1. Соц.-ек.суть і ф-ї бюджету держ. Виникнення бюдж держ обумовлюється такими причинами:1) існуванням товарно-грош відносин;2)функціонуванням держ;3) потребами розширеного відтворення. Суть категорії бюджет розкривається у її призначенні – фінансуванні сусп. ф-ї і завдань: макроек, соц., управлінської, оборонної, міжнародного співробітництва. Бюджет можна розглядати з 3-х позицій:1.за ек змістом – с-ма грош відносин між держ і ін. суб’єктами з причини використання централізованих фондів держ.;2.за формою прояву – основний фін план держ; 3. За матеріальним змістом – централізований грош фонд держ. Бюджет держ є провідною ланкою держ фінансів. Частка доходів зведеного бедж коливається у межах 25-28% ВВП. Співвідношення між держ бюдж і місцевими визн-ся у пропорціях 60-70% -40-30%. Роль іц місце бедж у суспільстві визн-ся фін моделлю країни. За рівнем централізації ВВП у бедж вид такі моделі:американська: 25-30%; захєвропейська:30-40%; скандинавська: 50-60%. Бюджету притаманний двоїстий х-р, тому вид його такі ф-ї: розподільча і контрольна. Характерні ознаки бюдж відносин:1) перерозподільчий х-р: перерозподіл ВВП між галузями ек, регіонами кр, соц. Групами нас; 2) всеохоплюючий – бедж відносини прямо або опосередковано торкаються всіх суб єктів підприємницької д-сті і домогосподарств; 3) законодавче рег-ня – бедж відносини регламентуються Бюдж кодексом, щорічним законом про держ бюджет. Особливості прояву розподільчої ф-ї: основним об’єктом розподілу виступає новостворена вар-ть, тобто нац. дохід; одна і та ж частина доходу багаторазово проходить через бедж механізм; багатоканальність бюдж потоків. Контрольна ф-ї породжена розподільчою: від обр-є властиві бедж ознаки, які полягають у їх здатності сигналізувати про проходження розподільчого процесу; охоплює всі сторони д-сті сусп.-ва і суб’єктів ек.; проявляється у фін контролі.

2. Структура бюд с-ми Укр. БС – сукупність і державних і місцевих бюджетів врегульованих правовими нормами в якій враховується державний устрій адміністративно-територ поділ та економ відносини між суб’єктами.БС складається з: Цетрального бюджету – Державного бюджету України на поточний рік. Централізованих бюджетів – бюджетів, що включають ланки інших бюджетів – бюджет АРК, областей, м. Києва та Севастополя, інш міст з рай поділом, районів Децентралізованих бюджетів – бюджетів місцевого самовряд – селищ, сел., міст без районів, районів у містах Кількісна структура Державний бюджет-1 І рівня: Обласні бюджети-24 Бюджет АРК-1 Бюджет міст республіканського значення-2 ІІ рівня: Бюджети міст обл значення-179 з них: Міста обласного значення з район. Поділом-26 Бюджети районів у містах-118 Районні бюджети- -490 Бюджети міст районного значення-280 Бюджети селищ- - 32000 Окремою категорією є зведений бюджет – виключно1500 Сільські бюджети- - статистична одиниця для визначення соц.-економ стану країни, не планується і не затверджується – сукупність показників бюджетів.

3. Бюдж устрій і принципи його побудови. Бюдж устрій –орг-я і принципи побудови бедж с-ми. БУ виз-ся держ устроєм та адм.-терит поділом. Основні засади БУ: вст.-ня принципів побудови бюдж с-ми; виділення видів бюджетів; розмежування дох і вид між ланками бедж с-ми; орг.-я взаємовідносин між бюдж. Принципи побудови БУ: єдність - заб-ся єдиною правовою базою, єдиною грош с-ю, єдиним рег-ням бюдж відносин..; збалансованість – повноваження на зд-ня в-т бюдж мають відповідати обсягу надх-нь бедж за відповідний бедж рік; самостійність – заб-ся закріпленням за місц самов-ням відповідних дох., правом місц органів виз-ти напрями вик-ня власних, закріплених, регульованих дох-в.; повнота – до складу бедж вкл. Всі надх-ня і видатки, передбачені норм-правовими док; обґрунтованість – бюдж фор-ся на основі реальних макропоказників ек і соц. Розвитку та розрахунків дох і вид за встановленими правилами і методиками.; ефективність – досягнення усіма учасниками бюдж с-ми на засадах макс наближення сусп. послуг до їх безпосередніх споживачів; цільове вик-ня коштів – бедж асигнування вик-ся лише на цілі передбачені бюж призначенням і закріплені бедж розписом; справедливість і неупередженість – бюдж с-ма базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу сусп. багатства між галузями соц. сф, громадянами; публічність і прозорість – прийняття закону «Про держ бедж», затвердження звіту, висвітлення в ЗМІ всіх показників бедж і звітів; відповідальність – кожний учасник бюдж процесу несе відповідальність за свої дії.

