Рекомендована література

1. Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Е.М. та інш. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник, 2-ге видання, переробл. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.

2. Гордеева Т.Н. и др. Практический курс систематики растений. М.: Просвещение -1986. -С. 86-95.

3. Морозюк С.С. Систематика рослин. Лабораторні заняття. К.: Вища школа, 1988. -С. 68-72.

4. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. К.: Вища школа, 1975. –С.152-159.

Лабораторна робота №9.

Тема: Гриби – Мycota. Відділ Базидіомікотові гриби - Basidiomycоtа. Клас Устоміцети або Сажкові гриби (Ustomycetes). Клас Теліоміцети – Teliomycetes.

Мета: Показати особливості будови і розмноження високоспеціалізованих устоміцетів та теліоміцетів у зв’язку з паразитичним способом життя.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології при пояснені тем розділу „Царство Гриби”. Біологія. 6 кл.

Теоретичні питання

1. Загальна характеристика класу Устоміцети: будова, життєвий цикл, поширення,, шкодочинність, способи зараження.

2. Цикли розвитку пухирчастої сажки кукурудзи, порошистої та твердої сажки пшениці.

3. Загальна характеристика класу Теліоміцети: будова, життєвий цикл, поширення,, шкодочинність.

4. Цикл розвитку лінійної іржі злаків. Засоби боротьби з іржастими грибами.

Завдання та методичні поради

1. Ввести в систему Ustilago tritici ( збудник порошистої сажки пшениці) та Puccinia graminis (збудник лінійної іржі злаків).

Надцарство -

Царство -

Підцарство -

Відділ -

Клас -

Підклас -

Порядок –

Родина -

Рід -

Вид –

2. Розгляньте гербарні зразки злакових рослин, уражених різними сажковими грибами. Замалюйте їх, запишіть і запам’ятайте українські та латинські назви цих збудників.

3. Вивчити особливості будови та цикл розвитку порошистої сажки пшениці.

Розглянути гербарні зразки колосків пшениці, уражених сажкою.

Ураження відбувається в зав’язі під час цвітіння. Сажкоспора потрапляє на приймочку квітки, де проростає у чотириклітинну базидію. Базидіоспори не розвиваються, а попарно копулюють між собою клітини базидії. Із двоядерних клітин, утворених внаслідок копуляції, розвивається міцелій, який проникає у зав’язь і насінний зачаток. Заражений насінний зачаток не відмирає, а розвивається у насінину з гіфами паразита в зародку. З такого насіння розвивається рослина пронизана міцелієм гриба. Хвороба проявляється при виколошуванні. Квітки колоса руйнуються, а замість них утворюється чорна пилова маса сажкоспор.

Цикл розвитку порошистої сажки пшениці

Під якими номерами на малюнку показані: - колос пшениці уражений порошистою сажкою; - сажкоспора; - квітучий колос; - сажкоспора на приймочці маточки; - фрагмобазидія; - копуляція клітин базидії; - зараження зернівки; - заражена зернівка; - проростання ураженої зернівки; - утворення сажкоспор.

4. Вивчити особливості будови та цикл розвитку пухирчатої сажки кукурудзи (Ustilago zeae (Bork)).

На фіксованому матеріалі розгляньте початки кукурудзи, уражені пухирчатою сажкою. Зверніть увагу, що скупчення сажкоспор утворюють пухлини.

Збудник пухирчатої сажки кукурудзи уражує всі наземні частини рослини в молодому віці. Зараження спричиняють двоядерні клітини, які утворюються внаслідок копуляції базидіоспор і переносяться вітром. Міцелій поширюється місцево і утворює нарости – пухлини, спочатку наповнені білою м’якоттю, а згодом – чорно-оливковими сажкоспорами (хламідоспорами), які поширюються вітром. Спори, потрапивши на молоді частини кукурудзи, проростають і розвивають чотириклітинні базидії з базидіоспорами, які розмножуються брунькуванням, потім попарно копулюють і розвивають міцелій. Хвороба широко поширюється на протязі літа. Гриб зберігається на рослинних рештках і в землі.