Підручник для учнів старших класів шкіл усіх типів, абітурієнтів, студентів неспеціальних вузів

Київ

ОСВІТА»

2000

Затверджено Міністерством освіти України

ББК 81.2НІМ-9 Н67

Автори

Е. I. ЛИ 'ЕНКО, М. Р. КОРОЛЬОВА, К. Ф. ФРИЦЬКА, В. Ю. ЗАЛЕВСЬКА, 3. М. ТУРОВА

Затверджено Міністерством освіти України (Протокол Колегії Міністерства освіти Укр<Лни № 5/4—18 від

30.04.1999)

У підручнику враховано останні зміни в німецькій орфографії.

Підручник складається із вступного курсу фонетики (6 уроків), ос­новного курсу (20 уроків), грам етичного довідника, що охоплює всі гра­матичні явища, призначені для активного засвоєння, ключів до вправ, позначених зірочкою, та додатка для навчання ауціювання.

Підручник побудований на доступному лексико-граматичному ма­теріалі, містить систему самоконтролю, лексичні коментарі і кон­трольні роботи, що дає змогу використовувати його також і для са­мостійного вивчення німецької мови.

Для учнів старших класів шкіл усіх типів, абітурієнтів, студентів неспеціальних вищих навчальних закладів і факультетів університетів.

© Е. І. Лисенко, М. Р. Корольовв та ін., 2000

топхт „ , „ . ~ © В. С. Жиборовський, обкла-

ІБВК 966-04-0452-2 динка, 2000

ВСТУПНИЙ КУРС ФОНЕТИКИ

Німецький алфавіт

Аа	Е£	Кк	Рр	ии
ВЬ		Ы		УЧг
Сс	НЬ	Мт	ш-
Беї	Іі	N11	БвВ	Хх
Ее	Л	Оо	ТІ	^у
	3 а	Н Я Т	т Я 1

Предметом вивчення у вступному фонетичному курсі є зву­кова будова мови, тобто звуки, з яких складаються слова, сло­весний наголос, наголос у реченні, мелодика.

Розпочинаючи вивчення звукового складу іноземної мови, потрібно насамперед пам’ятати, що в кожній мові є певна кількість звуків і букв, які слід розрізняти. Звук ми вимов­ляємо і чуємо, а букву пишемо і бачимо. Звук і буква часто не збігаються одне з одним. Для уточнення звукового складу мов було створено спеціальне допоміжне звукове письмо, яке нази­вається транскрипцією. В транскрипції кожному звуку відпо­відає тільки один певний знак.

Німецька мова, як і інші мови, має свої, характерні тільки для неї особливості артикулювання звуків, свої правила словес­ного наголосу у фразі, характерну для неї інтонацію.

У німецькій мові налічується 15 голосних звуків. Така вели­ка кількість голосних пояснюється, по-перше, наявністю в німецькому вокалізмі довгих та коротких голосних, які утворю­ють пари: довгий — короткий (а:¹ — а); залежно від тривалості голосного змінюється смислове значення слова. По-друге, в німець­кій мові є лабіалізовані (огублені) голосні переднього ряду.

Крім того, в німецькій мові є так званий редукований голос­ний [а]. який вимовляється тільки у префіксах Ье-, ge- та у закінченнях -е, -еі, -еп та ін.

Довгі голосні, як правило, бувають закритими (спинка язи­ка високо піднесена до піднебіння), а короткі — відкритими (прохід між спинкою язика і піднебінням ширший, ніж при відповідному довгому звукові).

Для артикуляції німецьких голосних характерне сильне

¹ Довгота голосного в транскрипції позначається знаком [:].

З

м’язове напруження всього апарату мовлення, тому всі звуки вимовляються чітко, без зайвих призвуків.

Приголосних у німецькій мові значно менше, ніж в ук­раїнській, за рахунок відсутності палаталізації (пом’якшення). Всі німецькі приголосні тверді і не пом’якшуються перед голосними переднього ряду, як в українській мові: пор. стіл — der Tisch.

