- •Житомир 2012
- •Рецензенти:
- •Інструкція з техніки безпеки в лабораторії систематики рослин
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Визначити місце синьозелених водоростей в системі органічного світу. Ввести в систему мікроцистис (Microcystis Lemm) та носток (Nostoc Uauch).
- •На прикладі ностока (Nostoc Vauch.) та анабени (Anabaena Bory) вивчити особливості будови синьозелених водоростей з порядку Ностокальні з нерозгалуженими гетероцитними трихомами.
- •Синьозелені водорості
- •Класифікація відділу Синьозелених водоростей.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №2.
- •Теоретичні питання:
- •Завдання та методичні поради:
- •Ввести в систему циклотелю (Cyclotella Kuetz) та пінулярію (Pinnularia Ehr):
- •Пінулярія
- •Група пенатних діатомових водоростей Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №3.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ламінарію (Laminaria Lamour.) та фукус (Fucus Fourn).
- •На прикладі ламінарії (Laminaria Lamour.) вивчити особливості будови та розмноження бурих водоростей з гетероморфною зміною поколінь.
- •Цикл розвитку ламінарії
- •На прикладі фукусу (Fucus Tourn) вивчити особливості будови та розмноження циклоспорових бурих водоростей, у яких немає чергування поколінь.
- •Різноманітність бурих водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №4. Тема: Відділ Зелені водорості – Chlorophyta.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему хламідомонаду (Chlamydomonas Echrхлорокок (Chlorococcum Menegh), улотрикс (Ulothrix Kuetz), та спірогіру (Spirogyra Link):
- •Вольвокс
- •4. На прикладі хлорококуму (Chlorococcum Menegh) вивчити особливості будови одноклітинних водоростей порядку Хлорококальні (Chlorococcales).
- •Улотрикс
- •Кладофора
- •7.На прикладі спірогіри (Spirogyra Link) вивчити особливості будови кон’югат із порядку Зигнематальні (Zygnematales).
- •Різноманітність харофіцієвих водоростей.
- •Різноманітність ульвофіцієвих та сифонофіцієвих водоростей
- •Різноманітність сценедесмальних водоростей
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття №5
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2 На прикладі синхітрія ендобіотичного (Synchitrium endobioticum) вивчити особливості будови хітридіомікотових.
- •3.На прикладі сапролегнії (Saprolegnia Ness) вивчити особливості будови та розмноження сапролегніальних грибів.
- •Сапролегнія
- •4.На прикладі фітофтори (Phytophthora infestans Bary) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних оомікотових із порядку Пітіальних (Pythiales).
- •Цикл розвитку фітофтори
- •Різноманітність хітридіомікотових та оомікотових грибів.
- •Характеристика відділів Гіфохітридіомікотові та Лабіринтуломікотові гриби.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі мукора (Mucor Mich).
- •Мукор муцедо
- •Ентомофтора мушина (Entomophthora muscae).
- •Вивчити особливості будови та розмноження зигоміцетів на прикладі ризопуса чорніючого.
- •Характеристика порядків Ендогоніальні та Зоопагальні.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №7.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему дріжджі цукрові (Saccharomyces cerevisiae), мікросферу дубову (Microsphaera alphitoides), ріжки пурпурові (Claviceps purpurea), зморшок їстівний (Morchella esculenta)
- •На прикладі цукрових дріжджів (Saccharomyces cerevisiae Hans) вивчити особливості будови та розмноження голосумчастих грибів порядку Сахароміцетальні (Saccharomycetales).
- •На прикладі мікросфери дубової (Microsphaera alphitoides) вивчити особливості будови та розмноження паразитичних аскоміцетів із закритими плодовими тілами порядку Еризіфальні (Erysiphales).
- •Клейстотецій мікросфери дубової.
- •На прикладі ріжок пурпурових (Claviceps purpurea) вивчити особливості будови та цикл розвитку паразитичних аскоміцетів порядку Гіпокреальні з напіввідкритими плодовими тілами.
- •Цикл розвитку клавіцепса пурпурового
- •На прикладі зморшка їстівного (Morchella esculenta) та строчка їстівного (Gyromytra esculenta) вивчити особливості будови плодових тіл та способи розмноження пецицальних.
- •Плодове тіло зморшки
- •Порівняльна характеристика класів Сахароміцети, Тафриноміцети та Сордаріоміцети.
- •Порівняльна характеристика класів Леканороміцетові, Локулоаскоміцетові та Евроціоміцетові.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему печерицю – Agaricus campester, трутовик справжній – Fomes fomentarius та бовісту чорніючу - Bovista nigriscens:
- •На живому та фіксованому матеріалі, таблицях та фотографіях розглянути різні види агарикальних грибів. Відмітити характерні особливості карпофора.
