Тести та контрольні питання до теми 7

1. За змістом рекламного оголошення можна встановити, що його створено в роки

А «воєнного комунізму».

Б нової економічної політики.

В форсованої індустріалізації.

Г післявоєнної відбудови.

2. Якого року в УСРР були ліквідовані губернії:

А 1922

Б 1923

В 1924

Г 1925

3. Які соціальні верстви українського суспільства зникають на кінець 1930-х рр..?

А підприємці, інтелігенція, духовенство

Б духовенство, промисловці, селяни-власники

В селяни-власники, промисловці, підприємці

Г підприємці, наймані робітники, духовенство

4. Вкажіть галузі промисловості УСРР, розвиток яких у перших п’ятирічках партійно-державне керівництво вважало пріоритетним:

А енергетика, металургія, легка промисловість;

Б вуглевидобування, харчова та легка промисловість;

В вуглевидобування, металургія, енергетика;

Г машинобудування, металургія, харчова промисловість.

5. На карті позначено області:

А розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1932 р.;

Б діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова у жовтні 1933 р.;

В селянських повстань під час проведення колективізації у 1932 р.;

Г що зазнали найбільших людських втрат від голодомору 1932-1933 рр.

6. Унаслідок територіальних змін у Східній Європі впродовж 1939 – 1940 рр.

А більшість українських земель увійшла до складу СРСР, Закарпаття залишилось у складі Угорщини.

Б вперше в новітній історії всі українські землі було об’єднано в одній державі – Українській РСР.

В більшість українських земель увійшла до складу СРСР, лише Північна Буковина залишилась у складі Румунії.

Г поряд із Українською РСР створено нові республіки – Закарпатську Україну та Галицьку Радянську Республіку.

7. Серед пронумерованих на карті країн позначте країну, до складу якої було включено Закарпаття згідно з рішенням Паризької мирної конференції 1919 року:

А 1;

Б 2;

В 3;

Г 4

8. Серед пронумерованих на карті країн позначте країну, уряд якої офіційно поділив територію держави на дві господарські зони – “А”, що складалася з етнічних земель, і “Б”, до складу якої увійшли українські землі:

А 1; Б 2; В 3; Г 4

9. Який варіант заповнення пропусків у поданому нижче твердженні є правильним?

«У_____________ році Рада послів________________ в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння_________. Рада офіційно визнала східні кордони Польської держави, встановлені___________».

А 1919, Великої Британії та Франції, Східною Галичиною та Західною Волинню, по «лінії Керзона»;

Б 1920, Антанти, Західною Галичиною, Варшавським договором;

В 1921, Великої Британії, Франції та США, Західною Волинню, Сен-Жерменським договором;

Г 1923, Антанти, Східною Галичиною, Ризьким договором.

10. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України?

А 1923 р.; Б 1939 р.; В 1941 р.; Г 1945 р

1 1. Серед пронумерованих на карті земель позначте землі, місцеве українське населення яких офіційна влада вважала «громадянами румунського походження, що забули рідну мову»:

А 1;

Б 2;

В 3;

Г 4.

12. Унаслідок включення в 1940 р. Північної Буковини та Бессарабії до складу СРСР

А Північна Буковина та Бессарабія увійшли до складу Української РСР

Б Північна Буковина та Бессарабія утворили нову союзну республіку – Молдавську РСР.

В Північна Буковина увійшла до складу УРСР, а Бессарабія до складу Молдавської Автономної РСР.

Г Північна Буковина увійшла до складу УРСР, а Бессарабію поділено між У країнською та новоутвореною Молдавською РСР.

13. Серед пронумерованих на карті адміністративних зон на окупованих українських землях позначте зону, на яку розповсюджувалася влада цивільної адміністрації на чолі з рейхскомісаром Е. Кохом:

А 1; Б 2; В 3; Г 4.

14. Вкажіть рік проведення насильницького переселення українського населення Холмщини, Лемківщини, Підляшшя до Північної і Західної Польщі:

А 1945 р.; Б 1946 р.; В 1947 р.; Г 1948 р.

15. Вкажіть країну, повоєнним договором з якою завершився тривалий процес об’єднання українського народу в кордонах єдиної держави:

А Чехословаччина;

Б Румунія;

В Польща;

Г Угорщина.

16. Чи правильне твердження? «Усталення радянсько-польського кордону після Другої світової війни супроводжувалося переселенням українців Закерзоння:

1. до центральних і східних областей Української РСР;

2. до західних і північних воєводств Польської держави.

А обидва варіанти не правильні;

Б тільки 1-й варіант правильний;

В тільки 2-й варіант правильний;

Г обидва варіанти правильні;

17. Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що у міжвоєнний період (1921 – 1938рр.) перебували у складі

А Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Б Чехословаччини, Литви, Румунії.

