Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник для учнів старших класів шкіл усіх ти...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.31 Mб
Скачать

§ 8. Приголосні звуки [ш, п]

Німецький носовий приголосний [ш] збігається за артику­ляцією з українським [м], але більш напружений у кінці слів.

Приголосний [п] артикулюється так, як німецькі [І] і [<і], але під час вимовляння звука [п] повітря виходить через носову порож­нину, тобто звук носовий.

Буквене позначення звуків [т], [п]

Звук

Буква

Приклади

[ні]

m, mm

die Mappe, der Kamm

[n]

n, nn

die Nase, der Mann

  1. Прочитайте подані слова, стежте за чіткістю артику­ляції.

die Mappe ['тара] nah [na:]

die Masse ['masa] dann [dan]

am [’am] wann [van]

der Kamm [kam] ganz [gants]

der Stamm [Jtam] die Nase ['na: za]

§ 9. Приголосний звук [r]

У сучасній німецькій мові існують чотири варіанти вимови цього звука: дрижачий сонорний передньоязичний [г], дрижа­чий сонорний язичковий (увулярний) [R], щілинний задньо- язичний [Г] та вокалізований м-

Передньоязичний [г] артикулюється подібно до українського [Р], тільки з меншою кількістю вібрацій кінчика язика. Під час вимовляння язичкового [R] активним є маленький язичок (лат. uvula). Задня спинка піднесена до м’якого піднебіння настільки, що стикається з язичком. У результаті вібрації маленького язичка виникає звук [R]. Щілинний звук утворюється як «звук тертя» в результаті проходження потоку повітря через щілину, утворену між м’яким піднебінням та задньою спинкою язика. У певних позиціях, а саме: у закінченнях -ег, у префіксах ег-, her-, ver-, zer-, а також у позиції [г] після довгого голосного (крім [а:]) вимовляється так званий вокалізований [в], звучання яко­го нагадує індиферентний голосний середнього ряду, щось се­реднє між [а] та [є]. Транскрипційне позначення: [в] у закінчен­нях та префіксах, [в] після довгого голосного.

Буквене позначення звука [г]

Звук

Буква

Приклади

М

М

г, гг ег

der Rat, der Karren der Vater

  1. Прочитайте подані слова, стежте, щоб не відбувалась сильна вібрація кінчика язика (увули); звук не повинен бути «розкотистим».

wahr [va:r]. zwar [tsva:r] der Arzt [’arrtst] der Arm [’arm] warten [Vartan] die Marke ['marka] der Fahrer [ fa:re] der Vater [fa:tB] aber f’arb«]1

fahren ['fa:ran] raten [Ira:tan] die Ratte ['rata] der Braten ['bra:tan] das Quadrat [kva'dra:t] die Straße ['jtrarsa] tragen [ltra:gan] das Paar [pa:r] das Jahr [ja:r]

§ 10. Приголосний звук [її]

Німецький приголосний [Ь] — глухий звук, місцем утворен­ня якого є глотка. Повітря, проходячи через щілину, утворену невеликим звуженням між коренем язика і задньою стінкою глотки, створює легкий шум видиху, який сприймається як звук [Ь]. Положення язика і губ визначається голосним, що йде за цим звуком. Кінчик язика звичайно впирається у нижні зу­би. Звук [Ь] не можна змішувати з українськими [г] або [х].

Буквене позначення звука [її]

Звук

Буква

Приклади

[Ь]

h

das Haar

  1. Прочитайте подані слова. Пам’ятайте, що [h] — це звук легкого видиху.

haben [ha^an] der Hammer ['Ьатв]

der Hase ['harza] hart [hart]

der Hafen ['halfen] aha [’a'ha:] die Hand [hant]