Біологічна класифікація

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Новопері (Neopterygii)

Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)

Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)

Родина: Коропові (Cyprinidae)

Підродина: Cyprininae

Рід: Карась (Carassius)

Вид: Карась сріблястий

Біноміальна назва

Carassius gibelio

Ондатра болотяна (Ondatra zibethicus) — вид гризунів (Rodentia) підродини щурових (Arvicolinae), єдиний представник роду ондатр (Ondatra). Це напівводна тварина родом з Північної Америки, що була інтродукована до Європи, Азії та Південної Америки.

Зовні ондатра нагадує щура (Arvicola), за що її часто називають "мускусним щуром", хоча вона помітно більша за розміром: вага дорослих особин може досягати 1,8 кг (у середньому 1—1,5 кг). Довжина тіла — 23—36 см, довжина хвоста майже дорівнює довжині тіла — 18—28 см. Самки розмірами не відрізняються від самців.

Тіло у ондатри товсте, шия коротка, голова невелика і тупоморда. Її зовнішній вигляд свідчить про адаптацію до водного способу життя. Вушні раковини ледве виступають з хутра; очі невеликі, високо посаджені. Губи, як у бобрів, обростають різці, ізолюючи їх від ротової порожнини, завдяки чому ондатра може відгризати рослини під водою, не захлинаючись. Хвіст сплощений з боків, вкритий дрібними лусками і рідкісними волосками; по його нижній стороні проходить гребінь подовженого жорсткого волосся. На задніх лапах є плавальні перетинки, а по краях пальців — оздоблення з короткого волосся.

Хутро ондатри складається з грубого остевого волосся і м'якого підшерстку. Забарвлення спини і кінцівок від темно-коричневого до чорного. Черево світліше, іноді сірувато-блакитне. Улітку забарвлення світлішає. Хутро дуже густе, щільне і пишне, що обумовлює його водонепроникність. Ондатра постійно стежить за своїм хутром: змащує жировими виділеннями і розчісує.

Ще одним пристосуванням до водного способу життя є підвищений вміст в крові гемоглобіну, а в м'язах міоглобіну, що створює додаткові запаси кисню при зануренні під воду. Іншою спеціальною адаптацією є гетеротермія, здатність регулювати приток крові до кінцівок і хвоста; кінцівки у ондатри зазвичай холодніші, ніж тіло.

Зовні ондатра нагадує щура (Arvicola), за що її часто називають «мускусним щуром», хоча вона помітно більша за розміром: вага дорослих особин може досягати 1,8 кг (у середньому 1—1,5 кг). Довжина тіла — 23—36 см, довжина хвоста майже дорівнює довжині тіла — 18—28 см. Самки розмірами не відрізняються від самців.

Тіло у ондатри товсте, шия коротка, голова невелика і тупоморда. Її зовнішній вигляд свідчить про адаптацію до водного способу життя. Вушні раковини ледве виступають з хутра; очі невеликі, високо посаджені. Губи, як у бобрів, обростають різці, ізолюючи їх від ротової порожнини, завдяки чому ондатра може відгризати рослини під водою, не захлинаючись. Хвіст сплощений з боків, вкритий дрібними лусками і рідкісними волосками; по його нижній стороні проходить гребінь подовженого жорсткого волосся. На задніх лапах є плавальні перетинки, а по краях пальців — оздоблення з короткого волосся.

Хутро ондатри складається з грубого остевого волосся і м'якого під шерстку. Забарвлення спини і кінцівок від темно-коричневого до чорного. Черево світліше, іноді сірувато-блакитне. Улітку забарвлення світлішає. Хутро дуже густе, щільне і пишне, що обумовлює його водонепроникність. Ондатра постійно стежить за своїм хутром: змащує жировими виділеннями і розчісує.

Ще одним пристосуванням до водного способу життя є підвищений вміст в крові гемоглобіну, а в м'язах міоглобіну, що створює додаткові запаси кисню при зануренні під воду. Іншою спеціальною адаптацією є гетеротермія, здатність регулювати приток крові до кінцівок і хвоста; кінцівки у ондатри зазвичай холодніші, ніж тіло.