4. Принципи, методи. Механізм розмежування Д і В між ланками бедж с-ми. Розподіл видатків за принципами відомч підпорядків(фінансув здійсн з відомства), територ розташув. (адміністр один фінансує, до якої віднос суб’єкт за територ). На основі видів функт повноваж (неделеговані, делеговані, власні.). Доходи розподіл.: загальнодержавні податк і платежі (закріплені, регулюючі) за рахунок їх фінанси делегов повноваження, місцеві под і плат за рах їх фінанси власні повноваження. Розмежування дох може проводитися 2 методами: закріплення дох за кожним бюдж у повній сумі чи за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюдж; вст.-ня с-ми бедж рег-ня в умовах єдності бедж, тобто проведення відрахувань до бедж нижчих рівнів, виходячи з їх потреб. Відповідно всі дох под. на закруплені і регульовані. Заг принципи їх розмежування виз-ся Бюдж кодексом, а факт їх склад затверджується при прийнятті ЗУ «Про держ бюдж». Розмежування видатків ґрунтується на призначенні того чи ін. бедж: з центр бедж фінансуються видатки загдерж х-ру, а з відповідних місц бюдж видатки регіонального значення. При цьому можуть застосовуватися 2 підходи: розподіл за терит ознакою і розподіл, виходячи з відомчого підпорядкування. Чинним бюдж законодавством передбачено такі форми міжбюдж відносин: прямі бюдж трансферти( субсидія, субвенція, дотація вирівнювання); вилучення коштів; взаємні розрахунки; бедж позчики. ЗЩ метою нейтралізації непередбачуваних ситуацій ств-ся бедж резерви: резервний фонд(стих, екологічні лиха) і оборотна касова готівка(для ф-ня тимчасових касових розривів).

5.Суть і призначення держ бюдж як фін плану. Бюджет як фін план- це розпис дох і видатків держ, який затверджується органми законодавчої і представницькї влади у вигляді відповідного закону чи рішення. Як фін план бюдж відображає ек, соц., міжнародну, військову тощо політику держ. Видатки на ек виз-ся 2 факторами: масштабами держ сектора і методами ек політики – бюдж ф-ня ек д-сті чи под. рег-ня. Через с-му дох бедж реалізується под. потіикаа. Стан бюдж як фін плану х-ся показникми: 1. Рівновага Д іВ; 2. Перевищення Д над В – профіцит;3. Перевищення В над Д – дефіцит.. Бюдж план-я -це комплекс заходів із виз-ня Д і В на стадіях скл-ня, розгляду та затвердження проекту бедж. Зд-ся 2 методами: для окремих статей балансу: нормативний, прямого рах, аналітичний; заг – балансовий. Бюдж прогнозування зал від терміну под. на короткост(до 1р), серст(1-5), довгост (5-10). Етапи бедж прогнозування: постановка завдань і цілей; збір інф-ї; вибір моделі прогнозування; прийняття рішення щодо оптимізації показників бедж на сонові результатів моделювання.

6. Орг-я і форми міжбюджетних відносин в Укр. Між окремими рівнями бюдж с-ми виникають вертикальні міжбюдж взаємовідносини. . Чинним бюдж законодавством передбачено такі форми міжбюдж відносин:1. прямі бюдж трансферти: субсидія - не повязується з фін станом бедж, який її отримує. Буває цільовою і знеособленою; субвенція - різновид цільової субсидії, що передбачає участь у ф-ні певних заходів і програм розвитку бедж, що її видає, та бедж, що її отримує;ждотація вирівнювання – фін допомога на покриття дефіциту відповідного місц бедж. 2 вилучення коштів –передача коштів з бедж-донора нижчого рівня до держ бедж.3 взаємні розщрахунки- передача коштів з одного бедж до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними Д чи В після затвердження бедж. 4. Бюдж позички – запозичення для ф-ня тимчасом касових розривів пр. виконанні бедж ( не збігання в часу ф-ня В і джерел надж-ня коштів).

