
- •1. Охарактеризуйте предмет та об*єкт економіко-географ.Країнознавства
- •2. Охарактеризуйте вчення про економ-географ.Положення
- •3. Охарактеризуйте вчення про міжнар.Географ.Поділ праці.
- •4. Охарактеризуйте вчення про територіальну організацію суспільства і господарства
- •5. Дайте характеристику теорії географ.Детермінізму.
- •6. Дайте характеристику теорії регіоналізму
- •7. Дайте характеристику теорії економ.Районування.
- •9. Охарактеризуйте концепцію проблемного країнознавства
- •10. Охарактеризуйте концепцію»полюсів зростання»
- •8. Охарактеризуйте концепцію районної школи країнознавства
- •11. Охарактеризуйте концепцію глобальних міст.
- •12. Розкажіть про традиційні методи досліджень(істор.,картограф.,порівняльний)
- •13. Розкажіть про традиц.Методи дослідж. (спостережень,систем.Аналізу,статистич,економ.Районув)
- •14. Розкажіть про нові методи дослідж,пов*язані з потребами нтр.
- •20. Охарактеризуйте країни і держави,як головні об*єкти вивчення на політ.Карті
- •19. Дайте визначення та загальну характер.Політ.Карті світу
- •21. Охарактеризуйте території,як складову політ.Карти світу
- •23. Проаналізуйте державу як полтико територіальне утворення.
- •22. Що таке кордони і які вид та функції кордрнів ви знаєте.
- •24. Проаналізуйте залежні території як політико-терит. Утв.
- •36. Загальні відомості про фізико-географічне положення Пд. Америки
- •25. Проаналізуйте спірні триторії та території Антарктики як політико-територіальні утв.
- •26. Суспільна характеристика пн.. Америки
- •45. Загальні відомості про фізико-географічне положення Африки
- •27. Загальні відомості та фізико-географічне положення Північна Америка
- •35. Суспільна характеристика Пд. Америки
- •28. Рельєф та корисні копалини Північної Америки
- •29. Клімат Північної Америки
- •37. Рельєф материка та корисні копалини Пд. Америки
- •38. Клімат Пд. Америки
- •39. Внутрішні води Пд. Америки
- •40. Венесуела
- •41. Аргенти́на
- •42. Брази́лія
- •44. Суспільна характеристика Африки
- •46. Рельєф материка і корисні копалини
- •47. Клімат Африки
- •48. Внутрішні води Африки
- •49. Єгипет
- •50. Фізико-географічна та соціальна характеристика Нігерії
- •51. Марокко.
- •53.Суспільна характеристика Європи
- •55. Рельєф та корисні копалини материка Європи
- •56. Клімат Європи
- •57. Внутрішні води Європи
- •59. Польща
- •60. Угорщина
- •61. Білорусь: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси,населення.
- •62. Країнознавча характеристика країн Балтії
- •63.Німеччина
- •64. Франція
- •65. Великобританія
- •66. Швейцарія загальні відомості про країну, природні умови та ресурси,населення.
- •67. Австрія
- •69. Офіційна назва - Королівство Бельгія
- •80. Загальні відомості про фізико-географічне положення Азії
- •83. Внутрішні води Азії
- •70. Швеція
- •79. Суспільна характеристика Азії
- •81. Рельєф материка та корисні копалини
- •85. Туреччина
- •86. Саудівська Аравія
- •87. Об‘єднані Арабські Емірати
- •89. Афганістан
- •90. Японія
- •91. Китай
- •94. Пакистан
- •92. Південна Корея
- •108. Клімат Антарктиди
- •107. Рельєф та кор. Копалини Антарктиди
- •106. Загальні відомості про фіз-геог. Положення Антарк.
- •105. Австралія: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси, населення.
- •104. Внутрішні води Австралії та Океанії.
- •103. Клімат Австралії та Океанії .
- •102. Рельєф материка та корисні копалини Австралії та Океанії.
