
- •1. Типологія системного підходу в управлінні організацією (механістична і гуманістична моделі).
- •2. Підприємство як суб'єкт господарювання, його суть та функції.
- •3. П'ять конкурентних сил (за м.Портером):
- •1. Нові конкуренти.
- •5. Принципи і функції маркетингової діяльності.
- •6. Маркетинг як специфічна функція управління. Місце маркетингу в загальній системі управління організацією.
- •7. Структура та функції апарату управління маркетинговою діяльністю
- •8. Функціональна організаційна структура маркетингової служби. Переваги і недоліки.
- •9. Товарно-функціональна організаційна структура маркетингової служби.
- •10. Сутність маркетингової концепції управління організацією
- •11. Маркетингова програма з продукту
- •12. Товарний асортимент та товарна номенклатура товарів підприємства
- •13. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.
- •14. «Фінансиаризація». Сутність і значення
- •15. Принципи фінансового менеджменту
- •16. Основні завдання та об’єкти фінансового менеджменту
- •18. Поняття фінансового механізму
- •19. Система фінансових індикаторів
- •20. Фінансова політика підприємства
- •21. Управління формуванням та використанням активів підприємства
- •22. Класифікація активів підприємства в залежності від участі в господарському обороті
- •23. Управління оборотними активами (запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами)
- •24. Політика розподілу продукції підприємства
- •25.Особливості збутової діяльності
- •26. Управління процесом формування товарного асортименту
- •27. Поняття каналу розподілу та основні методи збуту
- •28. Основні завдання фінансового менеджменту
- •29. Стратегія диверсифікації
- •30. Товарні стратегії процесу планування товарного асортименту
- •31. Виробничо-збутова програма підприємств. Фактори, що визначають структуру асортименту
- •32. Організація як складова система та об'єкт управління
- •33.Закон синергії та його сутність
- •34. Організація як складова система та об'єкт управління
- •35. Місія організації
- •36. Головна властивість системи та її сутність
- •37. Поняття «організації» та її характерні ознаки
- •38. Внутрішнє середовище організації, фактори та їх сутність
- •39. Характерні особливості структури системи
- •40. Сучасна парадигма менеджменту
- •41. Динамічна рівновага системи та її значення в успішній діяльності організації
- •42. Життєвий цикл організації
- •43. Взаємозв'язок внутрішніх елементів організаційної системи і факторів зовнішнього середовища.
- •44. Етап прискореного росту організації
- •47. Фактори непрямого впливу на систему
- •48. Конкурентні стратегії підприємства (Найменші сукупні витрати, зосередження, диференціація)
- •49. Етап "зрілості "організації та його характеристика
- •50. Ключові фактори успіху
- •51.Етап "підприємництва"організації та його характеристика
- •52. Етап "уповільнення росту "організації та його характеристика
- •53.Холізм та емерджентність у виробничих системах
- •54. Етап «спаду» організації та його характеристика
- •55.Відкриті та закриті системи. Сутність і особливості діяльності
- •56. Етап зрілості організації та його характеристика
- •57. Типова крива життєвого циклу організації
- •58. Теорія виживання в умовах структурних зрушень
- •59. Формування статутного фонду акціонерного товариства
- •60. Припинення діяльності підприємств бізнесу
- •61. Формальні та Неформальні зв'язки
- •62. Державна реєстрація
- •63. Лінійні та функціональні зв’язки
- •64. Вкладення до статутного фонду, зміни статутного фонду
- •65. Поділ праці та спеціалізація
- •66. Реінжиніринг
- •67. Горизонтальні та вертикальні зв’язки в організації
- •68. Статутний фонд товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та порядок його формування
- •69. Розподіл прав та відповідальності в організації
- •70. Ієрархія організації та її ланцюговість
- •71. Технологія роботи в середині організації
- •72. Централізація та децентралізація: переваги та недоліки в управлінській діяльності
- •73.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стан зовн. Середовища
- •74.Масштаб керованості та контролю
- •75.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стратегічний вибір керівництва організації стосовно її цілей
- •76. Зв'язки в організації та координація.
- •77. Вкладення до статутного фонду
- •78. Департаменталізація та кооперація.
- •79. Технологія роботи в середині організації.
- •80. Реорганізація підприємства. Етапи.
- •81. Ієрархія організації та її ланцюговість.
- •82. Розподіл прав та відповідальності
- •83. Показники для оцінки ефективності управління. Підходи до визначення понять «ефект» і «ефективність»
- •2. Коефіцієнт централізації управління:
- •3. Коефіцієнт територіальної концентрації:
- •4. Коефіцієнт керованості:
- •6. Коефіцієнт дублювання функцій:
- •84. Аналіз соціально-психологічного клімату в організації
- •85. Організаційні структури та вимоги до них
- •86.Лінійні та функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •87. Адаптивні організаційні структури
- •88. Лінійно-функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •89. Дивізійні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •90. Загальна характеристика діяльносты керівника(вимоги,обмеження)
- •91. Специфічні робочі функції керівника :
- •92. Поняття та види реструктуризації
- •93. Поділ праці (функціональний, технологічний,кваліфікаційний)
- •94. Наукові принципи, що враховуються при організації трудових процесів в менеджменті :
- •95. Департаменталізація (функціональна, територіальна, за продуктом)
- •96. Поняття та етапи делегування
- •97. Принципи делегування повноважень :
- •98. Причини небажання керівників делегувати свої повноваження.