7. Бюдж планування, суть, приципи і методи. Бюдж план-я -це комплекс заходів із виз-ня Д і В на стадіях скл-ня, розгляду та затвердження проекту бедж. Зд-ся 2 методами: для окремих статей балансу: нормативний( розрахунок окремих показників Д і В за встановленими нормами і нормативами), прямого рах(виз-ня заг сумит Д у розрізі окремих платників под.-в та заг суми В за розпорядниками бедж коштів), аналітичний( коригування показ ниві бедж з врах-ням змін макроек показників, мінім з.п, прожиткового мінімуму, валютного курсу, цін і тарифів..; заг – балансовий. Організація бюджетного планування буде ефективною, якщо в неї закладатимуться науково обґрунтовані принципи. До них належать такі основні принципи бюджетного планування:— комплексний підхід до основних параметрів економічного і соціального розвитку в тісному взаємозв'язку з наявними бюджетними можливостями;— органічний зв'язок бюджетного планування з планами соціально-економічного розвитку держави та реґіонів, між прогнозними та поточними бюджетними планами;— демократизація бюджетних відносин, тобто під час планування необхідно враховувати оптимальні зв'язки між державним і місцевими бюджетами, а також між ланками місцевих бюджетів;— пріоритетне значення бюджетного планування у всій сукупності фінансових планів;— наукове обґрунтування планів, що передбачає реальність прогнозних розрахунків, їхню економічну обґрунтованість;— застосування єдиної методології щодо проведення бюджетних розрахунків;— раціональне визначення джерел мобілізації бюджетних ресурсів і оптимальний їх перерозподіл через ланки бюджетної системи;— створення необхідних резервів для забезпечення безперервності бюджетного процесу;— директивність та обов'язковість виконання показників бюджету всіма суб'єктами бюджетних відносин.

8. Бюджетне прогнозування, суть, призначення, методи і етапи з-ня. Бюджетне прогнозування - визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті. Прогнозування показників бюджету здійснюється у такій послідовності ( ЕТАПИ): - визначення цілей та відповідно завдань для досягнення поставлених цілей; - збір, опрацювання та аналіз інформації; - вибір моделі прогнозування; - розробка рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків.Бюдж прогнозування зал від терміну под. на короткост(до 1р), серст(1-5), довгост (5-10). ).Науково-аналітичною роботою розробки проету бюджету є бедж прогозування. На відміну від бедж план-ня воно не має нормативного х-ру і зд-ся шляхом застосування таких методів: 1. метод експертних оцінок будується на основі оцінок, зроблених і обгрунтованих компетентними фахівцями-експертами за своїми галузями знань народного господарства, соціальної сфери, оподаткування, фінансів, бюджетів і т. д. Основна ідея прогнозування на основі експертних оцінок полягає в побудові раціональної процедури інтуїтивно-логічного мислення людини в поєднанні з кількісними методами оцінки та обробки отриманих результатів.2. Метод екстраполяції припускає складання перспективи виходячи з практики попередніх періодів. Сутність екстраполяції полягає у вивченні склалися в минулому і сьогоденні стійких тенденцій розвитку об'єкта прогнозу і перенесення їх на майбутнє. Розрізняють формальну і прогнозну екстраполяцію. Формальна, базується на припущенні про збереження в майбутньому минулих і справжніх тенденцій розвитку об'єкта прогнозу; за прогнозної фактичний розвиток ув'язується з гіпотезами про динаміку досліджуваного процесу з урахуванням змін впливу різних факторів у перспективі. 3.Моделювання передбачає конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта чи процесу, виділення його істотних характеристик або ознак. Прогнозування економічних і соціальних процесів з використанням моделей включає розробку моделі, її експериментальний аналіз, співставлення результатів прогнозних розрахунків на основі моделі з фактичними даними стану об'єкта або процесу, коригування і уточнення моделі.

