори
- •Різноманітність хітридіомікотових та оомікотових грибів.
- •Характеристика відділів Гіфохітридіомікотові та Лабіринтуломікотові гриби.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі мукора (Mucor Mich).
- •Мукор муцедо
- •Ентомофтора мушина (Entomophthora muscae).
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі ризопуса чорніючого.
- •Характеристика порядків Ендогоніальні та Зоопагальні.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему дріжджі цукрові (Saccharomyces cerevisiae), мікросферу дубову (Microsphaera alphitoides), ріжки пурпурові (Claviceps purpurea), зморшок їстівний (Morchella esculenta)
- •На прикладі цукрових дріжджів (Saccharomyces cerevisiae Hans) вивчити особливості будови та розмноження голосумчастих грибів порядку Сахароміцетальні (Saccharomycetales).
- •На прикладі мікросфери дубової (Microsphaera alphitoides) вивчити особливості будови та розмноження паразитичних аскоміцетів із закритими плодовими тілами порядку Еризіфальні (Erysiphales).
- •Клейстотецій мікросфери дубової.
- •На прикладі ріжок пурпурових (Claviceps purpurea) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних аскоміцетів порядку Гіпокреальні з напіввідкритими плодовими тілами.
- •Цикл розвитку клавіцепса пурпурового
- •На прикладі зморшка їстівного (Morchella esculenta) та строчка їстівного (Gyromytra esculenta) вивчити особливості будови плодових тіл та способи розмноження пецицальних.
- •Плодове тіло зморшки
- •Порівняльна характеристика класів Сахароміцети, Тафриноміцети та Сордаріоміцети.
- •Порівняльна характеристика класів Леканороміцетові, Локулоаскоміцетові та Евроціоміцетові.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему печерицю – Agaricus campester, трутовик справжній – Fomes fomentarius та бовісту чорніючу - Bovista nigriscens:
- •На живому та фіксованому матеріалі, таблицях та фотографіях розглянути різні види агарикальних грибів. Відмітити характерні особливості карпофора.
- •Вивчити особливості будови та розмноження агарикоїдних гіменоміцетів порядку Агарикальні з однорічними м’ясистими плодовими тілами з пластинчастим і трубчастим гіменофором.
- •Цикл розвитку печериці
- •На прикладі трутовика справжнього (Fomes fomentarius) вивчити особливості будови та розмноження афілофороїдних гіменоміцетів з багаторічними дерев’янистими плодовими тілами порядку Поліпоральні.
- •Використовуючи фіксований матеріал, таблиці, фотографії розглянути карпофори різних видів гастероміцетів.
- •Гастероміцети
- •Система класу Базидіоміцети
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему Ustilago tritici ( збудник порошистої сажки пшениці) та Puccinia graminis (збудник лінійної іржі злаків).
- •Розгляньте гербарні зразки злакових рослин, уражених різними сажковими грибами. Замалюйте їх, запишіть і запам’ятайте українські та латинські назви цих збудників.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку порошистої сажки пшениці.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку пухирчатої сажки кукурудзи (Ustilago zeae (Bork)).
- •Ц икл розвитку сажки кукурудзи
- •На прикладі лінійної іржі злаків (Puccinia graminis Pers.) вивчити особливості будови та цикл розвитку іржастих грибів.
- •Цикл розвитку пукцинії злакової
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №10.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ксанторію стінну (Xanthoria parietina (l.) Belt).
- •Вивчити особливості зовнішньої будови лишайників.
- •4. Вивчити особливості внутрішньої будови лишайників на прикладі ксанторії стінної.
- •Анатомічна будова слані лишайників
- •Вивчити особливості розмноження лишайників на прикладі ксанторії (Xanthoria Th. Fr.) та евернії (Evernia Ach.).
- •Розмноження лишайників
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота № 11.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1 Ввести в систему антоцерос гладенький (Anthoceros laevis) та маршанцію поліморфну (Marchantia polymorpha).
- •2. Вивчити особливості будови антоцеротових мохів на прикладі антоцероса гладенького.
- •Антоцерос гладенький
- •3. На прикладі маршанції мінливої вивчити особливості будови та розмноження печіночників.
- •Маршанція
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 15.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та метод поради
- •1. Ввести в систему сфагнум болотний (Sphagnum palustre) та зозулин льон звичайний (Polytrichum commune).
- •2. Вивчити особливості будови сфагнових мохів на прикладі сфагнума болотного (Sphagnum palustre).
- •Сфагновий мох
- •3. Вивчити особливості будови спорофіта і гаметофіта бріїд на прикладі політриха звичайного, або зозулиного льону.
- •Зозулин льон
- •4. Користуючись гербарієм ознайомитися з видовою різноманітністю мохоподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 16.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему плаун булавовидний (Lycopodium clavatum l.), селагінелу селаговидну (Selaginella selaginoides l. Link.), хвощ польовий (Eguisetum arvense)
- •2.Вивчити особливості будови і розмноження рівноспорових плауноподібних на прикладі плауна булавовидного.
- •Плаун булавовидний: загальний вигляд і цикл розвитку.
- •3.Вивчити особливості будови і розмноження різноспорових плауноподібних на прикладі селагінели.
- •Цикл розвитку селагінели
- •4. Вивчити особливостi будови та розмноження хвощоподiбних на прикладi хвоща польового.
- •Ц икл розвитку хвоща польового
- •5. Ознайомитись з видовою різноманітністю плауноподібних та хвощеподібних. Записати та запам’ятати українські та латинські назви розглянутих представників. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 17.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2. Вивчити особливості будови та розмноженням рівноспорових папоротей на прикладі щитника чоловічого.
- •Щитник чоловічий
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження різноспорових папоротей на прикладі сальвінії плаваючої.