- •101. Загальні відомості про фізико-географічне положення Австралії та Океанії.
- •100. Суспільна характеристика Австралії та Океанії
- •99. Країнознавча характеристика в’єтнаму.
- •98. Фізико-географічна та соціальна характеристика Тайланду.
- •97. Індонезія: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси, населення.
19. Дайте визначення та загальну характер.Політ.Карті світу
Політична карта світу — географічна карта, яка дає територіально-політичну характеристику світу, материків або великих географічних регіонів. Політична карта світу — географічна карта, яка дає територіально-політичну характеристику світу, материків або великих географічних регіонів.
На сучасній політичній карті світу налічується 236 країн і територій; незалежних, самостійних держав серед них - 194. Політична карта відображає тривалий історичний розвиток людського суспільства впродовж багатьох тисячоліть. Територіальний поділ світу постійно змінюється, тому й політична карта характеризується динамічністю і нестабільністю.Політична карта є об'єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов'язана з політологією. Політична географія вивчає формування політичної карти світу та окремих її регіонів, зміни кордонів, особливості державного устрою тощо. Зміни на політичній карті поділяють на кількісні та якісні.Кількісні зміни відбуваються внаслідок приєднання відкритих земель; територіального поділу у зв'язку з воєнними діями, об'єднанням чи розпадом держав, передачею, купівлею або обміном певних територій; збільшенням чи зменшенням площ суходолу приокеанічних держав.Якісні зміни зумовлюються розвитком певної суспільно-економічної формації, виникненням міждержавних політичних союзів та організацій, прийняттям нової форми державного устрою.
У формуванні політичної карти світу розрізняють кілька періодів: стародавній, середньовічний, новий і новітній.
У стародавній період (до V ст.) відбувалось утворення могутніх держав: Єгипту, Римської імперії, Греції. Сусідні землі були мало досліджені, і тому політична карта мала уривчастий, неповний, приблизний характер. Вона постійно змінювалась внаслідок перерозподілу територій під час війн, формування внутрішнього й зовнішнього ринків.У середньовічний період (з V по XV ст.) політична карта світу поступово змінювалася. Утворення в Європі таких великих держав, як Візантія, Велика Римська імперія, Київська Русь, Англійське королівство сприяло формуванню елементів ринкової економіки. Великі держави прагнули до далеких територіальних пошуків з метою загарбання нових земель. Політична карта набувала чітких контурів, особливо в європейській та азіатській частинах.Новий період (з XV ст. до закінчення Першої світової війни) - найвагоміший у кількісному формуванні політичної карти світу. Епоха великих географічних відкриттів розширила і зміцнила міжнародні господарські зв'язки. Була сформована колоніальна система найбільших Європейських держав - Англії, Іспанії, Португалії, Франції, Німеччини, Нідерландів. Створювалися, вступали в міжнародні ринкові відносини нові держави переселенського типу в Америці та Австралії. Посилилась їх боротьба за незалежність.Новітній період у формуванні політичної карти світу розпочався з територіального перегрупування після Першої світової війни. Почали розпадатися колоніальні супердержави, розпалася Австро-Угорська імперія. Водночас утворилася нова супердержава - СРСР, до складу якої входила і Україна як союзна республіка. З'явилися нові незалежні країни: Польща, Фінляндія, Югославія, Чехословаччината ін.Після Другої світової війни знову відбувся перерозподіл територій і політичних сил на політичній карті світу, почався розпад колоніальної системи. Багато країн Африки, Азії здобули незалежність. Останні за часом (кінець XX ст.) істотні зміни відбулися після краху комуністичного режиму і розпаду трьох соціалістичних країн: СРСР, Югославії, Чехословаччини. Водночас відбулося об'єднання двох держав — Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) і Німецької Демократичної Республіки (НДР) в єдину державу -Німеччину(мал. 4). На політичній карті світу з'явилися 23 нові незалежні держави, у тому числі й Україна.Головними об'єктами політичної карти світу є держави, країни, території.