28. Від чого залежить привабливість сзг

Стратегічна зона господарювання — певний сегмент ринку, на який організація має або хоче мати вихід.

Більш складним варіантом портфельної моделі є багатофакторна матриця «МакКінсі — дженерал електронікс» (матриця привабливості ринку). Основою матриці є два фактори — привабливість ринку і конкурентоспроможність СЗГ. Привабливість СЗГ залежить від таких показників:

1. Місткість ринку

2. Темпи зростання ринку

3. Рентабельність

4. Рівень конкуренції

— кількість конкурентів

— концентрація конкурентів

— ринкова частка найбільших конкурентів

5. Розмір необхідних інвестицій

6. Ризик ринку

7. Наявність і доступність матеріально-технічних ресурсів

8. Державне регулювання ринку

Володькина М.В., привабливість СЗГ визначає за формулою:

Псзг = a G + b P + y O + x T, (1) де a, b, y, x – коефіцієнти, які вказують на вклад кожного фактору і в сумі складають 1,0;G – перспективи росту попиту в СЗГ;Р – рівень рентабельності СЗГ;О – сприятливі тенденції;Т – несприятливі тенденції.

29. ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

Стратегічне планування – це процес формулювання місії та цілей підприємства, аналіз середовища, вибір стратегії для визначення і отримання необхідних ресурсів та їх розподіл з метою забезпечення ефективної роботи підприємства і майбутньому.

Процес стратегічного планування є основним засобом, який допомагає приймати управлінські рішення.

Завдання полягає в забезпечені нововведень і змін в достатньому об’ємі для адекватної реакції на зміни у зовнішньому середовищі.

Етапи процесу стратегічного планування

а) аналіз середовища;

б) розробка місії і цілей організації;

в) аналіз альтернатив і вибір стратегії

г) виконання стратегії

д) контроль і оцінювання стратегії діяльності організації

Перелік етапів дає уявлення про послідовність процесу планування стратегії поведінки організації на зовнішньому ринку. Проте варто враховувати, що за відносною його простотою прихована велика кількість зворотних зв'язків між різноманітними етапами і значні розбіжності в рівні агрегування останніх. У зв'язку з цим робота над кожним етапом може містити в собі значну кількість повторів, а також ускладнюватися суттю, трудомісткістю і великими обсягами робіт з інформаційно-аналітичного забезпечення.

30. Аналіз макрооточення

Макрооточення створює загальні умови діяльності організації і переважно немає специфічного впливу на конкретну організацію, однак рівень впливу стану оточення на організації різний. Воно є причиною й умовою обмеження або розширення сфери діяльності організації, спричинює необхідні в ній зміни.

Аналіз макрооточення передбачає вивчення впливу таких компонент: демографічної, економічної, природної, технологічної, політико-правової та соціально-культурної. Характеристики компонент подані у табл. 4.1.

Деякі вчені вважають, що можна обмежитися аналізом чотирьох компонент макрооточення: соціальної, технологічної, економічної і політичної (так званий СТЕП-аналіз або англ. PEST-аналіз).

Аналіз різних компонент макрооточення слід вести не автономно, а системно, відстежуючи як власні зміни конкретної компоненти, так і її вплив на інші. Рівень впливу окремих компонент макрооточення на певні організації різний залежно від розміру організації, галузевої належності, територіального розміщення тощо. Вивчення компонент макрооточення не повинно закінчуватися констатацією тільки того, в якому стані вони перебувають, воно має також прогнозувати майбутні загрози та можливості.