§ 47. Питальне речення (der Fragesatz)

Розрізняють два основні типи питальних речень: питальні речення без питального слова і питаль­ні речення з питальним словом. У питаль­них реченнях без питального слова на першому місці стоїть змінювана частина присудка, на другому — підмет, останнє місце займає незмінювана частина присудка, якщо вона є:

Kannst du sofort kommen? —Ти можеш прийти негайно?

Schreibt sie Übungen? — Вона пише вправи?

У питальних реченнях з питальним словом на першому місці стоїть питальне слово, на другому — змінювана частина присуд­ка, потім підмет і другорядні члени речення, а в кінці стоїть незмінювана частина присудка:

Was hast du gestern abend gemacht? — Що ти робив учора ввечері?

Питальними словами у реченні можуть бути питальні зай­менники і прислівники: was — що, wer — хто, wo — де, wohin — куди, wie — як тощо. Після питальних слів wessen, wie viel, was für ein стоїть підмет, потім — присудок:

Wessen Buch liegt dort? Чия книжка лежить там?

Wessen Heft hat er genommen? Чий зошит він узяв?

Wie viel Studenten können in diesem Скільки студентів можуть си-

Hörsaal sitzen? діти в цій аудиторії?

Was für einen Mantel hast du gekauft? Яке пальто ти купив?

§ 48. Заперечне речення (der Verneinungssatz)

У німецькій мові на відміну від української заперечується тільки один член речення.

Найчастіше функцію заперечення бере на себе частка nicht. Вона ставиться безпосередньо перед тим словом, яке заперечує. Якщо заперечується присудок, то частка nicht стоїть після змінюваної частини присудка, або в кінці речення, якщо воно не дуже поширене:

Morgen fahren wir noch nicht. Завтра ми ще не від’їжджаємо.

При запереченні складеного присудка частка nicht стоїть пе­ред його останньою частиною:

Das Mädchen war noch nicht reisefer- Дівчина ще не була готова до tig- від’їзду.

Заперечну частку nicht не треба плутати із заперечним мо­дальним словом nein, яке має загальний характер і вживається як відповідь на запитання. Воно стоїть поза реченням і відо­кремлюється від нього комою:

Hat sie mit dir gesprochen? — Nein, sie hat mit mir nicht gesprochen.

Вона з тобою розмовляла? — Ні, вона зі мною не розмовляла.

У діалогах заперечна відповідь на питальне речення часто обмежується одним заперечним словом nein:

Kommt Viktor morgen? — Прийде завтра Віктор?

Nein. — Ні.

У функції заперечення виступають також прислівники nie, niemals, nirgends. Вони є членами речення і впливають на поря­док слів:

Ich habe dieses Bild nie gesehen. Я ніколи не бачив цієї картини. Nie habe ich dieses Bild gesehen. Ніколи я не бачив цієї картини.

Для оформлення заперечних речень часто вживаються нео­значені заперечні займенники kein, niemand, nichts.

Займенник kein вживається лише тоді, коли заперечується іменник, який в аналогічному стверджувальному реченні вжи­вався б з неозначеним артиклем або без нього:

Da liegt ein Buch. Там лежить книжка.

Da liegt kein Buch. Там не лежить книжка.

Займенники niemand і nichts виступають як члени речення (підмет або додаток):

Niemand bleibt an diesem Tag zu Ніхто в цей день не залиша- Hause. ється вдома.

Es ist schon dunkel, man kann nichts Вже темно, нічого не видно, sehen.

Парний сполучник weder... noch — ні ... ні вживається для за­перечення однорідних членів речення:

Er beherrscht weder Deutsch noch Він не володіє ні німецькою, ні Englisch. Er beherrscht Franzözisch. англійською мовами. Він воло­діє французькою мовою.