Призначення і функції bios

У сучасних комп'ютерах BIOS виконує кілька функцій:

Запуск комп'ютера і процедура самотестування (Power-On Self Test - POST). Програма, розташована в мікросхемі BIOS, завантажується першою після включення живлення комп'ютера. Вона детектує і перевіряє встановлене обладнання, налаштовує його і готує до роботи. Якщо буде виявлено несправність обладнання, процедура POST зупиняється з виведенням відповідного повідомлення або звукового сигналу.

Налаштування параметрів системи за допомогою програми BIOS Setup.

Під час процедури POST устаткування визначається відповідно до параметрів BIOS, що зберігаються в спеціальній CMOS-пам’яті змінюючи ці параметри, користувач може настроїти роботу окремих пристроїв і системи в цілому по своїх потребах. Редагуються вони в спеціальній програмі, яку також називають BIOS Setup або CMOS Setup.

Підтримка функцій вводу-виводу за допомогою програмних переривань BIOS.

У складі системної BIOS є вбудовані функції для роботи з клавіатурою, відеоадаптером, дисководами, жорсткими дисками, портами вводу-виводу та ін. Ці функції широко використовуються в операційних системах, подібних MS-DOS, і практично не застосовуються в сучасних версіях Windows.

Процедура post

Перший пристрій, який запускається після натискання кнопки включення комп'ютера - блок живлення. Якщо напруга знаходиться в нормі, вступає в роботу центральний процесор, який зчитує вміст мікросхеми BIOS і починає виконувати записану в ній процедуру самотестування, або POST. POST вирішує кілька основних завдань:

1) Ініціалізує і налаштовує основні системні компоненти: процесор, оперативну пам'ять, чіпсет і відеоадаптер.

2) Перевіряє контрольну суму CMOS і стан батареї. Якщо контрольна сума CMOS помилкова, будуть завантажені значення за замовчуванням.

3) Тестує процесор і оперативну пам'ять. Результати звичайно виводяться на екран.

4) Ініціалізує і налаштовує периферійні пристрої: клавіатуру, мишу, дисководи, жорсткі диски та ін.. Відомості про виявлені накопичувачі також виводяться на екран.

5) Розподіляє ресурси між пристроями і виводить таблицю з виявленими пристроями і призначеними для них ресурсами.

6) Шукає і ініціалізує пристрої з власної BIOS.

7) Викликає завантажувач операційної системи.

Після того, як успішно завершилася процедура POST, запускається пошук завантажувального сектора, який може знаходитися на жорсткому диску або змінному носії. Порядок опитування пристроїв встановлюється за допомогою параметрів BIOS: First Boot Device, Second Boot Device, Third Boot Device.

Основні розробники bios

Раніше - приблизно на початку-середині 90-х років минулого століття - можна було зустріти версії BIOS, цілком розроблені виробниками системних (материнських) плат або ноутбуків - наприклад Intel, IBM, Compaq, Toshiba, Dell. У результаті еволюції комп'ютерного устаткування всі кращі напрацювання були втілені в продукції таких брендів, як Award, AMI, Phoenix, які зараз є основними виробниками програмного коду BIOS. Тому версії BIOS різняться незначно. Розглянемо докладніше кожного виробника базової версії BIOS.

AwardBIOS компанії Award Software (phoenix.com) - найбільш відомий виробник BIOS. У свій час дуже популярною була версія 4.51, пізніше з'явилася версія 6.0, яка встановлена на великій частці сучасних материнських плат. У далекому 1998 році фірма Award була куплена компанією Phoenix, однак усі наступні розробки виходять під торговою маркою AwardBIOS або Phoenix-Award BIOS.

AMIBIOS компанії American Megatrends (ami.com). В даний час даний виробник посідає друге місце по популярності серед виробників материнських плат. В основному дану версію BIOS на свою продукцію встановлюють такі компанії, як ASUStec, ASRock, MSI.

PhoenixBIOS компанії Phoenix Technologies (phoenix.com) найчастіше зустрічається на ноутбуках.