33.Закон синергії та його сутність

Синергія — це сумуючий ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої їх суми. Синергія (співробітництво, сприяння) - означає спільне і однорідне функціонування елементів системи.

У будь-якій організації можливий як приріст енергії, так і зниження загального енергетичного ресурсу в порівнянні з простою сумою енергетичних можливостей входять до неї елементів.

За законом синергії сума властивостей організованого цілого повинна бути більше, ніж сума властивостей всіх елементів що в нього входять.

При цьому під властивостями елементів і цілого розуміється зміна різних характеристик (наприклад, для соціально-економічних систем це продуктивність праці, обсяг виробництва, прибуток, рентабельність і ін), їх взаємозалежність і зміна в часі. Одержуваний при цьому організаційний сумарний ефект носить назву синергетичного. Завдання організатора полягає в тому, щоб знайти такий набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якій синергія забезпечувала б якісне збільшення потенціалу, як частини системи, так і системи в цілому.

Синергетичний ефект буде мати місце, якщо всі елементи і частини підприємства орієнтовані на досягнення однієї спільної мети. Якщо ж вони будуть прагнути до досягнення приватних цілей, не пов'язаних із загальною метою фірми, синергетичного ефекту не відбудеться.

Закон синергії та в організаціях і на підприємствах проявляється через співробітництво. Ось чому бригадна форма організації праці ефективніше, ніж індивідуальна.

Проте слід мати на увазі і інше трактування закону синергії, а саме: для будь-якої організації існує такий набір елементів (ресурсів), при якому її потенціал завжди буде або істотно більше простої суми потенціалів вхідних у неї елементів, або істотно менше.

Синергетичний ефект може бути отриманий за рахунок:

ü організуючої ролі менеджера (план-завдання, режим роботи, норма і нормативи, стимули, контроль тощо);

ü Організації праці;

ü Організації виробництва;

ü Колективного прийняття рішень;

ü Організація оперативного виробничого планування і управління і ін

Знання закону синергії може активізувати діяльність керівника з пошуку найкращого набору ресурсів. Закон синергії діє незалежно від волі і свідомості керівника, проте результати дії закону залежать від стану трьох середовищ: керівника, підлеглих і зовнішнього середовища по відношенню до закону синергії.

34. Організація як складова система та об'єкт управління

За визначенням Честера Бернарда: “Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.

Всі організації мають загальні для них характеристики.

1) всі організації використовують чотири види ресурсів: людські ресурси; фінансові ресурси; фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо); інформаційні ресурси.

2) будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.

3) всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою.

4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.