- •1. Типологія системного підходу в управлінні організацією (механістична і гуманістична моделі).
- •2. Підприємство як суб'єкт господарювання, його суть та функції.
- •3. П'ять конкурентних сил (за м.Портером):
- •1. Нові конкуренти.
- •5. Принципи і функції маркетингової діяльності.
- •6. Маркетинг як специфічна функція управління. Місце маркетингу в загальній системі управління організацією.
- •7. Структура та функції апарату управління маркетинговою діяльністю
- •8. Функціональна організаційна структура маркетингової служби. Переваги і недоліки.
- •9. Товарно-функціональна організаційна структура маркетингової служби.
- •10. Сутність маркетингової концепції управління організацією
- •11. Маркетингова програма з продукту
- •12. Товарний асортимент та товарна номенклатура товарів підприємства
- •13. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.
- •14. «Фінансиаризація». Сутність і значення
- •15. Принципи фінансового менеджменту
- •16. Основні завдання та об’єкти фінансового менеджменту
- •18. Поняття фінансового механізму
- •19. Система фінансових індикаторів
- •20. Фінансова політика підприємства
- •21. Управління формуванням та використанням активів підприємства
- •22. Класифікація активів підприємства в залежності від участі в господарському обороті
- •23. Управління оборотними активами (запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими активами)
- •24. Політика розподілу продукції підприємства
- •25.Особливості збутової діяльності
- •26. Управління процесом формування товарного асортименту
- •27. Поняття каналу розподілу та основні методи збуту
- •28. Основні завдання фінансового менеджменту
- •29. Стратегія диверсифікації
- •30. Товарні стратегії процесу планування товарного асортименту
- •31. Виробничо-збутова програма підприємств. Фактори, що визначають структуру асортименту
- •32. Організація як складова система та об'єкт управління
- •33.Закон синергії та його сутність
- •34. Організація як складова система та об'єкт управління
- •35. Місія організації
- •36. Головна властивість системи та її сутність
- •37. Поняття «організації» та її характерні ознаки
- •38. Внутрішнє середовище організації, фактори та їх сутність
- •39. Характерні особливості структури системи
- •40. Сучасна парадигма менеджменту
- •41. Динамічна рівновага системи та її значення в успішній діяльності організації
- •42. Життєвий цикл організації
- •43. Взаємозв'язок внутрішніх елементів організаційної системи і факторів зовнішнього середовища.
- •44. Етап прискореного росту організації
- •47. Фактори непрямого впливу на систему
- •48. Конкурентні стратегії підприємства (Найменші сукупні витрати, зосередження, диференціація)
- •49. Етап "зрілості "організації та його характеристика
- •50. Ключові фактори успіху
- •51.Етап "підприємництва"організації та його характеристика
- •52. Етап "уповільнення росту "організації та його характеристика
- •53.Холізм та емерджентність у виробничих системах
- •54. Етап «спаду» організації та його характеристика
- •55.Відкриті та закриті системи. Сутність і особливості діяльності
- •56. Етап зрілості організації та його характеристика
- •57. Типова крива життєвого циклу організації
- •58. Теорія виживання в умовах структурних зрушень
- •59. Формування статутного фонду акціонерного товариства
- •60. Припинення діяльності підприємств бізнесу
- •61. Формальні та Неформальні зв'язки
- •62. Державна реєстрація
- •63. Лінійні та функціональні зв’язки
- •64. Вкладення до статутного фонду, зміни статутного фонду
- •65. Поділ праці та спеціалізація
- •66. Реінжиніринг
- •67. Горизонтальні та вертикальні зв’язки в організації
- •68. Статутний фонд товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та порядок його формування
- •69. Розподіл прав та відповідальності в організації
- •70. Ієрархія організації та її ланцюговість
- •71. Технологія роботи в середині організації
- •72. Централізація та децентралізація: переваги та недоліки в управлінській діяльності
- •73.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стан зовн. Середовища
- •74.Масштаб керованості та контролю
- •75.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації: стратегічний вибір керівництва організації стосовно її цілей
- •76. Зв'язки в організації та координація.
- •77. Вкладення до статутного фонду
- •78. Департаменталізація та кооперація.
- •79. Технологія роботи в середині організації.
- •80. Реорганізація підприємства. Етапи.
- •81. Ієрархія організації та її ланцюговість.
- •82. Розподіл прав та відповідальності
- •83. Показники для оцінки ефективності управління. Підходи до визначення понять «ефект» і «ефективність»
- •2. Коефіцієнт централізації управління:
- •3. Коефіцієнт територіальної концентрації:
- •4. Коефіцієнт керованості:
- •6. Коефіцієнт дублювання функцій:
- •84. Аналіз соціально-психологічного клімату в організації
- •85. Організаційні структури та вимоги до них
- •86.Лінійні та функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •87. Адаптивні організаційні структури
- •88. Лінійно-функціональні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •89. Дивізійні організаційні структури, їх переваги та недоліки
- •90. Загальна характеристика діяльносты керівника(вимоги,обмеження)
- •91. Специфічні робочі функції керівника :
- •92. Поняття та види реструктуризації
- •93. Поділ праці (функціональний, технологічний,кваліфікаційний)
- •94. Наукові принципи, що враховуються при організації трудових процесів в менеджменті :
- •95. Департаменталізація (функціональна, територіальна, за продуктом)
- •96. Поняття та етапи делегування
- •97. Принципи делегування повноважень :
- •98. Причини небажання керівників делегувати свої повноваження.