9. Поняття і призначення бедж класифікації. Бюдж класифікація - групування дох і видатків бедж за однорідними ознаками з чіткою с-ю розміщення і присвоєння окремими підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів. Бюдж клас-я містить розділи: 1. Доходи бедж. 2 видатки. 3. Фінансування бедж. 4. Держ борг. Дох бедж клас-ть за предметно-цільвою ознакою: под., не под., дох від опер-й з капіталом, бедж трансферти, цільові бедж фонди. Видатки клас-ть за функціонально, програмною, відомчою, ек зонками. Функціональна –клас-я за заг-держ ф-ми і завданнями:загдерж ф-ї, оборона, гром порядок, безпека і судова влада, ек д-сть.. Програмна передбачає розподіл бедж призначень за бедж програмами. Бюдж програма – це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення зна мети та їх виконання. Відомча – це розподіл бедж призначень за гол розпорядниками бюд коштів. Ек - деталізує використання коштів за їх предметними ознаками. Клас-я ф-ня бедж виз-є джерела одержаня фін ресурсів, необхідних для покриття дефіциту, або ж відображає напрями вик-ня коштів. Що утворилися внаслідок перевищення Д над В. Клас-ся фін-ня бюдж вкл. Розділи: ф-ня за типом кредитора і ф-ня за типом боргового зоб-ня. Клас-я держ боргу містить інф-ю про усі непогашені борги органів держ упр-ня для вивчення їхнього впливу на стан ек. Основне призначення бедж клас-ї – заб-ня загдерж порівняльності бедж інф-ї.

10. Бюдж клас-я видатків, суть, призначення і види. Видатки бюджету класифікуються за:функціями, для виконання яких потрібні видатки (функціональна класифікація);економічною характеристикою операцій (економічна класифікація);ознакою головного розпорядника коштів (відомча класифікація);бюджетними програмами (програмна класифікація). Функціональна класифікація видатків дає змогу відстежувати динаміку зміни державних видатків різного функціонального призначення з метою їх аналізу і, таким чином, прогнозувати видатки на наступні роки. Для відповідності міжнародним стандартам статистики державних фінансів з 2002 року запроваджена нова функціональна класифікація видатків бюджету. Цю класифікацію видатків бюджету розроблено на основі класифікації функцій управління (КФУ), опублікованої статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй. Класифікація поділяється на розділи, підрозділи та групи. Нумерація розділів відповідає нумерації загальних цілей державного управління, а нумерації підрозділів і груп визначають засоби досягнення цих загальних цілей, наприклад, розділ 09 — "Освіта"; підрозділ 0920 — "Загальна середня освіта"; групи: 0921 — "Загальноосвітні навчальні заклади", 0922 — "Загальноосвітні спеціалізовані школи-інтернати", 0923 — "Загальноосвітні спеціальні навчальні заклади".В економічній класифікації видатки поділяють за предметними ознаками — заробітна плата, нарахування на заробітну плату, оплата комунальних послуг, усі види господарської діяльності, виплати населенню та інші категорії, що дозволяє виділити захищені статті видатків бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх розпорядників та одержувачів коштів. Видатки бюджету зведено в єдині економічні категорії, які поділяють на поточні, капітальні, нерозподілені видатки та кредитування з вирахуванням погашення. Поточні видатки — це платежі, не призначені для придбання капітальних активів. Капітальні видатки включають придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів і капітальні трансферти. Склад нерозподілених видатків визначає закон про державний бюджет чи рішення відповідної місцевої ради, до них належать видатки з резервних фондів державного та місцевих бюджетів. Кредитування з вирахуванням погашення включає платежі з бюджету, внаслідок яких з'являються вимоги до інших фінансових об'єктів, що передбачають обов'язкове повернення коштів. Це платежі для виконання державної економічної політики, які не передбачають отримання прибутків чи управління ліквідністю.Відомча класифікація витрат відображає розподіл бюджетних призначень з головними розпорядниками коштів бюджетів. На її підставі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи реєструють усіх розпорядників коштів. Метою відомчої класифікації видатків є оптимізація кількості головних розпорядників коштів бюджетів, поліпшення бюджетного планування та побудова чіткої, організаційно досконалої системи державного управління. Програмна класифікація видатків передбачає розподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами, які систематизовані переліком заходів, спрямованих на досягнення загальної мети та їх виконання. Метою такого підходу є оцінка ефективності та результативності діяльності державних установ. Це обумовлено тим, що сучасний етап соціально-економічного розвитку держави потребує поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави, прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективного використання коштів бюджету. Для досягнення цих цілей з 2002 року в Україні започатковано програмно-цільовий метод складання бюджету.

11. Бюджетні методи регулювання розвитку економіки. Економічна складова державної регіональної політики передбачає:> забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з місцевими;> раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;> створення нової системи управління комунальним сектором економіки;> стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніше області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;> активізацію розвитку депресивних регіонів;> сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;> контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу;> сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектора регіону; > створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні. Державна регіональна бюджетно-фінансова політика включає в себе сукупність державних фінансових заходів щодо забезпечення управління територіями країни, вирішення їхніх фінансових проблем та має такі функції: - забезпечення незалежності регіонального управління;- підтримання потенціалу регіону на достатньому рівні. Основнирми інструментами бюджетного рег-ня розвитку регіонів: нормативні вівдрах від регульовах дох; дотації, субсидії, субвенції; бедж поозички.