В Німеччини, Польщі, Угорщини.

Г Литви, Німеччини, Угорщини.

18. Унаслідок упровадження в 1957р. територіального принципу управління народним господарством

А створено вільні економічні зони.

Б поглиблено регіональну спеціалізацію.

В ліквідовано товарно-грошові відносини.

Г посилено централізоване планування.

19. Позначте характерні риси, притаманні демографічним процесам в Україні упродовж 1970-х – 1980-х років :

1 високі темпи зростання населення міст;

2 переважання темпів зростання населення села над населенням міста;

3 перевищення смертності над народжуваністю сільського населення;

4 зменшення чисельності корінного етносу;

5 перевищення народжуваності над смертністю сільського населення;

6 велика міграція з республіки;

7 зростання чисельності корінного етносу.

А 1,3,4,6; Б 2,4,5,7; В 1,2,4,5; Г 2,3,6,7.

20. Яка особливість економічного розвитку України 1970 – початку 1980-х років підтверджується поданими нижче даними?

«У республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР, було побудовано майже 40% атомних енергоблоків, продукувалося близько 40% усієї радянської сталі, 34% вугілля, 51% чавуну. ...частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29%, тоді як у розвинутих країнах цей показник сягав 50–60% і більше».

А посилення економічної самостійності

Б деформованість структури економіки

В зростання конкурентоспроможності продукції

Г зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

21. Назву якого історико-географічного регіону пропущено у витягу з документа?

«Уряд СРСР вважає, що повернення Бессарабії органічно пов’язане з питанням передання Радянському Союзові тієї частини _____________, переважаюча більшість населення якої пов’язана з Радянською Україною спільністю історичної долі, мовою і національним складом».

А Буковини

Б Волині

В Закарпаття

Г Галичини

22. Що стало однією із причин проведення операції «Вісла»?

А намагання забезпечити відбудову Донбасу робочою силою

Б прагнення радянського керівництва приєднати Закарпаття до УРСР

В переселення у західні області УРСР спеціалістів з Наддніпрянщини

Г активна діяльність підпілля ОУН і загонів УПА на Закерзонні

23. Коли і з якою метою в УСРР проводилась адміністративно-територіальна реформа?

24. Яким чином поєднувались заходи політики «коренізації» та адміністративно-територіальної реформи у 1920-х роках?

25. Поясніть поняття «округа».

26. Проаналізуйте дані карти та зробіть висновки про переважаючий національний склад населення у містах та містечках

27. Яким чином відбувалися зміни у чисельності населення 1926 – 1939 рр.?

28. Яким чином відбувалися зміни у соціальному складі населення 1926 – 1939 рр.?

29. У якому році експорт зерна з України був найбільшим?

3 0. Який висновок можна зробити по статистиці смертей по областях у відсотках від загальної кількості смертей в УРСР за 1933 р.?

31. Вкажіть, які міста позначені цифрами. У яких з цих міст були побудовані гіганти важкої індустрії у період першої п᾿ятирічки?

32. Чим обумовлювався курс більшовицької партії на індустріалізацію?

33. Складіть таблицю «Адміністративне управління західноукраїнськими землями у 1920-30-х рр.».

34. Як мало вирішуватись «українське питання» за сценарієм німецьких політиків?

35. Чому українські землі були поділені на різні адміністративні одиниці у період німецько-фашистської окупації?

36. Складіть таблицю «Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР у післявоєнний період».

37. Позначте на картосхемі території, приєднані до України в 1939-1954 рр.

38. Нанесіть на контурну карту економічні райони України, створені у другій половині 1960-х рр.

39. Складіть історичну довідку про демографічні процеси у 1960 – 1991 рр., користуючись даними карти:

40. Складіть історичну довідку про екологічну ситуацію у 1960 – 1991 рр., користуючись даними карти:

. ТЕМА 8. Історична географія сучасної України

Кордони України: незавершена ланка державотворення

С учасний державний кордон України встановився під час Другої світової війни і в повоєнний період. У радянськi часи державний кордон був символом непорушностi залiзної завiси, гарантом герметичностi радянського суспiльства i слугував не скiльки засобом захисту вiд зовнiшнiх загроз, скiльки бар'єром для власних громадян, вiльне спiлкування яких з навколишнiм свiтом безумовно пiдривало б пiдвалини режиму. Система державних кордонiв України повною мiрою зазнала впливу радянської спадщини, однак характер проблем i завдань, пов'язаних з їхнiм статусом, є принципово новим, оскiльки вiдображає намагання нашої держави здобути належне мiсце в системi регiональних взаємозв'язкiв.

