Лекція 3. ОрганізаціЙя охорони праці на підприємстві

Питання.

1. Управління охороною праці в організації.

2. Служба охорони праці підприємства.

3. Громадський контроль за станом охорони праці.

4. Комісія з питань охорони праці підприємства.

5. Атестація робочих місць за умовами праці.

6. Кабінети охорони праці

7. Знаки безпеки та стимулювання охорони праці

Література.

1. Гандзюк М.П., Желібо Е.П. , Халімовський Л.О. Основи охорони праці: Підруч. Для студ вищих навч. закладів – К.: Каравела.–2005.

2. Жидецький В.І. Основи охорони праці.–Львів:Афіша.–2002.

3. Основи охорони праці : [підручник] / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний та ін. – К. : Основа, 2006. – 448. (див. електронний навчально-методичний комплекс з основ охорони праці).

1. Управління охороною праці в організації

Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи керування підприємствами. Управління охороною праці передбачає участь в цьому процесі всіх служб підрозділів підприємства. Об'єктами управління є діяльність спрямована на створення безпечних і здорових умов праці. Управління охороною праці на підприємстві в цілому здійснює його керівник, а в підрозділах — їх керівники або головні фахівці. Координує цю діяльність служба охорони праці, робота якої регламентована в «Типовому положенні про службу охорони праці» (2004р.).

Суб'єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах — корівники відповідних структурних підрозділів І служб. Об'єктом управління в СУОП підприємства с, діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих міс­цях, виробничих дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому. Типова СУОП підприємства функціонує наступним чином.

Роботодавець (керівник, головний інженер) аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та приймає рішення, спрямовані па підвищення рівня безпеки праці. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, під­готовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства (виконавчий орган СУОП), що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (управляючому органу). Зовнішнім збурюючим чинником для СУОП на рівні підприємства є зміни технологічного процесу, обладнання, умов праці, нещасні випадки, травми, захворювання тощо.

До основних функцій управління охороною праці належать:

• прогнозування і планування робіт;

• організація та координація робіт;

• облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

• контроль за станом охорони праці та функціонуванням СУОП;

• стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці.

Основне завдання управління охороною праці можна сформулювати коротко — забезпечення дотримання вимог НПАОП. Розшифровка цього завдання включає:

• навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

• забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

• організація лікувально-профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій;

• удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

Чинна на сьогодні в Україні система управління охороною праці побудована на принципі 100%-ного дотримання вимог НПАОІІ. Більш прогресивна міжнародна система управління охороною праці, основою якої є міжнародний стандарт ОHSAS 18001 «Система менеджменту охорони здоров'я та безпеки персоналу», будується на принципі добровільного дотримання вимог охорони праці, виходячи з законодавчо встановленого припустимого рівня ризику для життя і здоров'я працюючих. Такий підхід, який полягає в тому, що прийпяття конкретного рішення базується на оцінці ризику, зветься ризик орі­єнтованим підходом (РОП).

Концептуально РОП складається з двох елементів – оцінка ризику і управління ризиком. Оцінка ризику — це аналіз виникнення і масштабів ризику в конкретній ситуації. Управління ризиком — аналіз ситуа­ції і розробка рішень, спрямованих па зведення ризику до прийнятного мінімуму.

Концепція РОП деякою мірою протилежна тому підходу, при якому необхідність і можливість досягнення кращого результату диктується жорсткіш) системою нормативів, правил, стандартів, але вона дає можливість раціонально використовувати кошти, спрямовані на охорону праці. РОП почав з'являтися в розвинених країнах 20 ... 25 років тому. Він в більшій мірі відповідає економічним інтересам підприєм­ства і тому більше може зацікавити підприємців. В нашій країні зараз ведуться дослідження щодо можливостей і особливостей його застосування у вітчизняних умовах.

Робота з охорони праці в закладах освіти організується у відповідності до діючого законодавства з охорони праці та регулюється Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (наказ МОН №563 від 01.08.2001).

Положення про систему управління охороною праці (далі СУОП) описує загальну структуру системи, основні цілі й завдання на виконання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, які сприяють запобіганню нещасним випадкам й професійним захворюванням, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання.

СУОП розроблена з урахуванням «Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.02.2008 року №35.

Закон «Про охорону праці» зобов'язує роботодавця створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до НПАОП, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією мстою роботодавець повинен створити і забезпечити функціонування системи управління охороною праці, для чого він:

• створює відповідні служби, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

• розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, іцо змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

• розробляє і затверджує нормативні акти з охорони праці підприємства, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та нормативними документами підприємства з охорони праці;

• здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• організовує пропаганду безпечних метолів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

За порушення зазначених вимог роботодавець несе безпосередню відповідальність.

При створенні СУОП необхідно:

• визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;

• виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об'єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;

• визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;

• розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.

У зв'язку з тим, що роботодавець несе безпосередню

відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов'язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.

Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо).

При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях -керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.

Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управ­лінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію та технологічні процеси повинні відповідати вимогам НПАОП.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місце­вий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням Держпаглядохороппраці (Держпромгіриагляду), вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства.