56. Клімат Європи

Європа розташована у чотирьох кліматичних поясах.

Для арктичного поясу (архіпелаг Шпіцберген і ряд інших островів Північного Льодовитого океану) характерний арктичний тип клімату з переважанням протягом року мінусових температур. Тут випадає мала кількість опадів (не більше 250 мм/рік). У субарктичному поясі лежать південне узбережжя Баренцова моря, північ Скандинавського півострова й острів Ісландія. Клімат субарктичний. Зима довга і холодна (до -ЗО °С), літо порівняно тепле (до +10, +15 °С), але дуже коротке/Опадів небагато — до 300 мм/рік. Велика частина Європи лежить у помірному поясі з морським, помірно континентальним і континентальним типами клімату.Для помірного морського клімату характерне переважання вологого повітря Атлантики. На островах Ірландія, Великобританія, а також на березі Атлантичного океану зима дощова, тепла (середні температури від +1 до +6 °С), Влітку температури невисокі — від +10 до +18 °С, часто йдуть дощі. За рік випадає 1000 мм опадів. Клімат більшої частини Європи помірно континентальний, з більшими, ніж на узбережжі, амплітудами температур (зима холодна, літо тепле) і з меншою кількістю опадів (від 500 до 700 мм/рік). На крайньому південному сході Європи сформувався континентальний тип клімату з дуже спекотним літом і достатньо холодною для цих широт зимою. Опадів випадає до 250 мм/рік. Південна частина Європи розташована в субтропічному поясі. Для цього регіону характерний субтропічний середземноморський тип клімату. Влітку повітря сухе, тропічне, із температурами липня в середньому від +23 до +25 °С. Опадів майже не буває. Взимку встановлюється область зниженого тиску з переважанням західних вітрів, що несуть вологу з Атлантики. Зима тепла — від +7 до +10 °С у січні, дощова. У середньому за рік випадає приблизно 400-500 мм опадів. В цілому для більшої частини Європи характерна атмосферна циркуляція з західним перенесенням повітряних мас. Повітряні маси переміщуються від Азорського максимуму на північ — в область зниженого тиску. Внаслідок обертання Землі вони поступово відхиляються вправо, і виникає постійно діюче потужне західне перенесення помірних вологих повітряних мас з Атлантичного океану на територію Європи.

57. Внутрішні води Європи

За величиною шару стоку води Європа займає друге місце се-ред частин світу після Південної Америки. Розподіл стоку по Європі нерівномірний. У відповідності із ступенем зволоженості стік зменшується з заходу на схід і з півночі на південь. Більша частина Європи відноситься до басейну Атлантичного океа­ну і його морів, значно менша приходиться на басейн Північного льодови­того океану і басейн внутрішнього стоку – Каспійське море.

Ріки. Найбільш крупні ріки знаходяться на рівнинах Європи. Най­більшою рікою Європи є Волга. Основні при­токи Волги – Кама і Ока. Другою за розміром рікою Європи є Дунай.  Дунай приймає більше 300 приток, найбільші з яких є Драва, Тиса, Сава, Сирет, Прут. Великою річкою Європи є Дніпро. В Західній Європі найбільшою річкою є Рейн. Також велика річка Дністер. Крім перерахованих вище до великих річок відносяться Ельба, Вісла, Луара, Тахо, Одра та інші.

Спорудження крупних водосховищ на Волзі, Дніпрі, Дону та інших ріках призвело до вирівнювання режиму їх стоку та до збільшення їх транспортного значення.

Озера. Озера на території Європи розподіляються нерівномірно. Найбільш численними скупченнями озер на рівнинах і в горах.

Рівнинні озера: Ладожське, Онежське, Венерн, Веттерн, Меларен, Імандра. Озера передгір’їв: Женевське, Лаго-Маджоре, Комо, Гарда та інші.

За межами льодовикових районів значних скупчень озер немає. Найбільш типові: озера-стариці в заплавах рівнинних рік; дельтові – в низов’ях Волги, Дніпра, Дунаю, По; лагунові – по побережжям Чорного і Азовського морів; тектонічні – Шкодер (Скандарське), Охрідське на Балканському півострові, Балатон в Угорщині та інші; вулканічні – на Апеннінскому півострові і в Ісландії; карстові – на сході Східно-Європейської рівнини, на Балканському і Апеннінському півострові.

Європа володіє значними гідроенергетичними ресурсами. Дуже багаті ними гірські райони Скандинавії, Альп, середньогір’я Середньої Європи. В озерах Ельтон, Баскунчак знаходяться родовища мінеральних солей.

Льодовики

Загальна площа сучасних льодовиків Європи перевищує 116 тис. км². Найбільш крупні нагромадження льодовиків знаходяться на Шпіцбергені, Новій Землі, Землі Франца-Йосифа, і Ісландії і в Скандинавських горах, де переважають льодовики типу куполів і щитів, є також карові і перед  гірські льодовики.

58. Росія

Столиця — Москва.

Адміністративний поділ. До складу Російської Федерації входять 21 республіка, 6 країв, 49 областей, міста федерального значення Москва і Санкт-Петербург, автономна область і 10 автономних округів.

Форма правління. Республіка з федеральним державним устроєм.

Глава держави. Президент, що обирається на 4 роки.

Державна мова. Російська.

Релігія. Серед релігійних конфесій найчисленнішою є православна, жителі Росії сповідують також іслам, католицизм, іудаїзм, буддизм.

Етнічний склад. 81 % — росіяни, 3,8% —татари, 3% — українці, 1,2% — чуваші, 0,9% — башкири. Всього в Росії проживає більше 100 народностей.

Валюта. Рубель = 100 копійкам.

Розташування Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії. На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Білоруссю, на південному заході – з Україною, на півдні – з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями Тихого, на півночі – Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря.

Складна геологічна будова зумовлює значну різноманітність корисних копалин. Росія добре забезпечена паливно-енергетичними ресурсами. Тут знаходяться великі поклади вугілля ; нафти і газу . Є значні поклади торфу, горючих сланців,урану. Родовища залізних руд залягають на Уралі, в Сибіру, в європейській частині країни . Марганцеві руди є на Уралі, в Західному і Східному Сибіру. Поклади руд кольорових металів - мідних, поліметалічних, олов'яних, алюмінієвих , дорогоцінних, рідкісних і рідко земельних знаходяться на Уралі, в Західному Сибіру. Значні поклади калійної і кам'яної солі зосереджені в Поволжі, Алтаї, Східному Сибірі, фосфоритів і апатитів — на Кольському півострові, в європейському Центрі, Сибіру. Крім того, в країні є значні поклади сірки, азбесту, алмазів, різноманітних будівельних матеріалів.

Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишнього економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво.

У своєму розвитку господарство країни спирається на власну добре розвинуту сировинну базу. У промисловості переважають галузі важкої індустрії, яка спирається на потужну паливно-енергетичну базу.

Паливно-енергетичний комплекс країни орієнтований на інтенсифікацію видобутку природного газу, нафти, дешевого вугілля. За оцінками спеціалістів, на Росію припадає 36 % світових запасів природного газу. У Росії дістала розвиток чорна та кольорова металургія. Машинобудування є однією з провідних галузей промисловості Росії. Росія — значний виробник зерна, м'яса, масла, інших видів сільськогосподарської продукції, посідає за обсягами цієї продукції 2-4 місце в світі. Розвинуті всі види сухопутного, водного та повітряного транспорту. Провідна роль у перевезенні вантажів та пасажирів належить залізничному транспорту.