12. Бюдж дефіцит, форми прояву і методи рег-ня. Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною. Причини виникнення бюджетного дефіциту: необхідне здійснення великих держвкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому зможе забезпечити приріст ВВП і НД, зміцнити економіку могутності держави та підвищення матеріального і культурного рівня життя населення; кризові явища в економіці; неефективність фінансово-кредитних зв’язків; надзвичайні події, що потребують використання великих коштів, а звичайних ресурсів для цього не вистачає; нездатність влади тримати під контролем фінансової ситуації; нецільове та неефективне використання бюджетних коштів. За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет; Прихований - офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит- більш негативне явище, ніж відкритий. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим. Вимушений - є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні. Свідомий - визначається характером фінансової політики держави - вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. Активний - це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП. Пасивний - покриття поточних витрат. Державна позика – отримання державою коштів у формі запозичень від юридичних і фізичних осіб, урядів інших держав, міжнародних фінансових організацій на умовах поворотності, терміновості і платності. Використання державних позик вимагає: наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави; довіри з боку кредиторів до держави;заінтересованості кредиторів; наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів, які дають можливість повернути борги і сплатити проценти. Грошова емісія може використовуватися тільки в умовах жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2-3%. У разі використання грошової емісії основним чинником дефіциту є напрям направлення цих коштів - в інвестиції то це дає можливість отримати певний дохід , що в свою чергу, амортизує сплеск інфляції. В разі використання коштів на поточні витрати інфляція стає невідворотною. Подолання бедж дефіциту в Укр вимагає заходів: удосконалення под. с-ми, удосконалення інструментів залучення до інв.-ї сфери, заб-ня фін підтримки малого і сер бізнесу, перехід вд бедж ф-ня до с-ми надання субсидій, субвенцій, інв.-х позик суб’єктам

госп-ня…

13. Орг-я бюдж процесу в Укр. Бюдж процес - орг.- я і порядок скл-ня, розгляду, затвердження і виконання бюджету. Ввн скл-ся з 3-частин: бедж план-ня, виконання бюджету, звітність про вик-н бедж та її затвердження. Бюдж пла-ня вкл. Складання, розгляд, затвердження проету бедж. Завдання бедж план-ня: достовірне виз-ня обсягу та джерел доходів бедж.; оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями; збалансування бюджету. Процедура бюдж пла-ня регламентується Бюдж кодексом і вкл. Низку стадій і етапів. Отже послідовність бедж процесу така: й. бедж пла-ня:1.1.складання проету бедж, 1.2. розгляд і затвердження бедж. 2. Виконання бедж. 3. Скл-ня звіту про виконання бедж та його подання до ВР.

14.Поняття, склад, механізм форн-ня та використання заг фонду бюдж. Поняття, склад, механізм форн-ня та використання заг фонду бюдж. Загальний фонд бюджету включає:1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;3) фінансування загального фонду бюджету. Загальний фонд бюджету - складова бюджету, яка включає надходження до бюджету, визначені законом про бюджет для забезпечення фінансовими ресурсами загальних витрат з бюджету, здійснення яких передбачається за рахунок надходжень до загального фонду бюджету. Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Державні цільові фонди поділяють на: соціальні та економічні. Державні цільові фонди - це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади.Шляхи утворення державних цільових фондів: відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають першорядне значення для країни в даний момент; формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів. Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення виключно на конкретні цілі у таких випадках: якщо законом передбачене покриття видатків із конкретно визначеного джерела надходжень; у випадку одержання центральними, місцевими органами влади або безпосередньо розпорядником бюджетних коштів дотації, гранту чи дарунка у вартісному розрахунку на конкретну мету. Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства.