Характерним для німецьких приголосних є також відсутність довгих та подвоєних звуків (крім випадків, коли од­накові приголосні збігаються на стику префікса і кореня, коре­ня і суфікса тощо).

§ 1. Голосні звуки [а:], [а]

Німецькі звуки — довгий голосний [а:] та короткий [а] май­же не відрізняються один від одного за ступенем закритості чи відкритості. Обидва вимовляються з відносно широко відкритим ротом. Язик лежить плоско, кінчик його впирається у нижні зу­би. Задня спинка язика трохи піднесена до м’якого піднебіння. Вимовляючи ці звуки, слід стежити за тим, щоб кінчик язика не відривався від нижніх зубів і корпус язика не відходив гли­боко назад.

Буквене позначення звуків [а:] і [а]

Звук	Буква	Приклади
[а:] [а]	а, аа, ah а	da, der Saal, wahr der Mann

§ 2. Сильний приступ голосного звука

На початку слова або морфеми німецькі голосні вимовляють­ся з так званим сильним приступом, який зебезпечує роздільну вимову початкового голосного від попереднього слова. Утво­рюється сильний приступ так: голосові зв’язки перед початком вимовляння голосного легко змикаються; потік повітря розриває цю змичку, утворюючи легкий шум — ляск, що передує вимов­лянню голосного:

§ 3. Приголосні звуки [т, й, _г, 1§]

Вимова німецьких глухих приголосних [£, б, £, £§] подібна до вимови відповідних українських приголосних. Німецькі звуки більш шумні, що пояснюється більшою загальною напруже­ністю артикуляцій у німецькій мові.

Звук	Буква	Приклади
[f]	f, ff, v. ph	fast, der Affe, der Vater, die Phonetik
[S]	SS, ß, s	die Masse, die Straße
ш	sch, s*	das Schaf, die Stadt
[ts]	z, tz, t	der Zahn, der Schatz, die Nation

1. Прослухайте і прочитайте кілька разів подані склади. Стежте за довготою та короткістю голосного.

ґа: — Га: — Га: ’а:5 — ’а^ — ’аіБ

’а*— ’а:Г— ’а:Г ’аГ— 'аї — 'аі

£а: — £а: — £а: ’аБ — ’аБ — ’а5

’а:І — ’а:£ — 'а:$ 'а$ — ’а^ — ’а^

ІБа: — іБа: — ІБа: ’аІ5 — ’аІБ — ’аІБ

§ 4. Приголосні звуки [р, і, к]

Приголосні звуки [р] та [к] подібні до відповідних ук­раїнських приголосних. Артикуляція німецького звука [і] дещо відрізняється від української: при вимовлянні німецького [Ц змичка утворюється між передньою спинкою язика і альвеола­ми, а кінчик язика впирається у верхній край верхніх зубів. Ха­рактерним для всіх цих приголосних є те, що вони вимовляють­ся з придихом (аспірацією).

Буквене позначення звуків [р, і, к]

Звук	Буква	Приклади
[p]	p. pp, b	der Pass, die Kappe, ab
[t]	t, tt, th, dt, d4	die Tat, die Stadt, das Theater, das Bad
M	k, ck, ch, g4	der Akt, der Sack der Charakter, der Tag

2. Прочитайте подані склади та слова. Зверніть увагу на аспірацію звуків [р, t, к].

ра: — ta: — ка: —’а:р —’a:t —’а:к

die Tat [ta:t], der Tag [ta:k], der Pass [pas], passt [past]

der Staat [Jta:t], der Spaß [fpa:s], der Akt [’akt]

3. Прочитайте подані слова, стежте за довготою та ко­роткістю голосних.

fast [fast] der Akt [akt]

der Staat [fta:t] der Spaß [fpa:s]

die Stadt [jtat]