41. Динамічна рівновага системи та її значення в успішній діяльності організації

Принцип динамічної рівноваги має характер закону для всіх складних структурованих систем і систем, що розвиваються. Він виражає стабільність системи, що складається з певної кількості автономних одиниць. Хоч би коли, хоч би як порушувалася ця рівновага, система прагне відновити її або на попередньому рівні (у разі застійних систем), або на новому. Суб´єкт і об´єкт управління взаємодіють за допомогою каналів зв´язку, якими проходять потоки інформації. Ці потоки являють собою керуючі впливи і повідомлення щодо стану керованого об´єкта. Управління можна представити як процес обміну видами діяльності, в результаті якого система нормалізується і приводиться в стан динамічної рівноваги. Динамічна рівновага організації настає під впливом факторів зовнішнього середовища. Впливи надходять у вигляді відхилень до норм у забезпеченні ресурсами (несвоєчасне постачання матеріалів, сировини, що комплектують, кредитів і т.д.), а також відхилень у процесі перетворення ресурсів у готову продукцію. Кризи останніх десятиріч свідчать, що ринкова економіка перетворюється у динамічно нестійку, а рівновага настає лише в певні періоди, коли після прояву кризових явищ постає необхідність відновлення її збалансованості. Отже, для досягнення соціально-економічного розвитку рівновага економічної системи необхідна, але для стану сучасного розвитку необхідна саме динамічна рівновага, що потребує пошуку механізму встановлення цієї рівноваги і актуальне як з точки зору макроекономічної системи, так і окремого суб’єкта господарювання, діяльність якого спрямована власне на зростання й розвиток.

42. Життєвий цикл організації

Життєвий цикл підприємства - загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існування або відродження на новій основі (з новим складом власників і менеджерів, з принципово новою

продукцією, технологією, тощо). Зокрема, І.Бланк виділяє за стадіями життєвого циклу організації, стадії, що перебувають на етапі “народження”, “дитинства”, “юності”, “ранньої зрілості”, “кінцевої, зрілості” та “старіння” і розглядає особливості фінансової діяльності підприємств,що перебувають на різних стадіях життєвого циклу. Деякі автори наголошують на важливості врахування стадії життєвого циклу організації при оцінці вартості підприємства і виділяють чотири стадії життя об’єктів нерухомості (підприємств): зародження (побудова об’єкта, проектування, становлення процесу виробництва), зростання (період збільшення доходів від функціонування підприємства), стабільність (період рівноваги, стабільні доходи, сформовані смаки споживачів підприємства), занепад (період спаду попиту на підприємство). Пит.. 57

43. Взаємозв'язок внутрішніх елементів організаційної системи і факторів зовнішнього середовища.

Одне з найважливіших вимог, запропонованих до організації керування, укладається в забезпеченні високої оперативності, надійності (стабільності) і повноти контролю й керівництва ходом виробництва. Інша важлива вимога, якій повинна відповідати організація керування виробництвом, укладається в забезпеченні максимальних умов для прискорених темпів розвитку підприємства. Великий вплив на ритмічність роботи основного виробництва робить забезпечення цехів і ділянок всіма видами енергії й справним устаткуванням. Тому неодмінною умовою раціональної організації керування є забезпечення безперебійного й високоякісного технічного обслуговування виробництва, чіткої роботи допоміжних й обслуговуючих підрозділів підприємства.

Серед умов ефективної діяльності підприємства - правильна організація внутріфірмової планово-економічної роботи. У такому випадку організаційна система повинна забезпечити високий організаційний рівень економічної й фінансової роботи на підприємстві. У той же час аналіз організації економічної роботи на підприємствах показує, що планово-економічна діяльність, як правило, розосереджена по декількох структурних підрозділах й, незважаючи на єдність змісту, будується на різних підприємствах зовсім по-різному, іноді далеко не кращим образом.

Важливою вимогою, запропонованою до організації керування підприємством, є встановлення правильної системи підпорядкованості органів керування й чітке розмежування функцій, особливо в області оперативного керівництва виробництвом. У цей час питання оперативного керівництва вирішуються по-різному. Ці розходження знаходять висвітлення в організаційній структурі підприємств, у кількості ланок керування й у розподілі функцій безпосереднього керівництва окремими підрозділами підприємства. Раціональна побудова організації керування виробництвом повинне передбачати мінімальну кількість щаблів керування від робітника до керівника підприємства.