- •99. Причини уникання додаткових повноважень підлеглими
- •100. Заходи, що сприяють підвищенню ефективності делегування
- •101. Поняття контролю. Широта контролю.
- •102. Функціонування системи оцінки
- •103. Причини порушення дисципліни
- •104. Дисциплінарні стягнення
- •105. Бесіди з розгляду дисциплінарних порушень і скарг
- •106. Ланцюжок цінностей: основні і допоміжні види діяльності
- •107. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні постачальників
- •108. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат на рівні розподілу
- •109. Стратегії випереджання конкурентів по витратах: скорочення витрат у власній діяльності
- •110. Слабка корпоративна культура
- •111. Сильна корпоративна культура
- •112. Корпоративна культура організації
- •113. Елементи проектування організації
- •114. Конкурентний статус організації
- •115. Конкуренція та її значення у формуванні ринкової економіки
- •116. Лінійні та штабні повноваження
- •117. Конкуренція та її види. Олігополія
- •118. Управління необоротними активами підприємства
- •119. Конкурентоспроможність підприємства та фактори, що її визачають
- •Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми
- •120. Комунікаційні процеси в менеджменті
- •121. Умови успішних комунікацій в менеджменті
- •122.Основні комунікаційні бар’єри
76. Зв'язки в організації та координація.
Координація робіт –процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
Координація роботи здійснюється: шляхом підпорядкування (вертикальна координація); шляхом встановлення зв’язків між підрозділами одного організаційного рівня (горизонтальна координація). Без зв'язків і фактичної взаємодії частин не може бути організованого цілого. Зв'язок є умовою, що визначає можливість взаємодії.
Вертикальні зв'язки.Вони відображають розподіл повноважень, вказуючи на те, хто є хто в організаційній ієрархії. Дані зв'язки слугують каналами передачі розпорядницької і звітної інформації, утворюючи тим самим стабільність в організації. У рамках вертикальних зв'язків вирішуються проблеми влади і впливу.
Горизонтальні зв'язки — це зв'язки між двома або більше рівними за становищем в ієрархії чи статусом частинами або членами організації, їхнє головне призначення — сприяти найбільш ефективній взаємодії частин організації при вирішенні проблем, що виникають між ними. Вони заощаджують час і підвищують якість взаємодії. Горизонтальні зв'язки розвивають у керівників самостійність та ініціативність, послаблюють боязнь ризику.
Лінійні зв'язки — це відносини, в яких начальник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, тобто ці зв'язки йдуть в організаційній ієрархії згори вниз і проявляються, як правило, у формі наказу, розпорядження, команди, вказівки тощо. Природа функціональних зв'язків (або їх ще часто називають штабними) — дорадча, і за допомогою цих зв'язків реалізується інформаційне забезпечення координації.
Прямі зв'язки поділяються на безпосередні та опосередковані. Перші виникають між двома елементами, один з яких безпосередньо впливає на інший. Опосередковані зв'язки є результатом послідовності кількох безпосередніх. Опосередковані зв'язки також належать до прямих, оскільки взаємодія між елементами має прямий, хоч і опосередкований, характер.
За непрямих зв'язків взаємодіючі елементи безпосередньо не контактують, але вони пов'язані з об'єктом, який впливає на функціонування кожного з них. Непрямі зв'язки необхідно відрізняти від прямих опосередкованих. Для тих та інших властива наявність проміжних об'єктів, що зумовлюють відповідні взаємодії. Під час прямих зв'язків проміжний об'єкт виконує роль передавача прямого впливу одного елемента на інший. Для непрямих зв'язків проміжний об'єкт виконує іншу функцію: він зазнає однакового впливу обох взаємодіючих елементів або сам впливає на них. за непрямих зв'язків елементи безпосередньо не контактують між собою, але між ними виникають взаємні обмеження на функціонування. Тому наявність непрямих зв'язків елементів зумовлює необхідність узгодження їх діяльності або об'єднання зусиль для розв'язання спільних проблем.
Формальні зв'язки — це зв'язки координації, регульовані встановленими або прийнятими в організації цілями, політикою і процедурами. На практиці формальні зв'язки є основою затверджених в організації посадових інструкцій, особливо в частині опису характеру відносин між різноманітними посадами.
Неформальні зв'язки. В основі неформальних відносин лежать відносини не між встановленими посадами, а між конкретними індивідами. Неформальні зв'язки є основою формування неформальних груп, появи неформальних лідерів і створення "паралельної неформальної організації.