47. Концепція рушійних сил галузі

Для обліку впливу зовнішнього середовища в стратегічному управлінні застосовується концепція рушійних сил, яка передбачає, що завжди є параметри зовнішнього середовища, зміни яких визначають напрями та інтенсивність галузевих змін. Аналіз галузевих рушійних сил складається із двох етапів. 1 - ідентифікація рушійних сил, 2 - дослідження їхнього впливу на зміни в галузі.

До рушійних сил можуть бути віднесені:

1. зміни в довгостроковому темпі росту галузевої ємності ринку;

2. зміни параметрів сегментів споживачів;

3. продуктові інновації (введення нових турів, наприклад космічний туризм);

4. технологічні зміни;

5. маркетингові інновації;

6. входження та вихід із галузі крупних організацій;

7. розповсюдження ноу-хау;

8. підсилення глобалізації галузі;

9. зміни в питомих витратах та ефективності;

10. зміни в наданні переваг споживачів та способах використання ними товарів та послуг (наприклад, зміщення інтересів на більш стандартизовані і дешеві варіанти);

11. зміни в державному регулюванні;

12. зміни суспільної думки, стилю життя;

13. зменшення або збільшення невизначеності та ризику.

Основні рушійні сили галузі (як правило, їх 3-4) називаються домінантами.

48. Аналіз поведінки фірм-конкурентів

Вивчення можливої поведінки найближчих конкурентів об'єктивно необхідне. Організація повинна відслідковувати дії фірм-конкурентів, щоб передбачити їхні наступні кроки і відповідно до цього коректувати свої стратегічні рішення.

Загальні уявлення про найближчих конкурентів можна одержати на основі вивчення даних про їхнє положення в галузі, про стратегічні цілі, звертаючись до їхніх дій у недалекому минулому і на основі аналізу основних підходів до ведення конкурентної боротьби. Цілі і стратегії конкурентів можна класифікувати за такими ознаками: масштаб конкуренції (місцева, регіональна, національна, міжнаціональна, світова); стратегічні наміри (бути домінуючим лідером, витіснити нинішнього лідера в галузі з його позицій, бути в числі лідерів галузі, утримати позиції, просто вижити); цілі стосовно досягнення певної частки на ринку (агресивна експансія за рахунок придбання інших фірм, експансія за рахунок внутрішнього зростання, утримання існуючої частки ринку); конкурентна позиція (сильнішає, добре захищена, компанія намагається змінити своє положення на ринку); тип стратегії (наступальна, оборонна, агресивна стратегія з високим рівнем ризику); конкурентні стратегії (лідерство за витратами, фокусування на ринковій ніші, диференціація продукції).

Для визначення фірм-конкурентів достатньо використовувати для аналізу наведені вище класифікаційні ознаки і карту стратегічних груп.

Постійний збір і аналіз інформації про конкурентів дозволяє передбачити їхні дії і заздалегідь підготувати ефективні контрзаходи. Іншими словами, організація, що претендує на успіх, повинна постійно займатися моніторингом діяльності конкурентів і прогнозувати їхні дії.

49. Галузеві ключові фактори успіху

Галузеві ключові фактори успіху (КФУ) - це ті дії з реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, які кожна фірма має забезпечити задля своєї конкурентоздатності та досягнення фінансових успіхів. Визначення КФУ з урахуванням переважаючих умов розвитку галузі і конкуренції в ній - найважливіше аналітичне завдання. КФУ в різних галузях розрізняються. Крім того, з часом вони можуть змінюватись в одній і тій самій галузі під впливом змін загальної ситуації.

Відомо основні вимоги, яким повинні відповідати конкурентні переваги, щоб стати ключовим фактором успіху:

1)унікальність власної марки протягом тривалішого часу порівняно з конкурентами;

2)задоволення специфічних потреб клієнта, тобто сильні сторони підприємства повинні давати релевантну вигоду даній цільовій групі споживачів;

КФУ залежать від:

• технології - якість наукових досліджень, можливість інновацій у виробничому процесі, можливість розробки нових товарів, ступінь оволодіння існуючими технологіями;

• виробництва - низька собівартість продукції, якість продукції, високий ступінь використання виробничих потужностей. вигідне місцезнаходження підприємства, доступ до кваліфікованої робочої сили, висока продуктивність праці;

• реалізації продукції - широка мережа оптових дистриб'юторів, широкий доступ до точок роздрібної торгівлі, наявність точок роздрібної торгівлі, що належать компанії, низькі витрати на реалізацію;

• маркетингу - висока кваліфікація співробітників відділу реалізації, доступна для клієнтів система технічної допомоги при купівлі та використанні продукції, чітке виконання замовлень покупців, різноманітність моделей та видів продукції, мистецтво продаж;

• професійних навичок - особливий хист, ноу-хау у галузі контролю якості, компетентність у дизайні, ступінь оволодіння технологією, здатність створювати ефективну рекламу;

• організаційних здібностей - рівень інформаційних систем, здатність швидко реагувати на змінні умови, досвід та ноу-хау у галузі менеджменту;

• інших факторів - сприятливий імідж, загальні, низькі витрати, сприятливе положення, приємність у спілкуванні, доступ на фінансові ринки, наявність патентів.