
- •Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
- •Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
Педагогічна праця викладача вищого навчального закладу є особливою формою висококваліфікованої розумової діяльності творчого характеру, спрямована на навчання, виховання і розвиток студентів, формування у них професійних знань, умінь та навичок, виховання активної життєвої позиції.
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі – це діяльність, яка спрямована на підготовку висококваліфікованого фахівця.
Особливістю педагогічної діяльності є те, що викладач працює не лише з окремими студентами, а й з колективами академічних груп, курсів, які теж є об'єктами і суб'єктами навчання й виховання. Це вимагає від викладача володіння методикою використання виховного впливу на колектив.
Основні напрями педагогічної діяльності викладача: навчальна, організаційно-методична, наукова, виховна, громадська.
Визначальною функцією праці викладача є навчальна діяльність, яка спрямована на організацію процесу навчання відповідно до нормативних документів. З навчальною роботою тісно пов'язана методична діяльність щодо підготовки навчального процесу, його забезпечення та вдосконалення.
Педагогічна діяльність викладача має поєднуватись з науково-дослідницькою,яка збагачує його внутрішній світ, розвиває творчий потенціал, підвищує науковий рівень знань.
Виховну діяльність викладач здійснює передусім у процесі навчання, використовуючи потенційні можливості навчальних дисциплін, під час спілкування, а передусім у позанавчальний час у процесі співбесід, роботи клубів, проведення вечорів, екскурсій, кураторської діяльності, на власному прикладі.
Для ефективного виконання педагогічних функцій сучасному педагогу важливо усвідомлювати основні компоненти психолого-педагогічної структури своєї діяльності, а також педагогічні дії і професійно важливі вміння та психологічні якості, необхідні для її реалізації.
Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
Психолого-педагогічна структура діяльності– це система дій педагога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних завдань. У цій системі виокремлюють функціональні компоненти за Н. Кузьміною.
Важливу роль у вихованні і навчанні студентів відіграють особистісні якості викладача вищого навчального закладу, оскільки він постійно перебуває у сфері уваги молодих людей. Викладач є для студента і взірцем, і засобом виховного впливу на нього. Студент, наслідуючи викладача, переймає його знання, вміння, манери тощо. Знання педагога, його кращі моральні й вольові якості є потужним засобом переконання і впливу на студента. Викладач, який глибоко знає свій предмет і майстерно його викладає, любить молодь, відчуває її наміри і прагнення, доброзичливо відгукується на них вважається авторитетним.
Професіоналізм діяльності – висока професійна кваліфікація і компетентність, володіння ефективними професійними вміннями і навичками, алгоритмами і способами успішного розв'язання професійних завдань, у тому числі й творчих. Професіоналізм діяльності викладача вищої школи передбачає оптимальне поєднання суто педагогічної діяльності з науково-дослідною та навчально-методичною роботою. Професіоналізм викладача вищого навчального закладу виявляється в умінні бачити і формулювати педагогічні завдання та знаходити оптимальні способи їх розв’язання.
Професіоналізм діяльності визначається високим розвитком фахового (предметного* і педагогічного мислення. Передбачає оптимальне поєднання педагогічної діяльності з навчально – методичною та науково – дослідною роботою. Провідною характеристикою творчого педагогічного мислення є здатність бачити процеси та явища в динаміці й розвитку.
Викладачу вищої школи, як і кожному педагогічному працівнику, необхідна творчість у педагогічній діяльності. Як творча особистість він перевіряє та аналізує власний досвід, вивчає і використовує все краще з чужого, шукає і знаходить нові, досконаліші, раціональніші педагогічні технології.
Психологічними передумовами педагогічної творчості є професійно-специфічні здібності, тобто сукупність індивідуально-психологічних якостей особистості, які сприяють успішній педагогічній діяльності.
До особистості викладача ставлять певні вимоги: усвідомлення свого громадського обов’язку, виховання висококваліфікованих спеціалістів.; досконале володіння своїм предметом, методикою викладання, управління навчально – пізнавальною діяльністю студентів, уміння володіти власною емоційно – вольовою сферою педагогічною спостережливістю, педагогічним тактом тощо.
Для успішної роботи зі студентами науково-педагогічний працівник має бути цілеспрямованим, ініціативним, дисциплінованим, вимогливим до себе та інших. Особливо важливі для нього витримка, здатність до гальмування у поєднанні зі швидкою реакцією й винахідливістю, емоційною рівновагою, умінням володіти своїми почуттями.