
- •1. Типологія системного підходу в управлінні організацією (механістична і гуманістична моделі).
- •2. Підприємство як суб'єкт господарювання, його суть та функції.
- •3. П'ять конкурентних сил (за м.Портером):
- •1. Нові конкуренти.
- •5. Принципи і функції маркетингової діяльності.
- •6. Маркетинг як специфічна функція управління. Місце маркетингу в загальній системі управління організацією.
- •7. Структура та функції апарату управління маркетинговою діяльністю
- •8. Функціональна організаційна структура маркетингової служби. Переваги і недоліки.
- •9. Товарно-функціональна організаційна структура маркетингової служби.
- •10. Сутність маркетингової концепції управління організацією
- •11. Маркетингова програма з продукту
- •12. Товарний асортимент та товарна номенклатура товарів підприємства
- •13. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.
- •14. «Фінансиаризація». Сутність і значення
- •15. Принципи фінансового менеджменту
- •16. Основні завдання та об’єкти фінансового менеджменту
- •18. Поняття фінансового механізму
- •19. Система фінансових індикаторів
- •20. Фінансова політика підприємства
- •21. Управління формуванням та використанням активів підприємства
- •22. Класифікація активів підприємства в залежності від участі в господарському обороті
- •23. Управління оборотними активами (запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами)
- •24. Політика розподілу продукції підприємства
- •25.Особливості збутової діяльності
- •26. Управління процесом формування товарного асортименту
- •27. Поняття каналу розподілу та основні методи збуту
- •28. Основні завдання фінансового менеджменту
- •29. Стратегія диверсифікації
- •30. Товарні стратегії процесу планування товарного асортименту
- •31. Виробничо-збутова програма підприємств. Фактори, що визначають структуру асортименту
- •32. Організація як складова система та об'єкт управління
- •33.Закон синергії та його сутність
- •34. Організація як складова система та об'єкт управління
- •35. Місія організації
- •36. Головна властивість системи та її сутність
- •37. Поняття «організації» та її характерні ознаки
- •38. Внутрішнє середовище організації, фактори та їх сутність
- •39. Характерні особливості структури системи
- •40. Сучасна парадигма менеджменту
- •41. Динамічна рівновага системи та її значення в успішній діяльності організації
- •42. Життєвий цикл організації
- •43. Взаємозв'язок внутрішніх елементів організаційної системи і факторів зовнішнього середовища.
- •44. Етап прискореного росту організації
- •47. Фактори непрямого впливу на систему
- •48. Конкурентні стратегії підприємства (Найменші сукупні витрати, зосередження, диференціація)
- •49. Етап "зрілості "організації та його характеристика
- •50. Ключові фактори успіху
- •51.Етап "підприємництва"організації та його характеристика
- •52. Етап "уповільнення росту "організації та його характеристика
- •53.Холізм та емерджентність у виробничих системах
- •54. Етап «спаду» організації та його характеристика
- •55.Відкриті та закриті системи. Сутність і особливості діяльності
- •56. Етап зрілості організації та його характеристика
- •57. Типова крива життєвого циклу організації
- •58. Теорія виживання в умовах структурних зрушень
- •59. Формування статутного фонду акціонерного товариства
- •60. Припинення діяльності підприємств бізнесу
- •61. Формальні та Неформальні зв'язки
- •62. Державна реєстрація
- •63. Лінійні та функціональні зв’язки
- •64. Вкладення до статутного фонду, зміни статутного фонду
- •65. Поділ праці та спеціалізація
- •66. Реінжиніринг
- •67. Горизонтальні та вертикальні зв’язки в організації
- •68. Статутний фонд товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та порядок його формування
- •69. Розподіл прав та відповідальності в організації
- •70. Ієрархія організації та її ланцюговість
- •71. Технологія роботи в середині організації
- •72. Централізація та децентралізація: переваги та недоліки в управлінській діяльності
- •73.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стан зовн. Середовища
- •74.Масштаб керованості та контролю
- •75.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стратегічний вибір керівництва організації стосовно її цілей
- •76. Зв'язки в організації та координація.
- •77. Вкладення до статутного фонду
- •78. Департаменталізація та кооперація.
- •79. Технологія роботи в середині організації.
- •80. Реорганізація підприємства. Етапи.
- •81. Ієрархія організації та її ланцюговість.
- •82. Розподіл прав та відповідальності
- •83. Показники для оцінки ефективності управління. Підходи до визначення понять «ефект» і «ефективність»
- •2. Коефіцієнт централізації управління:
- •3. Коефіцієнт територіальної концентрації:
- •4. Коефіцієнт керованості:
- •6. Коефіцієнт дублювання функцій:
- •84. Аналіз соціально-психологічного клімату в організації
- •85. Організаційні структури та вимоги до них
- •86.Лінійні та функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •87. Адаптивні організаційні структури
- •88. Лінійно-функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •89. Дивізійні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •90. Загальна характеристика діяльносты керівника(вимоги,обмеження)
- •91. Специфічні робочі функції керівника :
- •92. Поняття та види реструктуризації
- •93. Поділ праці (функціональний, технологічний,кваліфікаційний)
- •94. Наукові принципи, що враховуються при організації трудових процесів в менеджменті :
- •95. Департаменталізація (функціональна, територіальна, за продуктом)
- •96. Поняття та етапи делегування
- •97. Принципи делегування повноважень :
- •98. Причини небажання керівників делегувати свої повноваження.
- •99. Причини уникання додаткових повноважень підлеглими
- •100. Заходи, що сприяють підвищенню ефективності делегування
- •101. Поняття контролю. Широта контролю.
