
- •1. Поняття стратегії
- •2. Основні риси стратегії
- •3. Ознаки недостатньо обґрунтованої стратегії
- •4. Розвиток стратегічного планування
- •5. Що таке сзг (стратегічна зона господарювання)
- •6.Що таке сгц (стратегічний господарський центр)
- •7. Життєвий цикл попиту та технологій
- •8. Виділення сзг
- •9. Зони стратегічних ресурсів
- •10. Групи, що впливають на формування стратегії
- •11. Місія організації
- •12. Фактори, що впливають на вироблення місії
- •13. Цілі організації та їх основні напрями
- •14. Цілі росту
- •15. Вимоги до цілей
- •16. Процес формування цілей організації
- •17. Підходи до вироблення стратегій
- •18.Стратегія концентрованого росту
- •19. Стратегії інтегрованого росту
- •20.Стратегії диверсифікованного росту
- •21.Стратегії скорочення
- •22. Елементи, що впливають на вибір стратегії
- •4) Стан фірми на ринку;
- •23. Матриця "привабливість - конкурентоспроможність"
- •24. Оптимальна точка об’єму стратегічних капіталовкладень
- •25. Критична точка об’єму стратегічних вкладень
- •26. Матриця Ансофа
- •27. Відносний рівень стратегічних капітальних вкладень
- •28. Від чого залежить привабливість сзг
- •31. Аналіз безпосереднього оточення
- •32. Аналіз внутрішнього середовища
- •33.Матриця бкг
- •34. Класифікація стратегій організації
- •35. Стратегічна піраміда ( за а а. Томпсоном)
- •36. Способи розробки стратегії
- •37. Визначення майбутньої ефективності діючої стратегії
- •38. Методика діагностики галузі і конкуренції в ній
- •39. Визначення основних економічних характеристик галузі
- •40. Модель п’яти сил конкуренції
- •41.Фактори, що впливають на інтенсивність конкуренції:
- •42. Бар’єри, що запобігають проникненню на ринок
- •43. Вплив на конкуренцію в галузі товарів-субститів
- •44. Конкурентна сила постачальника
- •45. Конкурентна сила покупця
- •46. Визначення конкурентних позицій основних фірм галузей(карта стратегічних груп)
- •47. Концепція рушійних сил галузі
- •48. Аналіз поведінки фірм-конкурентів
- •49. Галузеві ключові фактори успіху
- •50. Аналіз привабливості галузі та визначення її перспектив
- •51. Схема проведення аналізу галузі і конкуренції
- •52. Визначення ефективності діючої стратегії
- •53. В чому сила та слабкість компанії, її можливості та загрози
- •54. Аналіз конкурентоспроможності цін і витрат фірми
- •55. Стратегічний аналіз витрат і ланцюжок цінностей
- •56. Конкурентна позиція компанії
- •57. Стратегічні проблеми компанії
- •58. Що таке свот-аналіз
- •59. Основні ознаки конкурентної сили
- •60. Основні ознаки конкурентної слабості
- •61. П’ять загальних стратегій конкуренції
- •63. Стратегії низьких витрат
- •64. Стратегії диференціацій
- •65. Стратегія оптимальних витрат
- •66. Сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.
- •67. Які умови впливають на успіх стратегії фірми?
- •68. Від чого залежить ксф?
- •69. Основні способи росту фірми
- •70. Як можна описати конкурентну стратегію фірми
- •71. Стратегія «збору врожаю»
- •72. Фактори, що обумовлюють вибір стратегії диверсифікованого росту
- •73. Стратегія конгломеративной диверсифікації
- •74. Призначення матриці бкг та варіанти рішень
- •75. Стратегічна суть п’яти конкурентних сил
- •1. Нові конкуренти. Їх появі в галузі можуть завадити такі вхідні бар'єри:
- •76. Із чого складається стратегія (основні елементи)
- •77. Підходи до вивчення факторів макрооточення:
- •78. Конкуренція та її види.
- •79. Підходи до створення купівельної цінності товару
- •80. Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства
- •81. Недоліки стратегії низьких витрат:
- •82. Головні складові безпосереднього оточення організації?
- •83. Переваги та недоліки стратегії диференціації?
- •84. Які фактори визначають торгову силу покупця?
- •85. Ризики стратегії диференціації?
- •86. Що найбільше впливає на конкуренцію в галузі?
- •87. Оцінка вибраної стратегії
- •88. Сфокусована стратегія диференціації.
