44

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………3

І. РОЗДІЛ: ПОНЯТЬ ТА ВИДИ ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ……………5

1.1. Чужорідні види в Україні. Визначення……………………………..5

ІІ. РОЗДІЛ: ПОНЯТЬ ТА ВИДИ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ….8

2.1. Огляди інтродукованих видів і підвидів……………………………8

ІІІ. РОЗДІЛ: ЧУЖОРІДНІ ВИДИ СУМЩИНИ…………………….16

3.1. Інвазійні та інтродуковані види риб, ссавців, птахів на Сумщині..16

3.2. Характеристика чужорідних видів Сумщини……………………...17

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..33

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасний період розвитку фауни характеризується небаченими масштабами змін їхнього складу, прямо або опосередковано залежними від антропогенного фактору. Це визначається численними експериментами людини з інтродукцією нових видів з метою покращення мисливських угідь (Павлов та ін., 1973) та руйнацією природних бар’єрів і вселеннями нових видів, що раніше не Були складовими місцевої фауни (Mooney, Cleland, 2001). Загалом негативні процеси, що відбуваються на рівні континентальної фауни, пов’язують з проблемами зникнення частини аборигенів внаслідок руйнації природних комплексів, проте не менш важливою стає поява нових видів.

Вся ця група видів, що поволі або швидко увійшла до складу природних біотичних комплексів і стала їх невід’ємною частиною, носить назву адвентивної фауни (Загороднюк, 2003а). Її участь у більшості зональних і позазональних біотичних комплексах є настільки визначальною, що ігнорувати адвентистів і описувати дику фауну, маючи на увазі лише аборигенні види, ми не маємо підстав. Участь адвентивних видів у функціонуванні фауністичних комплексів стає дедалі вагомішою і провокує подальші зміни фауни.

Сумщина відрізняється значним природним різноманіттям чужорідних видів, що значною мірою обумовлено її географічним розташуванням. Перетинаючи територію області з півночі на південь, можна спостерігати поступову зміну типових поліських ландшафтів на лісостеповій. Значні заліснені і заболочені площі з характерним складом фауністичних комплексів змінюються на острівні гайки, оточені полями. Місцями хвилясту рівнину перетинають яруги та балки, у яких ще мешкають тварини, типові для північних степів. Наше павутиння, обіймають територію області річки, створюючи різноманіття біотопів.

Різноманітність природних умов накладає суттєвий відбиток на поширення цілої низки тварин. На території Сумщини людина давно вже порушила природну рівновагу, розорала степи, вирубувала ліси, побудувала міста, винищила табуни турів і зубрів, але ще на території Сумщини залишилися різні чужорідні види фауни. Нижче у розділах пропонується короткий огляд хребетних тварин нашого краю. Це організм з хрящовим або кістковим внутрішнім скелетом – риби, птахи, ссавці.

І. РОЗДІЛ: ПОНЯТЬ ТА ВИДИ ІНВАЗІЙНИХ ВИДІВ

1.1. Чужорідні види в Україні. Визначення і приклади

Чужорідні види, адвентивні види (анг. alien spacies) — види живих організмів, що перебувають у складі неродинних їм угруповань, види за межами своїх природних ареалів.

Комплекс чужорідних видів у кожному регіоні або конкретному місцезнаходженні складають кілька груп організмів, відмінних за способами проникнення у нові для себе ареали:

інтродуковані види — види, штучно вселені людиною (теоретично й іншими тваринами); до інтродукованих видів відносять також види з небажаною інтродукцією (втечі з культури)

інвазійні види — види, що з'явилися внаслідок нециклічних міграцій, шляхом інвазії (вторгнення).

При інтродукції (дослівно «введення») для виду вибирають придатні райони і місця вселення. Бажаним кінцевим результатом інтродукції є формування нових життєздатних популяцій з необхідним рівнем продуктивності або участі у функціонуванні місцевих екосистем. Комплекс адаптацій (пристосувань, включно можливі морфологічні, генетичні й екологічні зміни) має назву акліматизація, тобто формування нової раси, пристосованої до місцевих умов.

При інвазії звичайно процеси розвиваються стихійно, найчастіше внаслідок руйнування існуючих природних бар’єрів, які стримували розселення виду. Інвазія супроводжується швидким розселенням, при якому нова популяція не встигає набути будь-яких значимих відмінностей від своєї материнської популяції.

Інвазійний вид – алохтонний вид із значною здатністю до експансії, який розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини і становить значну загрозу для флори і фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.

Інвазійні види становлять, одразу після нищення місць перебування, найбільшу загрозу для світового біорізноманіття. Інвазійні види рослин є значною проблемою на територіях, що охороняються, витискаючи місцеві види рослин, для охорони яких власне і було створено території, що охороняються. В таких випадках стає питання про запровадження заходів проти прибульців (головним чином механічне знищення).

В орнітології термін «інвазійний вид» має дещо інше значення. Інвазійними вважаються види птахів, які досить нерегулярно, але в значній кількості, з’являються на даній території. Як правило, це види високо спеціалізовані щодо характеру живлення. Для України прикладами такого типу видів птахів є:

сова біла (Nyctea scandiaca),

сибірський підвид горіхівки (Nucifraga caryocatactes macrorhynos),

шишкар ялиновий (L. curvirostra).

Для деяких видів інвазійність виявляється тільки у флуктуаціях чисельності мігруючих птахів, змінах трасс перельотів. Як правило, то є види, які живляться мало різноманітним рослинним кормом. У випадку недороду на даній території живлення (зазвичай місце зимівлі) більша ніж звичайно кількість птахів мігрує далі в пошуках нових багатших на поживу місць. Таку збільшену кількість птахів на трасі міграції назвиають інвазійним нальотом. Прикладом такого типу видів для України є такі птахи:

чиж (Carduelis spinus),

чечітка звичайна (Carduelis flammea),

дятел строкатий великий (Dendrocopos major),

омелюха (Bombycilla garrulus),

сойка (Garrulus glandarius)