- •99. Причини уникання додаткових повноважень підлеглими
- •100. Заходи, що сприяють підвищенню ефективності делегування
- •101. Поняття контролю. Широта контролю.
- •102. Функціонування системи оцінки
- •103. Причини порушення дисципліни
- •104. Дисциплінарні стягнення
- •105. Бесіди з розгляду дисциплінарних порушень і скарг
- •106. Ланцюжок цінностей: основні і допоміжні види діяльності
- •107. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні постачальників
- •108. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні розподілу
- •109. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат у власній діяльності
- •110. Слабка корпоративна культура
- •111. Сильна корпоративна культура
- •112. Корпоративна культура організації
- •113. Елементи проектування організації
- •114. Конкурентний статус організації
- •115. Конкуренція та її значення у формуванні ринкової економіки
- •116. Лінійні та штабні повноваження
- •117. Конкуренція та її види. Олігополія
- •118. Управління необоротними активами підприємства
- •119. Конкурентоспроможність підприємства та фактори, що її визачають
- •Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми
- •120. Комунікаційні процеси в менеджменті
- •121. Умови успішних комунікацій в менеджменті
- •122.Основні комунікаційні бар’єри
77. Вкладення до статутного фонду
Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, а (в разі потреби) також додаткових вкладів учасників, у тому числі спонсорів. Вкладом до фонду можуть бути: всі види майна — будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; кошти засновників (учасників), у тому числі й у вільно конвертованій валюті; усі види майнових прав — на користування землею та іншими природними ресурсами, різними майновими об'єктами, а також на використання винаходів, ноу-хау, інших об'єктів інтелектуальної власності та інші права, що не належать до майнових, але мають товарну вартість. Кошти статутного фонду спрямовують на розвиток виробництва.
Використовувати кошти статутного фонду на заробітну плату, заохочення та інші потреби забороняється. Статутний фонд є власністю засновників (учасників) у межах їхніх вкладів.
78. Департаменталізація та кооперація.
Кооперація праці— це об'єднання працівників для спільної участі в одному або різних напрямках діяльності, пов'язаних між собою процесом праці.
Кооперація праці - це форма організації праці, яка передбачає спільну участь багатьох працівників і забезпечує погодження їхніх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі.
Для раціональної кооперації і організаційного регламентування функціонування персоналу управління слід розробляти положення про структурні підрозділи, складати службові інструкції для всіх управлінських працівників, включаючи керівників підприємств (об'єднань), і схеми функціональних взаємозв'язків працівників. Крім того, потрібно розробляти програми (алгоритми) менеджменту, стандарти на управлінські функції і процедури щодо до особливостей кожного підприємства (об'єднання).
Ріст спеціалізації окремих робіт в організації обмежується можливостями з їх координації. Розв´язати цю проблему можна, якщо почати групувати схожі роботи та їх виконавців, тобто почати здійснювати визначене організаційне відокремлення виконавців схожих робіт. Даний процес організаційного відокремлення називається департаменталізацією. Департаменталізація — це процес розподілу видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання визначених організаційних завдань. За допомогою департаменталізації організація може розширюватися практично безмежно. Двома головними напрямами, за якими може здійснюватися департаменталізація, є групування робіт навколо ресурсів і групування робіт навколо результату діяльності. Залежно від ступеня орієнтації на той або інший напрямок здійснюється відповідний тип департаменталізації.
79. Технологія роботи в середині організації.
Роль технології в проектуванні організації загальновизнана. У даному контексті під технологією роботи ми маємо на увазі не тільки дії робітника, а й матеріали, устаткування, які він використовує для перетворення об'єкта своїх дій. Технологія — це конверсійний процес, який використовують для трансформації вкладень (матеріалів або інформації) у випуск (товари та послуги). Більшість організацій застосовує багато технологій, однак найважливіша для організації називається базовою. Хоча чимало людей уявляє технологію як складальний конвеєр, цей термін використовують також для організацій сфери послуг.
Д. Вудвард виділила три головні форми технології.
1. Одинична або технологія малосерійного виробництва, продукт вироблений на замовлення клієнта в малих кількостях. До організацій, які використовують таку форму технології, належить, наприклад, швейна майстерня, друкарня, фотосалон.
2. Великосерійна або технологія масового виробництва: продукт виробляють на зразок збірного конвеєра, збираючи деталі у вузли або кінцевий продукт. Таку технологію застосовують автомобільні виробники, такі як компанії з виробництва пральних машин і фірми з виробництва електроприладів, такі як Рпііірк.
3. Технологія безперервного виробничого процесу, сировинні матеріали переробляють у кінцевий продукт за допомогою цілої низки механічних або прецесійних перетворень; структура матеріалів змінюється. За цією технологією працюють нафтопереробні заводи, хімічні заводи. Ці форми технології впорядковані за рівнем складності. Тобто технологія виробництва малих партій є найпростішою, а технологія безперервного виробництва — найскладнішою. Крім того, з'ясовано, що різні конфігурації проекту організації були пов'язані з різною технологією.