87. Оцінка вибраної стратегії

Оцінка є завершальним етапом розроблення стратегій. Вона ґрунтується на доволі вичерпній інформації й полягає у визначенні можливих наслідків реалізації обраної стратегії.

Головним критерієм якості обраної стратегії вважають економічні результати розвитку організації. Для дослідження та оцінки стратегій можна застосувати оригінальну методику, яка передбачає: формування переліку показників визначення економічного зростання; встановлення нормативних співвідношень між темпами зростання цих показників, тобто побудову нормативної структури показників відповідно до конкретних умов; вибір нормативної структури показників з урахуванням особливостей ситуації; визначення фактичної структури показників, яка відображає реальний стан організації; оцінку відповідності між нормативною та фактичною структурою показників; виявлення зовнішніх і внутрішніх чинників, які визначають фактичну структуру показників і ступінь їхнього впливу; формулювання висновків про результативність діючих у минулому стратегій і доцільність розроблення нової стратегії.

В основі методу дослідження й оцінки стратегії лежить такий тип економічного зростання, при якому передбачені вищі темпи зниження витрат живої праці порівняно з витратами уречевленої праці та збільшення частки прибутку в створеній вартості, тобто забезпечення розширеного виробництва. На основі цього формується нормативна структура (нормативний ряд) темпів зростання показників розвитку організації Т:

Т_ЗП <Т_СП<Т_МВ<Т_ОВП <Т_Р <Т_П

де зп — заробітна плата; сп — повна собівартість виробленої продукції; мв — матеріальні витрати; овп — обсяг виробленої про дукції; р — розрахунковий показник (визначається як п + мв); п — прибуток від операційної діяльності.

Цей нормативний ряд показників не може бути спадним. Отже, значення показника темпу зростання трудових витрат є найнижче, а темпу зростання прибутку — найвище, тобто результативні показники мають зростати швидше порівняно з показниками, які відображають темпи зростання

Таким чином, оцінка стратегії розвитку організації за поданим вище методом полягає в порівняльному аналізі структури результатів діяльності та нормативного ряду показників. Якщо динаміка показників діяльності організації свідчить про наближення до нормативного, то стратегію розвитку організації можна вважати задовільною.

88. Сфокусована стратегія диференціації.

Сфокусовані стратегії орієнтовані на вузьку частину ринку. Цільовий сегмент чи ніша можуть бути визначені виходячи із географічної унікальності, особливих вимог до використання товару чи особливих характеристик товару, які привабливі лише для даного сегмента. Ціль полягає в тому, щоб краще виконувати роботу по обслуговуванню покупців цільового сегмента. В цій стратегії можна досягти переваги, якщо (1) мати більш низькі витрати, ніж у конкурентів, витрати на заданій ринковій ніші, (2) мати можливість запропонувати споживачам даного сегмента щось відмінне від конкурентів.

Сфокусована стратегія диференціації залежить від сегмента покупців, які потребують унікальних характеристик і атрибутів.

Коли фокусування доцільно? Сфокусовані стратегії стають привабливі, коли виконується більшість наступних умов:

- сегмент занадто великий, щоб бути прибутковим;

- сегмент має хороший потенціал для росту;

- сегмент не є критичним для успіху більшості конкурентів;

- компанія, що використовує стратегію фокусування, має достатньо навиків і ресурсів для успішної роботи на сегменті;

- компанія може захистити себе від фірм, що кидають виклик завдяки доброзичливості клієнтів до своїх неабияких здібностей обслуговувати покупців сегмента.

Спеціальні навики і вміння компанії, що використовує дану стратегію, в обслуговуванні цільової ринкової ніші створюють основу для захисту від п'яти конкурентних сил. У фірм, що працюють на різних сегментах, може і не бути наявних конкурентних можливостей, щоб обслуговувати цільових клієнтів. Компетенція фірми, що сфокусувала свої можливості на ринковій ніші, створює вхідні бар'єри, які утрудняють вихід конкурентів на цільовий сегмент.

Фокусування дає хороші результати, коли: 1) досить дорого і складно фірмам, що працюють на різних сегментах, відповідати вимогам покупців спеціалізованої ніші; 2) ніхто із фірм конкурентів не робить спроб спеціалізуватись на даному сегменті; 3) фірма не має достатніх ресурсів, щоб обслуговувати більш широку долю ринку; 4) в галузі є багато різних сегментів, що дозволяє компанії вибрати свою нішу, яка відповідає її сила та слабкостям.

Ризики сфокусованої стратегії. Фокусування схильне деяким ризикам. По-перше, завжди є ймовірність того, що конкуренти знайдуть шляхи приблизитись до дій компанії на вузькому цільовому сегменті. По-друге, ще одна небезпека полягає в тому, шо вимоги і переваги покупців цільового сегмента поступово розповсюджуються на весь ринок.