102. Функціонування системи оцінки

Незаперечний той факт, що головним елементом підприємства є її персонал. Предметом оцінки персоналу можуть бути:

Особливості поводження. Найчастіше цей метод оцінки застосовується для оцінки персоналу, який має безпосередній контакт із клієнтами, - продавців, соціальних працівників, працівників сфери послуг. Ефективність діяльності, тобто аналіз персональних особливостей виконання роботи, результатів прийнятих співробітником рішень, використовуваних прийомів і методів. Виконання посадових обов'язків. Рівень досягнення цілей. Під час співбесіди визначається рівень досягнення намічених цілей, аналізуються причини, через які заданий рівень не був досягнутий. Рівень компетентності. Особливості особистості.

Система оцінки персоналу повинна враховувати і відбивати такі фактори, як: стратегічні цілі організації; стан зовнішнього середовища; організаційна структура і культура організації; традиції;контингент працюючих.

Проведення оцінки персоналу організації спрямовано на формування найбільш працездатного складу співробітників. Виконання цієї задачі в організації забезпечують фахівці по управлінню персоналом або консультанти по персоналу й організаційному розвитку. Методи рішення задач оцінки персоналу залежать від специфіки проблем, що стоять перед організацією, функцій, виконуваних співробітниками. Такими методами можуть бути: психодіагностика, опитування, спеціальні вправи і групові вправи.

Опитування - це одержання інформації про професійні цілі й цінності, організаторські здібності, комунікативні та особисті якості оцінюваних. У ході інтерв'ю з'ясовується: реалістичність і спрямованість цілей працівників; особиста самооцінка; аналіз власних досягнень і невдач; орієнтованість працівника на професійну кар'єру; коло інтересів. Опитування проводиться у формі стандартизованого усного інтерв'ю чи анкетування. Інформація, що має відношення до оцінюваних параметрів, фіксується у випадку інтерв'ю на спеціальному бланку чи на диктофоні (при згоді самих випробуваних). Аналіз результатів опитування виробляється відповідно до виділених раніше критеріїв оцінки.

Спеціальні вправи призначені для моделювання ситуацій, характерних для оцінюваної діяльності, створення спеціальних умов для прояву визначених заданих якостей людини.

Спеціальні вправи, у залежності від задач оцінки конкретного виду діяльності, можуть проводитися в індивідуальній і груповій, усній чи письмовій формах, безпосередньо в ході гри на попередньому етапі дослідження.

Групові вправи використовуються з метою моделювання ситуацій колективної діяльності й одержання інформації про способи і методи діяльності людини в них, а також про особливості взаємодії людей у групі при виконанні задачі. Найчастіше використовуються наступні види групових вправ:

групова дискусія - вправа, у якій перед групою учасників ставиться задача проаналізувати деяку проблемну ситуацію, обговорити варіанти її розвитку і прийняти спільне рішення щодо шляхів виходу;

рольова гра - колективне обговорення, у якій на відміну від групової дискусії, позиції і ролі учасників задаються в інструкціях, учасники вирішують задачу знаходячись у визначеній ігровій ролі, відстоюючи позицію і переслідуючи мету, яка задана ролю;

мозковий штурм - техніка групової роботи в ситуації, що вимагає нестандартного, творчого, новаторського підходу; режим роботи учасників задається інструкцією, що забороняє критику власних і чужих пропозицій і орієнтує на пошук неочевидних шляхів рішення.