- •102. Функціонування системи оцінки
- •103. Причини порушення дисципліни
- •104. Дисциплінарні стягнення
- •105. Бесіди з розгляду дисциплінарних порушень і скарг
- •106. Ланцюжок цінностей: основні і допоміжні види діяльності
- •107. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні постачальників
- •108. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні розподілу
- •109. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат у власній діяльності
- •110. Слабка корпоративна культура
- •111. Сильна корпоративна культура
- •112. Корпоративна культура організації
- •113. Елементи проектування організації
- •114. Конкурентний статус організації
- •115. Конкуренція та її значення у формуванні ринкової економіки
- •116. Лінійні та штабні повноваження
- •117. Конкуренція та її види. Олігополія
- •118. Управління необоротними активами підприємства
- •119. Конкурентоспроможність підприємства та фактори, що її визачають
- •Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми
- •120. Комунікаційні процеси в менеджменті
- •121. Умови успішних комунікацій в менеджменті
- •122.Основні комунікаційні бар’єри
121. Умови успішних комунікацій в менеджменті
Комунікабельні й успішні люди знають, що в розмові велике значення має не тільки те, про що говорять, але й те, як доноситься інформація. Пропоную сьогодні розглянути 7 дієвих порад, які допоможуть зробити ваше спілкування найбільш ефективним.
Робіть паузи. Одна з найпоширеніших помилок у спілкуванні – це бажання видати всю інформацію «на одному подиху». Слухачі можуть бути не в змозі сприйняти стільки інформації відразу. Тому потрібно навчитися говорити трохи повільніше, роблячи невеликі паузи, щоб зрозуміти, наскільки добре сприймається сказане вами.
Встановіть контакт. Якщо у спілкуванні немає контакту між людьми, то слухач, швидше за все, швидко втратить інтерес до розмови. Слідкуйте за реакцією співрозмовника, яка буде вказувати, що вас слухають і розуміють.
Випромінюйте впевненість. Переконлива особистість, впевнена мова, успішні переговори – все це ланки одного ланцюга. Ступінь впевненості визначити можна відразу, навіть за ходою і за вашою поставі, тому намагайтеся стояти прямо і не сутулитися.
Віддавайте перевагу живому спілкуванню. Сучасні технології розвиваються із запаморочливою швидкістю, ми часом навіть не помічаємо, що вже стали більше спілкуватися по телефону та Інтернету, обмеживши живе людське спілкування. Але ніякі технології не замінять ефекту від особистих зустрічей.
Жестикулюйте. По-перше, жестикуляція створює позитивне враження. По-друге, жести допомагають краще сприймати та засвоювати інформацію.
Слідкуйте за гучністю голосу. Голос – це унікальна цінність. Звучання вашого голосу часто може стати причиною формування ставлення до вас. Крім того, гучність вашого голосу може свідчити про ступінь вашої впевненості і володіння інформацією. Впевнену людину з добре поставленим голосом і правильною мовою завжди приємно слухати
122.Основні комунікаційні бар’єри
Форми міжособистісного спілкування дуже різноманітні, до них відносяться і випадкова коротка розмова, і тематична бесіда, і пояснення вимог, і суперечка з якихось питань. Проте під час спілкування нерідко виникають труднощі, непорозуміння. Такі непорозуміння можуть зробити неможливими комунікації, адже можуть перешкоджати доходженню інформації у повному обсязі, тобто може доходити лише частина інформації, або ж одержувачі будуть неправильно інтерпретувати значення повідомлення.
Серед явищ, що ускладнюють спілкування в організації, а іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар’єри. У загальному вигляді комунікативні бар’єри можна визначити як перешкоди па шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача). За психологічною природою вони слугують механізмом захисту від небажаної інформації.
Комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньоособистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів, які виникають в організаціях. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності менеджерів і персоналу організацій, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо.
Виникають вони на макро- і мікрорівнях. Макробар’єри пов’язані з середовищем, у якому відбуваються міжособистісна взаємодія, комунікативний процес. Проявляються вони в інформаційному перевантаженні (великий обсяг інформації знецінює її зміст), великій кількості носіїв інформації (газети, телебачення, конференції, звіти), використанні інформації (ексклюзивні дані застосовують для впливу на інших, доступ до обмеженої, призначеної для внутрішнього користування інформації розширює владні повноваження індивідів).
Мікробар’єри породжують особливості інтелекту учасників спілкування, неоднакове знання предмета розмови, різне володіння понятійним апаратом з певної галузі знань, відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування, психологічні особливості партнерів, соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності у трактуванні інформації і ситуації взаємодії тощо.
Види комунікативних бар’єрів
Стосовно основних видів комунікативних бар’єрів в організації слід зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.
Так, деякі автори зазначають, що спілкуванню в організаціях можуть перешкоджати
-соціальні - комунікація виявляється недостатньо розвиненою через належність партнерів до різних соціальних груп - рівнів управління та сфер діяльності;
- суто психологічні бар’єри - виникають через індивідуально-психологічні особливості особистості - симпатії чи антипатії, відвертість чи її відсутність.
Також виділяються бар’єри, що виникають в комунікаціях між особами та в організаційних комунікаціях.
До бар’єрів на шляху міжособових комунікацій відносять:
· перешкоди, що зумовлені сприйняттям;
· семантичні бар’єри;
· невербальні перешкоди;
· поганий зворотній зв’язок;
· невміння слухати.
Перешкодами в організаційних комунікаціях є:
· викривлення повідомлень;
· інформаційні перевантаження;
· незадовільна структура організації.