42. Бар’єри, що запобігають проникненню на ринок

Типи бар’єрів:

1. Економія на масштабах виробництва

2. Не можливість доступу до технологій і ноу-хау

3. Належність споживачів до певних марок

4. Необхідний розмір капіталовкладень

5. Нерівність у витратах, які не залежать від розмірів виробництва

6. Доступ до каналів збуту

7. Дії контролюючих органів

8. Тарифні і нетарифні обмеження

9. Вплив на конкуруючі галузі товарів-субститів

43. Вплив на конкуренцію в галузі товарів-субститів

Як правило, чим нижчі ціни замінників, чим вища їх якість і експлуатаційні характеристики, тим більший вплив на конкуренцію з боку товарів-субститів.

44. Конкурентна сила постачальника

Постачальники являються вагомою конкурентною силою в тому випадку, якщо вони можуть впливати на втрату конкурентних позицій фірми споживачами, регулюючи ціни, якість і можливість використання своєї продукції, а також її доставку. Фірма конкурує, тобто веде економічну боротьбу, не тільки з собі подібними виробниками, але і з своїми контрагентами-постачальниками, конкурентами.

Сильні постачальники можуть:

• підвищувати ціну на свої товари;

• знижувати якість продуктів, що поставляються, і послуг.

Сила постачальників визначається:

• наявністю крупних компаній-постачальників;

• відсутністю замінників товарів, що поставляються;

•ситуацією, коли галузь, куди здійснюються постачання, - один з неголовних замовників;

• вирішальним значенням товарів, що поставляються, у ряді необхідних ек ресурсів;

• здатністю приєднати фірму-покупця шляхом вертикальної інтеграції.

45. Конкурентна сила покупця

Конкурентна сила покупців пов'язана з їхньою здатністю впливати на ціни та інші умови угоди і залежить від ринкової частки окремого покупця і величини витрат із заміщення, тобто переходу до замінниками. Конкурентна сила покупців полягає в тому, що вони визначають попит. Оцінку позицій галузевих організацій можна здійснювати по-різному, в залежності від переважаючого типу галузевої конкуренції (олігополістична чи монополістична конкуренція).

У випадку олігополістичного ринку необхідно визначити параметри оцінки, описати за ними основні галузеві організації, після чого зробити необхідний аналіз. Це зробити нескладно, оскільки кількість параметрів за визначенням невелика.

У випадку монополістичної конкуренції необхідне застосування так званої методики картування стратегічних груп. Ця методика дозволяє представити загальну картину конкуренції, оцінити місце кожної організації в ній. її ефективність буде найбільш високою, якщо кількість конкурентів значна і неможливо детально дослідити кожну організацію.

46. Визначення конкурентних позицій основних фірм галузей(карта стратегічних груп)

Конкурентоспроможність фірми показує відмінності даної фірми від її конкурентів за ступенем задоволення своєю продукцією потреб покупців, а також за ефективністю виробничо-господарської діяльності. Одним з інструментів визначення конкурентоспроможності фірми є карта стратегічних груп. Вона дозволяє спів ставити конкурентні позиції фірм, які працюють у певній галузі.Використання цього інструменту необхідне, але явно недостатнє. Необхідна ще глибока оцінка конкурентної сили і конкурентної позиції фірми.

Стратегічна група складається з конкуруючих між собою фірм, що характеризуються подібними підходами до ведення конкурентної боротьби і займають приблизно рівні позиції на даному ринку товарів і послуг. Компанії, що складають одну стратегічну групу, можуть мати наступні подібні риси:

" порівнянний асортимент виробленої продукції;

" використання тих самих розподільних каналів;

" приблизно однаковий рівень вертикальної інтеграції;

" надання покупцям приблизно однакового набору послуг і технічної допомоги;

" виділення тих самих рис продукту для залучення однієї і тієї ж групи покупців;

" упор на ідентичні технологічні підходи;

" продаж по тим же прейскурантам.

Отже, визначенні параметри, які необхідні для характеристики різних стратегічних груп галузі складають у карту стратегічних груп