- •Вивчити особливості будови та розмноження агарикоїдних гіменоміцетів порядку Агарикальні з однорічними м’ясистими плодовими тілами з пластинчастим і трубчастим гіменофором.
- •Цикл розвитку печериці
- •На прикладі трутовика справжнього (Fomes fomentarius) вивчити особливості будови та розмноження афілофороїдних гіменоміцетів з багаторічними дерев’янистими плодовими тілами порядку Поліпоральні.
- •Використовуючи фіксований матеріал, таблиці, фотографії розглянути карпофори різних видів гастероміцетів.
- •Гастероміцети
- •Система класу Базидіоміцети
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №9.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему Ustilago tritici ( збудник порошистої сажки пшениці) та Puccinia graminis (збудник лінійної іржі злаків).
- •Розгляньте гербарні зразки злакових рослин, уражених різними сажковими грибами. Замалюйте їх, запишіть і запам’ятайте українські та латинські назви цих збудників.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку порошистої сажки пшениці.
- •Вивчити особливості будови та цикл розвитку пухирчатої сажки кукурудзи (Ustilago zeae (Bork)).
- •Ц икл розвитку сажки кукурудзи
- •На прикладі лінійної іржі злаків (Puccinia graminis Pers.) вивчити особливості будови та цикл розвитку іржастих грибів.
- •Цикл розвитку пукцинії злакової
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №10.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •Ввести в систему ксанторію стінну (Xanthoria parietina (l.) Belt).
- •Вивчити особливості зовнішньої будови лишайників.
- •4. Вивчити особливості внутрішньої будови лишайників на прикладі ксанторії стінної.
- •Анатомічна будова слані лишайників
- •Вивчити особливості розмноження лишайників на прикладі ксанторії (Xanthoria Th. Fr.) та евернії (Evernia Ach.).
- •Розмноження лишайників
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література:
- •Лабораторна робота № 11.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1 Ввести в систему антоцерос гладенький (Anthoceros laevis) та маршанцію поліморфну (Marchantia polymorpha).
- •2. Вивчити особливості будови антоцеротових мохів на прикладі антоцероса гладенького.
- •Антоцерос гладенький
- •3. На прикладі маршанції мінливої вивчити особливості будови та розмноження печіночників.
- •Маршанція
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 15.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та метод поради
- •1. Ввести в систему сфагнум болотний (Sphagnum palustre) та зозулин льон звичайний (Polytrichum commune).
- •2. Вивчити особливості будови сфагнових мохів на прикладі сфагнума болотного (Sphagnum palustre).
- •Сфагновий мох
- •3. Вивчити особливості будови спорофіта і гаметофіта бріїд на прикладі політриха звичайного, або зозулиного льону.
- •Зозулин льон
- •4. Користуючись гербарієм ознайомитися з видовою різноманітністю мохоподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 16.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему плаун булавовидний (Lycopodium clavatum l.), селагінелу селаговидну (Selaginella selaginoides l. Link.), хвощ польовий (Eguisetum arvense)
- •2.Вивчити особливості будови і розмноження рівноспорових плауноподібних на прикладі плауна булавовидного.
- •Плаун булавовидний: загальний вигляд і цикл розвитку.
- •3.Вивчити особливості будови і розмноження різноспорових плауноподібних на прикладі селагінели.
- •Цикл розвитку селагінели
- •4. Вивчити особливостi будови та розмноження хвощоподiбних на прикладi хвоща польового.
- •Ц икл розвитку хвоща польового
- •5. Ознайомитись з видовою різноманітністю плауноподібних та хвощеподібних. Записати та запам’ятати українські та латинські назви розглянутих представників. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 17.
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •2. Вивчити особливості будови та розмноженням рівноспорових папоротей на прикладі щитника чоловічого.
- •Щитник чоловічий
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження різноспорових папоротей на прикладі сальвінії плаваючої.
- •Цикл розвитку сальвінії плаваючої
- •4.Ознайомитись з різноманітністю папоротеподібних.
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №18
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1.Ввести в систему гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), гнетум (Gnetum) та ефедру двоколосу(Ephedra dystachya).
- •2. Вивчити особливості будови та розмноження гінкго дволопатевого.
- •Гінкго дволопатеве
- •3. Вивчити особливості будови та розмноження ефедрових на прикладі ефедри двоколосої.
- •4. Вивчити особливості будови та розмноження гнетових на прикладі (Gnetum gnemon).
