46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.

Колект. засоби захисту призначені для захисту персоналу підпр-тв і насел.. До них відносять захисні споруди, які поділяються на 2 види: сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ). Сховище – це інжен. споруда, яка забезпечує комплексний захист людей від всіх вражаючих факторів зброї мас. знищення, іонізуючих випромінювань, радіоакт., боєвих, токсич.-хім.. речовин (БХТР), небезпечних хім.. речовин, бактер. аерозолів, катастрофічних затоплень, небезпечної загазованості повітря при сильних пожежах, а також від впливу особливо небезпечних природних явищ.

Приміщення сховищ поділяються на основні та допоміжні.

До основних приміщень відносяться:

• приміщення для укриття людей

• пункти управління

• медичні пункти.

Основні приміщення.

Сх.. обл.-ть місцями для сидіння та лежання (пари). При висоті приміщень від 2,15 до 2, 9 м передбачається 2-х ярусне розміщення пар, а при висоті 3м і більше 3-х ярусне. Норма площі підлоги приміщень для укриття людей приймається 0,5 кв.м при 2-х ярусному і 0,4 кв.м при 3-х ярусному розміщенні пар.

До допоміжних приміщень відносяться:

Фільтровентиляційні камери, санітарні вузли, тамбур-шлюзи, приміщення щеня дизельелектростанцій ДЕС, електрощитові та інші. Приміщення ДЕС повністю ізолюються від основних приміщень і мають автономну вентиляцію. На підприємствах, де найбільша робоча зміна налічує 600 чол. І більше – передбачається приміщення для пункту управління площею 20 м3. При місткості сховища від 900 до 1200 чол. Передбачається приміщення для медичного пункту площею 9 м3, а при більшій місткості на кожні 100 чол. Площа медпункту збільшується на 1 м3.

47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.

До рятувальних робіт відносяться:

• Пошук потерпілих, рят-ня їх із-під завалів, палаючих буд. та трансп. засобів;

• Евакуація людей із зони аварії, кат-фи, або стих. лиха, або із зони зараження і затоплення;

• Надання потерпілим першої мед.допомоги.

До невідкладних робіт відносяться:

• Локалізація аварії;

• Розбир-ня завалів та укріп-ня констр-цій споруд, які загр-ють обвалом;

• Відновлення енергетичних та комунальних мереж4

• Проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції одягу, засобів захисту, шляхів, споруд та територій;

• Проведення санітарної обробки людей.

Комісія з НС в ході проведення робіт проводить постійне спостереження за обстановкою, уточнює плани і задачі формувань. При неможливості ліквідувати наслідки аварії силами об’єкту Комісія звертається за допомогою в Управління НС району (міста, області) щодо можливості залучення до ліквідації наслідків формувань служб району (міста, області). При проведенні рят. та інших невідкл. робіт на об’єкті організуються наступні види забезпечення: розвідка, інженерне, хімічне, медичне, шляхове, транспортне, технічне, матеріальне, метрологічне, гідрометеорологічне та комендантська служба.

48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Внаслідок аварії на хімічно-небезпечному підприємстві із виливом СДОР або при застосуванні противником хім. зброї для оцінки ситуації необхідно проводити хімічну розвідку. Визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці та інших об'єктах проводиться приладами хім. розвідки і газосигналізаторами або шляхом проб і наступного їх аналізу в хім.лабораторіях. Принцип визначення отруйних речовин приладами хімічної розвідки заснований на зміні кольору індикаторів при взаємодії з отруйними речовинами. Для визначення отруйних речовин застосовуються такі засоби хімічної розвідки: військовий прилад хімічної розвідки — ВПХР, прилад хімічної розвідки — ПХР, універсальний газосигналізатор, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки — НПХР та інші.Всі роботи з приладами хімічної розвідки по визначенню отруйних речовин проводяться в засобах інд. захисту органів дихання та шкіри (в протигазах, в табельному захисному одязі, в гумових чоботях і рукавицях).

Радіаційна розвідка - застосовується в штабах ЦО пром. підпр-тв (об’єктів) міст, районів, обл., а також у війс. частинах. Вихідними даними є: рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами рад. розвідки. Ці дані – основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження. Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1 год. після ядерного вибуху. Штаби ЦО рівні радіації, що виміряні в різних точках і в різний час, розрахунками за допомогою таблиць приводять на 1 годину після вибуху і наносять межі зон радіоактивного зараження на карту Завдання, які вирішуються при оцінці радіаційної обстановки

1.Визн-ня можливих доз опромінення при діях на місцевості, яка зар-на РР. 2.Визн-ня допустимого часу перебування людей на зараженій місцевості.

3.Визн-ня часу вводу формувань ЦО і тривалість роботи змін в осередку ядер.ураження. 4. Визн-ня можливих радіаційних втрат.