Загальна протяжність державного кордону України становить 7700 км, у тому числі на сухопутну ділянку припадає 5740 км, на морську — 1960 км (з них на чорноморську — 1560 км, азовську — 400 км). Площа морських територіальних вод України становить 35 тис. км кв. Найпротяжнішими є державні кордони з Російською Федерацією (2063 км), Молдовою (1191 км) і Білоруссю (1084 км). Кордони з Румунією (625 км), Польщею (543 км), Угорщиною (135 км) і Словаччиною (99 км) є значно коротшими. Більша частина областей України є прикордонними. До державного кордону безпосередньо не виходять лише шість областей.

Закон України "Про державний кордон України" визначає державний кордон як лінію і вертикальну поверхню, яка проходить по цій лінії, що зазначає кордони території України — суші, вод, надр, повітряного простору.

Встановлення лінії державного кордону здійснюється у два етапи: спочатку державний кордон описується в міжнародному договорі, з вказівкою точних астрономічних координат або інших безсуперечних ознак (делімітація кордону), після чого наступає демаркація кордону, тобто перенесення на місцевість із встановленням "ясно бачених прикордонних знаків, форми, розмір і порядок встановлення яких визначається законодавством України і міжнародними договорами України" (ст. 4 Закону від 4 листопада 1991 р.), або каменів, надовбів, буїв тощо. Редемаркація — це відновлювання речових слідів демаркації. При редемаркації можливе уточнення територіальних кордонів суміжних держав.

Особливого характеру набуло поняття державного кордону в зв´язку з розпадом СРСР і утворенням замість нього ряду незалежних держав. Перш за все слід звернути увагу на досить неповний характер кордонів між недавно утвореними незалежними державами — вони були визначені на місці адміністративних кордонів між союзними республіками, суб´єктами СРСР; не була здійснена ані їхня делімітація, ані демаркація. Зважаючи на ці обставини, 26 травня 1995 р. учасники співдружності Незалежних Держав підписали Договір про співробітництво і охорону кордонів держав — учасниць СНД з (державами, які не входять в Співдружність). Головним у цьому договорі було рішення називати кордонами лише ті, що є ділянками державних кордонів учасників Співдружності Незалежних Держав з державами, які не входять у Співдружність. Такими державними кордонами України є лише кордони з Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною.

Процес делімітації сучасного українського кордону виявився складним та довготривалим. Проте Україні вдалося підписати угоди про режим функціонування спільної сухопутної ділянки кордону з усіма сусідами. Виняток становлять лише морські кордони. Найпершими цю справу завершили Польща, Словаччина та Угорщина. Прагнучи вступити до Північноатлантичного альянсу, вони мали якнайшвидше вирішити усі територіальні питання. І, як результат, до 1995 р. усі документи було узгоджено та підписано. Серед республік колишнього СРСР таким лідером стала Республіка Білорусь. Однак, хоч угоду про спільний кордон і було підписано, вона залишається нератифікованою білоруським парламентом. Причина цього - заборгованість України. Тому, відтягуючи ратифікацію, Білорусь намагається натиснути на Україну і добитися повернення боргу. З іншими державами переговорний процес розтягнувся через певні територіальні спори.

При цьому, якщо із Молдовою (проблема Придністров’я) вдалося домовитися про обмін територіями, а з Російською Федерацією (проблема Тузли) про спільне тимчасове використання Азовського моря і Керченської протоки, то з Румунією справа (про Зміїний острів) дійшла до Міжнародного суду ООН. Така боротьба пов'язується з економічною зацікавленістю, оскільки море сьогодні є не лише великою транспортною артерією, але й джерелом різноманітних корисних копалин. Враховуючи це, першочерговим завданням для України має стати остаточне розмежування морських кордонів та забезпечення їх охорони. Встановлення чіткого кордону усуне не лише територіальні претензії та можливі конфлікти, але й допоможе утвердженню України на міжнародній арені як надійного партнера.

Виділення Кримської автономної республіки

Крим, який до 1954 р. входив до складу РРФСР, мав у цій, тоді союзній, республіці обласний статус. З таким статусом у 1954 р., враховуючи географічне положення, повсякденні економічні й культурні зв'язки з Україною, Крим був переданий (без будь-яких територіальних виключень) УРСР. У 1989–90 рр. посилився процес «суверенізації» радянських республік, в т.ч. Української РСР. В цих умовах за вказівкою ЦК КПРС Кримський обком партії організував 20 січня 1991 р. референдум про відродження Кримської АРСР, за що проголосувала переважна більшість кримчан. Сподівання певних шовіністичних сил у Криму та Росії вивести четверту Кримську республіку з правового поля України не виправдались. 1 грудня 1991 р. більшість кримчан проголосувала на всеукраїнському референдумі за утворення незалежної української держави.

Республіка Крим відноситься до багатонаціональних, на її території проживають більш як 125 національностей і народностей. Це єдиний регіон України, де частка росіян переважає і складає 58,5%. Другою найбільшою групою жителів є українці, частка їх становить 24,4%. Серед інших національностей виділяються кримські татари (12,1%), білоруси (1,5%), також проживають татари, вірмени, євреї, поляки, молдавани, азербайджанці та інші.

