
- •1. Поняття про нс. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.
- •2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.
- •3. Надзвич ситуації воєнного часу.
- •4.Зона надзвич ситуації.
- •5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.
- •6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.
- •7. Надзвич ситуації регіонального характеру.
- •8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.
- •9. Аварія як подія техног хар-ру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Об’єкт підвищеної небезпеки.
- •12. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техн і природ х-ру.
- •13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •14. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •15. Зона можливого ураження.
- •17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.
- •19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.
- •20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.
- •21. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах радіоактивного заряження місцевості.
- •22. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах хімічного зараження місцевості.
- •23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •25. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •26. Заходи інженерного захисту населення і територій.
- •27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.
- •28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервацій.
- •29. Радіаційний захист населення і територій.
- •30. Хімічний захист населення і територій.
- •31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.
- •32. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •34. Режими функціонування об’єкту господарської діяльності.
- •35. Режими підвищеної готовності об’єкту господарської діяльності.
- •36. Режими надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності.
- •37. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
- •39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •40. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •41. Оцінка пожежної вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.
- •42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принципи дії, порядок застосування.
- •43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.
- •44. Об’єктові формування.
- •45. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
- •46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.
- •47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.
- •48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •49. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.
- •51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.
- •52. Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.
- •53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.
- •54. Дезактивація майна обєкта.
- •55. Дезактивація території об'єкта.
- •56. Дегазація майна обєкта.
- •57. Дегазація території обєкта.
- •60. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.
- •61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.
- •62. Сили Цивільного захисту України.
- •63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.
- •65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.
- •66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
- •67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
- •68.Організація захисту персоналу у сховищі.
- •69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.
- •70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.
14. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Ліквідація наслідків НС проводиться з метою відновлення роботи підп-ва орган-ії, навчальних закладів тощо. Вона включає:
розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
локалізацію й гасіння пожеж;
відбудову споруд і шляхів сполучення;
проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
проведення спеціальної обробки населення;
дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.
Розвідка осередків НС проводиться силами Збройних Сил, ЦО і невоєнізованими формуваннями підп-в, орган-й, навчальних закладів тощо.
Завдання: є виявлення загального стану в осередках і визначення меж зараження, руйнування, повені й пожеж, а також виставлення постів спостереження на особливо важливих напрямах (станціях, переправах, перехресті доріг тощо). Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться як доповнення до тих заходів, які виконувалися підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ при проведенні спеціальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи, як правило, виконуються населенням, яке опинилося в осередку або на шляху поширення зараженого повітря, пожежі, повені тощо. Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереж. матер. цінностей держави й окремих громадян протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Мініст. внутр. справ, Мініст. з надзвич. ситуацій, Мініс. ох. навкол. середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації. Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6–8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються.Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини. Відбудова споруд і шляхів сполучення проводиться з метою поновлення роботи важливих органів міста, району тощо. Це телеграф, телефон, лікарні, електросистеми, комунальні системи, мости, залізниця, шляхи евакуації й підвозу матеріальних засобів тощо.
З метою запобігання поширенню епідемічних хвороб в осередках біологічного зараження проводять ізоляційно-обмежувальні заходи, карантин або обсервацію.
15. Зона можливого ураження.
Зона можливого ураження це: - окрема тер-ія, на якій внаслідок виник-я НС техног. та прир. хар-ру виникає загроза життю або здоров'ю людей та заподіяння матер. втрат; - окрема тер-ія або об'єкт, на яких внаслідок НС техног., природ. чи військ. хар-ру виникає загроза життю або здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних втрат;
16. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Захист населення і територій від НС техног. і прир. хар-ру здійснюється за принципами: 1) пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров’я людей та навколишнього середовища; 2) безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки, вільного доступу населення до інформацій про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру; 3) особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у НС техногенного і природного характеру; 4) відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог ЗУ „Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру”; 5) обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення НС техногенного і прир одного характеру і мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків; 6) врахування економічних, природних та ін особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру; 7) максим. можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання НС т і природного характеру та реагування на них.