15. Суть. Методи, види урп-ня держ фінансами. Упр-ня держ фінансами – сукупність форм і методів фор-ня та вик-ня централізованих фін ресурсів з мнтою досягнення бажаного результату. Обєктом упр-ня виступають централізовані та децентралізовані фін фонди держ. Субєкти упр-ня: Мінфін, Фін апарат міністерств, відомств, держ комітетів, установ, п-ств і орг.-й; фін органи місц держ адміністрацій; ДПС; держ контрольно-ревізійна служба; Держказначейство. У процесі упр-ня держ фінансами застосовуються такі методи: 1. Фін план-ня – сукупність показників та методів оцінки фін стану держ з метою виявлення можливостей зб-ня фін ресурсів та їх ефективного вик-ня. Вкл такі види: прогнозування фін д-сті, поточне пла-ня фін.д-сті, оперативне пле-ня фін. д-сті. 2. Фін рег-ня – законодавчо визначена с-ма впливу держ на фін процеси у сусп.-ві. 3. Стимулювання. Зд0\-ся для заб-ня розвитку явищ і процесів, що є пріоритетними для кр. 4. Фін обік – с-ма нагляду, групування, від об-ня, контролю за кількісними і якісними показниками вик-ня фін планів держ. 5. Фін контроль –перевірка правильності і законності фор-ня та вик-ня фін фондів держ. Види упр-ня держ фін: загальне – виз-ня обсягів фін ресурсів на перспективу для реа-ї соц.-ек програм. Зд0ся ВР, ПУ, КМУ, частково МІНФІН. Оперативне – зміна фін відносин і маневрування фін ресурсами в конкретній ситуації. Зд-ся Мінфін, дирекціями цільових держ фондів, страхових компаній, фін службами міністерств.. Повноваження держ фін органів у процесі упр-ня бюджетними відносинами: 1) Рахунова палата ВРУ: контроль за вик-ням коштів держ бедж, контрольза фор-ням, обс-ням і погашенням держ боргу, за ефективністю вик-ня коштів бедж в частині фін-ня повноважень місц держ адміністрацій. 2) ДПС: облік платників под.-в, за обч-ням, повнотою і своєчасністю сплати под.-в, за достовірністю под. обліку і звітності. 3) Держ контрольно-ревізійна служба: контроль за цільовим і ефективнми вик-ням коштів бедж і цільових держ фондів, за збереженням держ майна в бедж орг.-х, за достовірністю БО. 4) Держказначейство: БО всіх надх-нь і видатків бедж, вст.-ня єдиних правил ведення і скл-ня звітності про вик-ня бедж..5) Упр-ня цільових держ фондів: збір і акумуляція коштів Фонду, заб-ня фін-ня в-т Фонду, контроль за своєчасним і повним надх-ням страх внесків.

16.Зміст і напрями реалізації бюджетної політики

Бюджетна політика – це комплекс заходів, спрямованих на залучення, розподіл і використання коштів державного бюджету.

Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань і напрямів діяльності держави у сфері формування і використання коштів бюджетного фонду. Відповідно до змісту вітчизняною фінансовою наукою сформульовані найважливіші завдання бюджетної політики:

— розроблення науково обґрунтованої концепції розвитку бюджету як важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Ця концепція формується на основі вивчення потреб сучасного стану суспільного розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави;

— визначення основних напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів;

— здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Залежно від періоду і характеру завдань, що вирішуються, бюджетну політику ділять на бюджету стратегію та бюджетну тактику.

Бюджетна стратегія — тривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Такий курс передбачає прогнозування світових тенденцій розвитку бюджетного механізму, формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів, окреслення принципів організації бюджетних відносин. Таким чином, бюджетна стратегія — цілісна система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів тривалого курсу бюджетної політики,розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Бюджетна стратегія має бути складовою економічної стратегії і корелювати з політичною, соціальною, гуманітарною, військовою та іншими стратегіями держави. Бюджетна тактика — форма реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії. Головною функціональною характеристикою та критеріальною ознакою тактики є саме адаптивність. Межі та орієнтири такої адаптивності задаються стратегією.

17.Суть і складові елементи бюджетного механізму

Бюджетний механізм – це сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку; реальне відтворення бюджетної політики держави.

До складу бюджетного механізму входять:

1. Бюджетне планування і прогнозування (визначення бюджетних макропоказників, розробка проектів державного та місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду).

2. Бюджетні норми та нормативи (ставки заробітної плати, пенсії, стипендії, ставки податків, норми витрат у бюджетних установах).

3. Бюджетні стимули (пільги щодо податків, бюджетні кредити, надання фінансової підтримки і допомоги).

4. Бюджетні санкції (санкції за порушення податкового законодавства, санкції за нецільове використання бюджетних коштів, відміна наданих пільг).

5. Бюджетні ліміти та резерви (резервні фонди Кабінету Міністрів, резервні фонди місцевих рад, ліміти бюджетного фінансування).

Бюджетний механізм, через який здійснюється практичне використання фінансів в економіці держави, виступає важливим і дійовим засобом регулювання економічних і соціальних процесів.