Географія зовнішньоекономічних зв'язків України на сучасному етапі

Питома вага України у світовій економіці досить помітна. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї – Росія, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія). Об’єктивно це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному територіальному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі не надто висока. Недостатньо використовуються можливості для міжнародної кооперації, зовнішніх інвестицій тощо. Попри це українська продукція добре відома у багатьох країнах: для деяких країн та реґіонів Україна є важливим партнером в економічній співпраці.

Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територіальному поділі праці. Вона розташована поблизу економічно високорозвинутого реґіону – Західної Європи, у безпосередній близькості до Росії, Білорусі та країн Східної Європи. Морським шляхом вона пов’язана з Середземномор’ям, Близьким Сходом та країнами басейну Індійського океану. Через Україну проходять важливі транзитні магістралі (залізниці та автомобільні дороги, нафтопроводи й газопроводи) з країн СНД до Європи та чорноморських портів.

Особливість сучасної геополітичної ситуації в Україні полягає в тому, що зв’язки з країнами СНД зазнають змін через нові реалії в галузі економічного і політичного суверенітету та орієнтацію на світові ціни. Одночасно поліпшились перспективи для економічної співпраці України з економічно розвинутими країнами, причому не тільки Європи, але й США, Японією, Канадою. З’явилась можливість проводити активнішу торговельну політику стосовно країн, що розвиваються, особливо на Близькому та Середньому Сході, в Південній та Південно-Східній Азії. Ці реґіони можуть постачати нам нафту, бавовну, джут, чай, каву, натуральний каучук в обмін на метал, машини та обладнання, зерно, цукор, – тобто товари, попит на які у цих країнах та реґіонах розширюється.

Структура зовнішньоекономічних зв’язків України характеризується розгалуженістю, але все-таки зовнішня торгівля залишається їхньою основною формою. До інших форм відносяться створення спільних підприємств, фрахтування, міграція робочої сили, участь у економічних спілках та деякі інші.

О сновними експортними товарами є: залізна та марганцева руди, прокат чорних металів, чавун, кам’яне вугілля, кокс, кальцинована сода, азотні добрива, прокатне та ковальсько-пресове обладнання, обладнання для хімічної промисловості, тепловози, екскаватори, літаки, енергетичне обладнання, цемент, віконне скло. У групі товарів народного споживання – цукор, м’ясо, соняшникова олія, борошно, а також телевізори, побутові холодильники, мотоцикли. Підприємства ВПК експортують зброю.

Чимала частина зовнішньоторговельного обороту припадає на країни СНД. Потужний торговельний партнер України – Росія, звідки ми одержуємо нафту, газ, руди кольорових металів, деревину, тканини, обладнання, вантажівки, електроніку. Україна експортує до Росії прокатне, гірничошахтове та енергетичне обладнання, тепловози, телевізори, залізну та марганцеву руду, кокс, прокат чорних металів, вугілля, а також цукор, соняшникову олію, м’ясо, плодоовочеві консерви.

Наступним за обсягом торгівлі партнером серед країн СНД є Білорусь. Вона постачає верстати, вантажівки, трактори, калійні добрива, продукцію легкої промисловості. Наш експорт складається переважно з прокату чорних металів, верстатів та обладнання, цукру, олії. Значне позитивне сальдо торговельного балансу Україна має з країнами Середньої Азії (окрім Туркменистану), Казахстаном та країнами Закавказзя. Наш експорт до цих реґіонів: прокат чорних металів, обладнання, металорізальні верстати, промислові товари широкого вжитку, цукор, борошно. Імпорт: газ, руди кольорових металів, бавовна, тканини.

Українські товари добре відомі на ринках розвинутих країн і країн, що розвиваються. Особливе місце у зовнішній торгівлі України займають країни Європи. Серед розвинутих країн цього реґіону чільне місце посідає Німеччина. Значний товарообіг Україна має також з Італією, Нідерландами, Францією. Відновлюються торгівельні зносини також із країнами Східної Європи, насамперед, з Польщею, Угорщиною, Болгарією та Словаччиною. Істотно виросла торгівля з Китаєм.

Значно активізували торгівельні зв’язки з нами США, Канада, Японія та інші неєвропейські економічно розвинуті країни. У групі країн, що розвиваються, найбільше значення для України має Індія. Українські підприємства брали участь у поставках у цю країну комплектного обладнання для будівництва металургійних, енергетичних та машинобудівних об’єктів. Окрім того, здійснювались поставки сучасного озброєння. Україна одержує з Індії бавовняні тканини, одяг, чай, каву, фрукти, соки. В останні роки активізувалась торгівля з Туреччиною та Республікою Корея.