98. Фізико-географічна та соціальна характеристика Тайланду.

Розташування. Таїланд - офіційна назва Королівство Таїланд,— країна в Південно-Східній Азії, розташована на півостровах Індокитай і Малакка, межує на сході з Лаосом і Камбоджею, півдні з Малайзією, на заході з М'янмою(раніше Бірма). Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою, південно-західне — Андаманським морем. Рельєф. За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, Північно-Східне плато, південний схід і півострівний Південний район. Найбільші ріки — Менам-Чао-Прая (на Менамській рівнині) , Меконґ (на кордоні з Лаосом). Клімат країни тропічний мусонний. Кор. копалини. Надра Т. містять природний газ, буре вугілля, олов'яні і стибієві руди, калійні солі, плавиковий шпат. Є також родов. нафти, горючих сланців, руд міді, заліза, цинку, свинцю, марганцю, вольфраму, ніобію, танталу, рідкісних земель, бариту, дорогоцінних каменів і невеликі родов. кам. вугілля, свинцю, золота, кухонної солі. Адміністрат. поділ. Територія Таїланду поділяється на 75 провінцій (чангват) та метрополію Бангкок . Всі провінції поділяються на райони (ампхе). У 2006 році їх нараховувалось 877. Державною релігією є буддизм, який сповідує понад 93% населення. У Таїланді живуть також мусульмани, християни, індуїсти, сикхи. Населення. За оцінкою на 2004 рік, в Таїланді проживає 64,87 млн. осіб. Тайців 75% населення довкола, близько 14% є етнічними китайцями , 4% малайців , а на решту 7% припадають різні гірські племена, біженці з М'янми тощо.

97. Індонезія: загальні відомості про країну, природні умови та ресурси, населення.

Географічне положення. Розташована на островах Малайського архіпелагу та західної частини острова Нова Гвінея. Омивається водами Тихого та Індійського океанів. Є найбільшою острівною державою у світі. Значна частина островів відноситься до Зондських, які в свою чергу поділяються на Великі Зондські та Малі Зондські острови. Має сухопутний кордон з Малайзією (на острові Калімантан), Папуа-Новою Гвінеєю (на острові Нова Гвінея) та Східним Тимором (на острові Тимор).

Грунт. Найродючішим в Індонезії є вулканічний попіл, який переноситься вітром і відкладається однорідним шаром; він також наноситься потоками річок та зрошувальних каналів.

Понад 1/2 території — гори (до 5029 м, на о. Нова Гвінея). Близько 400 вулканів, у т. ч. понад 100 діючих. Клімат переважно екваторіальний і субекваторіальний, на низині середньомісячні температури від 25 до 27 °С, у горах — прохолодніше. Опадів 2000—4000 мм на рік. Ріки багатоводні. Близько 2/3 території покриті вологими тропічними лісами, є ділянки рідколісся і саван. Населення — 224,7 млн чол. (2000 p.). Міське населення складає 31,4% (1991 p.). Офіційна мова — індонезійська. Більшість віруючих — мусульмани (88 %). Адміністративно-територіальний розподіл: 24 провінції, 2 особливі адміністративні одиниці, що мають статус провінції, і 1 метрополітенівський округ (столичний). Столиця — Джакарта. Найвищий орган державної влади — Народний консультативний конгрес. Глава держави й уряду — президент. Законодавчий орган — парламент (Рада народних представників).

Аграрна-індустріальна країна з економікою, що динамічно розвивається. Обсяг ВВП за 2010 рік склав 1,03 трильйона доларів США(близько 4300 доларів США на душу населення). Грошова одиниця — індонезійська рупія. Індонезія — один з найбільших у світі експортерів сирої нафти та природного газу. Індонезія також великий постачальник каучуку та широкого діапазону інших товарів, наприклад, кави, чаю,тютюну, копри, спецій. Найважливішими торговельними партнерами Індонезії є Японія, США, Сінгапур, Південна Корея та Китай. Ресурси. В Індонезії є багато, часто нерозвіданих, покладів корисних копалин, включаючи нафту, природний газ, олово, марганець, мідь, нікель, вугілля та боксити. Також є поклади заліза, сіри, золота та срібла, але на економіку вони мало впливають. Сільське господ. Землі для посівів займають тільки одну десяту частину суші. Вирощують кукурудзу, маніоку, солодку картоплю, земляний горіх (арахіс), сою, тютюн та каву. Промисловість зараз оцінюється не більше ніж одна четверта частина ВВП. Найбільшою галуззю промисловості є текстильна промисловість. Транспорт – морський займає головне місце.