- •Цикл розвитку сальвінії плаваючої
- •4.Ознайомитись з різноманітністю папоротеподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №18
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1.Ввести в систему гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), гнетум (Gnetum) та ефедру двоколосу(Ephedra dystachya).
- •2. Вивчити особливості будови та розмноження гінкго дволопатевого.
- •Гінкго дволопатеве
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження ефедрових на прикладі ефедри двоколосої.
- •4. Вивчити особливості будови та розмноження гнетових на прикладі (Gnetum gnemon).
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 19
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему сосну звичайну (Pinus silvestris)
- •2.Вивчити особливості будови та розмноження хвойних на прикладі сосни звичайної.
- •Цикл розвитку сосни
- •3.Ознайомитися з морфологічними особливостями пагонів та шишок різних видів хвойних.
- •Під якими номерами на малюнку показані шишки?
- •4.Замалювати пагони 4 різних представників відділу Сосноподібних.
- •5. Запишіть та запам’ятайте українські та латинські назви 10 видів пінопсид, ,поширених у флорі України та Житомирщини. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
Ц икл розвитку хвоща польового
Під якими номерами на малюнку показані: - спороносний гін; - спорофіл з спорангіями; - розвиток заростка із спори; - заросток з антеридіями; - антеридій; - сперматозоїди; - заросток з архегоніями; - архегоній; - асимілюючий гін.
5. Ознайомитись з видовою різноманітністю плауноподібних та хвощеподібних. Записати та запам’ятати українські та латинські назви розглянутих представників. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
Якими життєвими формами представлені сучасні плауноподібні?
Охарактеризуйте гаметофіт плауна булавовидного. Чим закінчується його розвиток? З чого починається?
Охарактеризуйте спорофіт селагінели. З чого починається її розвиток? Чим закінчується?
В чому переваги спорофітної лінії еволюції порівняно з гаметофітною?
Охарактеризуйте спорофіт хвоща польового. Яку лінію еволюції являють собою хвощеподібні?
Хвощі рівно- чи різноспорові рослини?
Що є характерним в будові спор хвощів?
Охарактеризуйте гаметофіт хвощів. З чого починається його розвиток?.
Назвіть види хвощів, що ростуть у вашій місцевості. Що ви знаєте про них?
Лабораторне обладнання: мікроскопи, гербарій, лупи, постійні мікропрепарати „Стебло плауна”, „Стебло селагінели”, „Стробіл плауна”, „Стробіл селагінели”, „Стробіл хвоща”, таблиці.
Рекомендована література
Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. К.: Вища школа, 1988. -С. 89-100.
Чопик В.І., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. К.: Вища школа, 1998. –С. 9-31.
Сергиевская Е.В. Систематика высших растений. Пр.курс. Санкт-Петербург, 1998. –С. 37-57.
Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. :К. Вища школа, 1993.
Лабораторна робота № 17.
Тема: Відділ Папоротеподібні – Polypodiophyta.
Мета: Показати прогресивні і спеціалізовані риси будови та розмноження папоротеподібних як мегафільної лінії еволюції серед вищих споровиїх рослин.
Професійна спрямованість: Матеріал даної теми необхідний вчителю біології при викладанні теми „Відділ Папоротеподібні”. Біологія. 6 кл.
Теоретичні питання
Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
Класифікація папоротеподібних. Вимерлі класи.
Характеристика класів Вужачкові та Маратієві.
Характерні ознаки класу Папоротевидні.
Особливості будови та життєвий цикл щитника чоловічого.
Особливості будови та цикл розвитку сальвінії плаваючої.
Завдання та методичні поради
1. Ввести в систему чоловічу папороть (Dryopteris filix - mas) та сальвінію плаваючу (Salvinia natans)
Надцарство -
Царство -
Підцарство -
Відділ -
Клас -
Порядок –
Родина -
Рід -
Вид –
2. Вивчити особливості будови та розмноженням рівноспорових папоротей на прикладі щитника чоловічого.
Досліджуючи зразки щитника чоловічого,
або чоловічої папороті, переконайтеся,
що це багаторічна рослина. Кореневище
в неї товсте, коротке, чорно-буре, вкрите
залишками відмерлих листків; знизу від
кореневища відходять додаткові корені,
вони тонкі, зверху відходять листки.
Листки великі, двоперисті, довгочерешкові.
При основі кореневища є молоді
равликоподібно скручені листки. На
нижньому боці листка вздовж середніх
жилок листочків видно соруси, вони
округлі і прикриті зверху покривальцем.
Будову соруса слід розглянути на
спеціальному мікропрепараті поперечного
розрізу листка з сорусом. Під мікроскопом
видно в центрі соруса плаценту, до якої
прикріплені спорангії, що мають
вигляд
двоопуклих сочевичок. Стінка спорангія
одношарова з великих тонкостінних
клітин. Спорангій відкривається
спеціальним пристосуванням – кільцем,
утвореним з клітин, більша частина яких
має нерівномірно потовщені стінки, а
частина клітин залишається тонкостінними.
Саме завдяки таким особливостям, коли
спори достигають, кільце сприяє
відкриванню спорангія і розсіванню
спор.
Гаметофіт щитника має форму серцеподібної пластинки, краї якої одношарові, а середня частина -багатошарова. З нижнього боку заростка розташовані чисельні багатоклітинні ризоїди. Під мікроскопом видно, що між ризоїдами знаходяться антеридії, а ближче до виїмки пластинки архегонії.
Після запліднення яйцеклітини багато джгутиковим сперматозоїдом розвивається зародок, що має стебло, корінь, листок та підвісок, який забезпечує первинне живлення зародка вiд материнського гаметофiта. Згодом спорофiт переходить до самостійного живлення.