50. Аналіз привабливості галузі та визначення її перспектив
Результати аналізу галузі і конкуренції в ній в остаточному підсумку дозволяють оцінити ситуацію в галузі в цілому і виробити судження про привабливість чи непривабливість галузі на даний момент і в перспективі. Для визначення привабливості галузі можуть бути використані такі показники:- прибутковість галузі; - значення продукції для суспільства; - потенціал зростання галузі; - стабільність попиту; - серйозність проблем, що стоять перед галуззю в цілому; - ступінь ризику і невизначеності, пов'язаних з майбутнім розвитком галузі; - характер конкуренції і кількість підприємств у галузі; - технічний рівень виробництва; - технології, що використовуються, їхня конкурентоспроможність порівняно зі світовим досвідом; - сприятливий чи несприятливий вплив на дану галузь основних рушійних сил; - можливість приходу в галузь (відходу з галузі) великих фірм; - посилення чи послаблення сил конкуренції; - необхідний рівень якості для забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і світовому ринках; - організаційно-управлінські особливості процвітаючих підприємств галузі (тривалість виробничого циклу, спеціалізація, кооперація, концентрація, централізація та ін.); - канали розподілу і специфіка системи збуту; - вимоги до рівня кваліфікації і досвіду персоналу та можливості їх досягнення; - екологічні обмеження.
Одним із загальних показників привабливості галузі є рівень одержання прибутку. Якщо в конкретній галузі існує перспектива одержання прибутку більш високого, ніж в інших галузях, то цю галузь можна вважати привабливою. Якщо ж рівень можливого прибутку нижчий, ніж в інших галузях, то галузь вважається непривабливою. Але завжди слід враховувати, що привабливість поняття відносне, а не абсолютне, і тому уявлення про шляхи розвитку галузі залежить від дослідника. Іншими словами, привабливість галузі повинна оцінюватися з позиції конкретної фірми. Якщо фірма робить висновок, що галузь приваблива, то вона звичайно бере на озброєння агресивну стратегію зростання і розвитку, що припускає збільшення зусиль на розвиток продажів, здійснення інвестицій для розширення виробничих можливостей і відновлення устаткування та ін. Такі дії необхідні для зміцнення конкурентних позицій фірми в перспективі.
Якщо фірма робить висновок про непривабливість галузі, то її дії можуть бути такі:
- успішно діюча фірма буде виявляти обережність при інвестуванні і буде намагатися захистити свою конкурентоспроможність і прибутковість у перспективі чи прийняти рішення про диверсифікацію в більш сприятливі сфери діяльності;
- більш слабка фірма може взагалі піти з галузі чи прийняти рішення про злиття з конкурентами;
- якщо ж фірма не належить до даної галузі і розглядає питання про приєднання до неї, то вона може прийняти негативне рішення і почати пошук інших можливостей.
51. Схема проведення аналізу галузі і конкуренції
Необхідною передумовою розробки дієвої конкурентної стратегії підприємства, визначення найбільш ефективних напрямків інвестування виступає проведення аналізу галузі. Галузь - сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності і конкурують за споживачів між собою.
Мета аналізу галузі - діагностувати структуру і динаміку галузі, визначити характерні для неї можливості і існуючі загрози, виявити ключові чинники успіху галузі і з урахуванням результатів оцінки розробляти стратегію поведінки підприємства на ринку.
Галузевий аналіз може включати:
Ø аналіз основних характеристик галузі (дозволяє отримати чітку картину галузі, в якій діє компанія; базується на використанні таких критеріїв, як: прибутковість галузі, розмір і структура ринку, життєвий цикл галузі, технологічні зміни в галузі; завдання аналізу - визначення меж галузі з точки клієнтів, конкурентів, постачальників, виробництва і обслуговування);
Ø аналіз конкурентного середовища всередині галузі (одна з найбільш широко використовуваних і відомих методик галузевого аналізу модель п'яти сил Портеру, яка дозволяє виявити ті чинники, які мають критично важливе значення для конкуренції);
Ø виявлення стратегічних груп і визначення ключових факторів успіху в цій галузі (поділ компаній в будь-якій галузі на стратегічні групи є доцільним, оскільки сприяє чіткішому визначенню тих компаній, з якими реально конкурує підприємство; визначення КФУ дозволяє керівникам зосередити зусилля на тому, що їх бізнес здатний робити краще, ніж конкуренти).
Загалом, порядок проведення аналізу галузі можна звести до семи послідовних етапів: визначення профілю галузі та її загальна характеристика; оцінка рушійних сил розвитку галузі; діагностування основних сил конкуренції; оцінка конкурентних позицій підприємств-суперників; аналіз найближчих конкурентів; визначення провідних (ключових) чинників успіху в галузі, їх оцінка; оцінка перспектив розвитку галузі