- •1. Поняття про нс. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.
- •2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.
- •3. Надзвич ситуації воєнного часу.
- •4.Зона надзвич ситуації.
- •5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.
- •6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.
- •7. Надзвич ситуації регіонального характеру.
- •8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.
- •9. Аварія як подія техног хар-ру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Об’єкт підвищеної небезпеки.
- •12. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техн і природ х-ру.
- •13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •14. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •15. Зона можливого ураження.
- •17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.
- •19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.
- •20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.
- •21. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах радіоактивного заряження місцевості.
- •22. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах хімічного зараження місцевості.
- •23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •24. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •25. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •26. Заходи інженерного захисту населення і територій.
- •27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.
- •28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервацій.
- •29. Радіаційний захист населення і територій.
- •30. Хімічний захист населення і територій.
- •31. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.
- •32. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •34. Режими функціонування об’єкту господарської діяльності.
- •35. Режими підвищеної готовності об’єкту господарської діяльності.
- •36. Режими надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності.
- •37. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
- •39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •40. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •41. Оцінка пожежної вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.
- •42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принципи дії, порядок застосування.
- •43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.
- •44. Об’єктові формування.
- •45. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
- •46. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.
- •47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.
- •48. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •49. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.
- •51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.
- •52. Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.
- •53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.
- •54. Дезактивація майна обєкта.
- •55. Дезактивація території об'єкта.
- •56. Дегазація майна обєкта.
- •57. Дегазація території обєкта.
- •60. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.
- •61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.
- •62. Сили Цивільного захисту України.
- •63. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.
- •65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.
- •66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
- •67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
- •68.Організація захисту персоналу у сховищі.
- •69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.
- •70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.
44. Об’єктові формування.
Основу сил ЦО на об`єктах складають невоєнізовані формування ЦО.
Невоєнізовані формування – це групи людей, які об`єднані в загони, команди, групи, дружини, ланки, забезпечені спеціальною технікою і майном, призначені і підготовлені до виконання покладених на них завдань у надзвичайних ситуаціях.
Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування. До них зараховуються працездатні громадяни в віці від 16 до 60 років (жінки до 55 років) за винятком жінок, що мають дітей до 8 років (медпрацівників до 3 років) та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження. По підпорядкованості всі невоєнізовані формування поділяються на територіальні і об`єктові, а по призначенню – на формування загального призначення (до них відносяться збірні та рятувальні загони, команди, групи, збірні команди (групи) механізації робіт та формування служб. На об`єктах можуть створюватись територіальні формування, які підпорядковуються відповідному територіальному начальнику ЦО і застосовуються для виконання завдань ЦО на найбільш важливих об`єктах, району, міста.
Об`єктові формування утворюються на об`єктах і використовуються для проведення РіНР на своїх об`єктах.
45. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
Сутність підвищення стійкості полягає в завчасної розробці і проведенні комплексу орган., інжен.-техн. та технолог. заходів, направлених на максим. зниження можливих втрат, збитків в разі НС. Інжен.-техн. заходи включають комплекс робіт по підвищенню стійкості (міцності) споруд, будівель, уст-ня комун.-енергет. систем, збереження стратегічних запасів. Технолог. заходи сприяють стійкості вироб-ва шляхом зміни технолог. режиму, що включає можливість вин-ня вторинних вражаючих факторів (пожежі, зараження НХР тощо). Організ.заходи передбачають розробку і планування дій керівного складу, ЦО, штабів: служб ЦО по захисту робітн. і службов., проведенню рятув. і невідкл. робіт, відновленню порушеного вир-ва. Ці заходи розр-ься створенними в Міністерствах, галузях нар.госп., об’єктах комісіями по стійкості завчасно з урахуванням природн. , еколог. та інших особливостей районів, наявності труд. ресурсів, фін. і матер. можливостей і передб-ться в відповідних планах по підвищенню стійкості.
До цих заходів відносяться:
Заходи по захисту населення і забезпеченню його життєдіяльності.
організація чіткого переводу галузей і об’єктів на режим роботи воєнного часу.
дублювання виробництва найважливіших видів продукції.
забезпечення надійної і безперебійної роботи транспорту, зв’язку і енергетики.
захист с.госп. тварин, продовольства, продовольчої сировини, систем водопостачання від зараження радіоактивними, небезпечними токсичним і біологічними речовинами.
проведення протипожежних заходів.
створення і підтримання в готовності надійних систем оповіщення і управління.
організація спостереження за радіоактивними, хімічним і біологічним зараженням.
підготовка і проведення заходів по світломаскировці об’єктів і населених пунктів.