- •Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Література
- •Лабораторна робота № 19
- •Теоретичні питання
- •Завдання та методичні поради
- •1. Ввести в систему сосну звичайну (Pinus silvestris)
- •2.Вивчити особливості будови та розмноження хвойних на прикладі сосни звичайної.
- •Цикл розвитку сосни
- •3.Ознайомитися з морфологічними особливостями пагонів та шишок різних видів хвойних.
- •Під якими номерами на малюнку показані шишки?
- •4.Замалювати пагони 4 різних представників відділу Сосноподібних.
- •5. Запишіть та запам’ятайте українські та латинські назви 10 видів пінопсид, ,поширених у флорі України та Житомирщини. Запитання для самоаналізу і самоперевірки
- •Рекомендована література
Ц икл розвитку сажки кукурудзи
Під якими номерами на малюнку показані:
- сажкоспора;
- каріогамія;
- мейоз;
- проростання сажкової спори;
- розвиток фрагмобазидії і базидіоспор;
- дикаріонізація;
- зараження і розвиток ендофітного міцелію і сажкоспор.
На прикладі лінійної іржі злаків (Puccinia graminis Pers.) вивчити особливості будови та цикл розвитку іржастих грибів.
Неозброєним оком розгляньте листки барбарису, уражені лінійною іржею, і ви помітите на нижньому боці оранжево-жовті плями. При малому збільшенні мікроскопа ці плями являють собою витягнуті або глечикоподібні ецидії, з верхнього боку листка барбарису помітно групи пікнід. Для ознайомлення з мікроскопічною будовою ецидій і пікнід розгляньте готові препарати. На поперечному розрізі листка при великому збільшенні мікроскопа видно глечикоподібні порожнини з радіально розташованими короткими конідієносцями, які відчленяють масу дрібних кулястих одноядерних пікноспор. З нижнього боку листка видно більші за розміром ецидії у вигляді широко відкритих урночок з відігнутими краями. На дні ецидії розташовані щільним шаром довгасто-циліндричні базальні клітини. Вони відчленовують довгі ланцюги двоядерних ецидіоспор. Ецидіоспори округлі, дрібні, розносяться вітром. Щоб розвиватися далі, вони повинні потрапити на листки або стебла злаків. На злаках ецидіоспори проростають гіфами, які проходять крізь продихи в мезофіл листка і розростаються в дикаріофітний міцелій, а на ньому формуються уредоспори. Розгляньте соломини з листками пшениці з уредо- і телейтоспорами. На листках або стеблах пшениці, зібраних влітку, виділяються жовті довгасті плями уредоспор. Зскребіть лезом або голкою частину їх у краплину води на предметне скло і виготуйте препарат. При великому збільшенні мікроскопа видно довгасті або овальні одноклітинні уредоспори з безбарвною шипуватою оболонкою.
На стеблах або листках пшениці, зібраних перед жнивами, видно довгасті чорні плями телейтоспор. Виготуйте препарат так само, як і з уредоспор, або розгляньте готові мікропрепарати. При великому збільшенні мікроскопа видно двоклітинні телейтоспори. Оболонки клітин товсті, темно-бурі. Телейтоспори зимують і проростають навесні. Перед проростанням відбувається каріогамія, потім редукційний поділ, далі розвивається фрагмобазидія з базидіоспорами. Базидіоспори для свого дальшого розвитку мусять потрапити на листки барбарису.
Цикл розвитку пукцинії злакової
На малюнку позначте: базидіоспори, листки барбарису, уражені пукцинією, пікніди з пікноспорами, поперечний розріз листка барбарису з пікнідами та ецидіями, утворення дикаріофітного міцелію, ецидії, ецидіоспори, стебло злака з уредоспорами, уредоспори, стебло злака з телейтоспорами, телейтоспори, фрагмобазидії з базидіоспорами.
Запитання для самоаналізу і самоперевірки
Як називаються спори лінійної іржі, що розвиваються на нижньому боці листка барбарису?
Яку будову мають базидії в устоміцетів та теліоміцетів?
Яка фаза є домінуючою в життєвому циклі теліоміцетів?
Як називаються спори, які утворюються при проростанні телейтоспор?
Як називаються спори вегетативного походження у сажкових грибів?
Яку назву мають іржасті гриби, в циклі розвитку яких є проміжний хазяїн?
Які типи спор розвиваються на гаплоїдному міцелії проміжного хазяїна?
Скільки типів спороношення змінюється у повноциклових іржастих грибів?
Лабораторне обладнання: мікроскопи, піпетки, предметні і покривні скельця, леза бритв, лупи, гербарні зразки уражених рослин, готові препарати спороношень лінійної іржі злаків, таблиці.