
- •Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
- •Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Типи викладачів «очима» студентів.
1. Професор
Це поважна й авторитетна людина, яка випустила в світ безліч корисних монографій, наукових статей, підручників і коментарів, захистила кілька дисертацій і донині бажаний гість на будь-якій науковій конференції. Лекції він може читати повільно, вказуючи на найбільш проблемні питання, або навпаки – подавати самі основи, але так, що на цю схему всі наступні досліджені питання успішно нанизуються, як намистинки на червону нитку. Хоча іноді на лекції він може покликати студента, щоби допомогти йому процитувати газетну статтю, оскільки окуляри забув на кафедрі...
2. Вічно молодий
Це підтягнутий і завжди усміхнений викладач із сивими скронями, який пружним кроком злітає за кафедру й розповідає звідти смішні історії з юридичного життя. Час від часу акцентує увагу на проблемних питаннях предмету, який викладає, або на просто цікавих, і далі продовжує свою розповідь, яка мало стосується того, про що буде йти мова на семінарах. Однак на семінарах студент такого викладача доходить висновку, що незрозумілим чином йому все зрозуміло...
3. Справді молодий
Такий викладач міг би сидіти зі студентом на одній лаві, якби вступив на рік пізніше. У нього ще свіжі в пам’яті вчорашні семінари, на яких він виконував протилежну сьогоднішній роль. Можливо, тому найчастіше він найбільш жорстко та суворо оцінює знання студента, допомагаючи йому в такий спосіб оволодіти матеріалом. Під час навчання його не сприймають, однак зовсім не злим тихим словом згадують, коли стикаються на практиці з вивченими питаннями.
4. (Схожий на справді молодого) Вимогливий викладач
Він вимагає багато, але й дає стільки ж. Він досить довго пропрацював на юридичному факультеті і сформував професійний рівень багатьох спеціалістів у своїх сферах, однак іноді йому не завадило би трішечки поблажливіше оцінювати реальність навколо, адже не всі студенти «халявщики» і не всі прагнуть ввести його в оману.
5. Викладач-практик
Скільки би йому років не було, як би він не виглядав і якою би практикою не займався, але він завжди на заняттях розповідає цікавинки. Вплив такого викладача важко переоцінити, він допомагає сформувати особистість студента і, мабуть, саме за такими викладачами майбутнє методики викладання, особливо у зв’язку зі впровадженням новомодної Болонської системи. Водночас він може належати й до будь-якої іншої категорії – або не належати до жодної й бути самим собою. А якщо в нього ще й солідна теоретична підготовка – ціни йому немає, студенти з радістю приймуть такого викладача в аудиторії!
6. Індиферентний
Він заходить за кафедру та розпочинає лекцію, яку закінчує хвилина в хвилину з розкладом. Він ніколи не відійде від розкладу і жодним іншим чином не піде на контакт зі студентами. Однак лекції його – як підручник: логічні, структуровані і найкращі в своєму роді. Такий викладач ніколи не змінить оцінку знань студента, виходячи з особистих суб’єктивних вражень. Йому невідомі емоції, принаймні коли він за кафедрою. Можливо, такі викладачі і є прикладом ідеального юриста?
7. Добряк
Цю людину студенти люблять. Хай що станеться - він піде назустріч: відпустить з пари, не поставить двійку, підтягне на іспиті або просто не зверне увагу на шпаргалки. Тому що співчуває. Можливо, пам’ятає себе в студентстві. А може, просто добрий. В іншому – він така сама людина, як і інші викладачі, і його лекції можуть також бути різними...
8. Жартівник
Напевно, саме з таких викладачів потім утворюються Вічно молоді. Жартівник не упустить жодної нагоди, щоб усміхнутись разом зі студентом або над студентом. А ще у нього досить специфічне, зверхньо-насмішкувате ставлення до студентства протилежної статі. Студентству протилежної статі цікаво, що за цим криється.
9. Просто незабутній
Він або вона можуть виглядати як будь-який із перелічених вище типів, однак володіють якоюсь рисою, яку забути неможливо. Це або манера викладання лекцій, або вислів чи жест, що порадували студентів, або стиль, особиста харизма, чи просто цікавий випадок. У кожного своя незабутність.