5.4. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідувань занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прйоми щодо підготовки до нього.

6. Матерали методичного забезпечення заняття (матеріали базиссної „вихідно рівня”підготовки студентів):

Тести:

1.Які особливості перебудови кровообігу у новонароджених:

1. Припинення плацентарного кровообігу та функціонування малого ко­ла кровообігу:

2.Функціонування Аранцієвого протоку

3.Відсутність легеневого дихання

2. Найбільш характерні скарги у хворого з кардіальною патологією:

1. Задишка, нестерпний приступо-подібний кашель з дуже в'язким, липким харкотінням

2. Задишка, серцебиття, цианоз, кардіалгії, втомлюваність, слабкість

З. Кардіалгії, сінкопальні стани

3. Функції малого кола кровообігу:

1. Газообмін, фільтрація та дренаж

2. Депо крові

4. Збільшення відносної серцевої тупості вліво спостерігається при:

1. Недостатності двостулкового клапана та клапанів аорти

2. Ізольованому стенозі легеневої артерії

3. Недостатності тристулкового клапана

4. При коарктаціі аорти

5.Збільшення відносної серцевої тупості вправо спостерігається при:

1. Ізольованому стенозі легеневої артерії та недостатності тристулково­го клапану

2. Симптоматичній гіпертензії та гіпертонічній хворобі

3. Стенозі вічка аорти та коарктації аорти

6. Збільшення відносної серцевої тупості в усі сторони спостерігається при:

1. Міокардиті Абрамова-Фідлера або ексудативному перикардиті

2. Хворобі Толочинова-Роже або ізольованому стенозі легеневої артерії

3. Вроджених вадах серця

7. Точка, не характерна для аускультації серця:

1. Область верхівки/мітральний клапан/

2. Друге міжребір'я справа біля краю грудини /клапан аорти/

3. Друге міжребір'я зліва біля краю грудини /клапан легеневої артерії/

4. Нижня третина грудини /тристулковий клапан/

5. Точка Боткіна- місце прикріплення третього четвертого ребра до грудини зліва

6. Четверте міжребір'я справа біля грудини

8.Зміщення серця в область уражен­ня легень спостерігається при:

1. Ексудативному плевриті

2. Гідротораксі

3. Гемотораксі

4. Пневмотораксі

5. Ателектазі легень

9.Зміщення серця в протилежну сто­рону /по відношенню до сторони ураження легень/ спостерігається при:

1. Ателектазі легень

2. Ексудативному плевриті , пневмотораксі

З. При абсцедуючій пневмонії

10.У кардіологічних хворих можлива слідуюча деформація грудної клітки:

1. Лійкоподібна, плеската

2. За типом "серцевого горба"

З. Пташина/куряча/чи кілевидна

11 .Посилена пульсація сонних артерій спостерігається найчастіше при:

1. Недостатності напівмісяцевих клапанів аорти

2. Тиреотоксичному зобі

3. Стенозі легеневої артерії

4. Симпатикотонії

12. Посилена пульсація шийних вен спостерігається найчастіше при:

1. . Недостатності тристулкового клапана

2. . Ексудативному перикардиті

3. . Правошлуночковій серцевій недостатності

4. Недостатності напівмісяцевих клапанів аорти

13. Перший тон серця не включає слідуючи звукові компоненти:

1. Синхронне закриття стулок мґграль-ного та тристулкового клапанів

2. Синхронне закриття та напруження стулок напівмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії

3. Вібрація скорочених м'язів обидвох шлуночків

4. Коливання стінок аорти та легеневої артерії в момент нагнітання в них крові

14. Аускультативна характеристика першого тону серця:

1. Низький, протяжний, виникає під час систоли шлуночків

2. Високий, короткий, виникає підчас діастоли шлуночків

3. Вислуховується краще на основі серця

15. Аускультативна характеристика другого тону серця:

1. Низький, протяжний, виникає під час систоли шлуночка

2. Високий, короткий, виникає підчас діастоли шлуночків

З. Вислуховується краще на верхівці серця

16. Звукові компоненти утворення дру­гого серцевого тону:

1. Закриття напівмісяцевих клапанів аорти, легеневої артерії, відкриття передсердношлуночкових клапанів

2. Синхронне закриття стулок морального та тристулкового клапанів

3. Вібрація скорочених м'язів двох шлуночків

17. Аускультативна характеристика, яка властива другому тону серця:

1. Краще всього вислуховується у другому міжребір'ї зліва від грудини

2. Краще всього вислуховується на верхівці серця

18. Головні критерії функціонального третього тону серця:

1. Низький, короткий, утворюється через 0,10 -0,20 сек. після другого тону на початку діастоли

2. Низький, протяжний, виникає під час систоли шлуночків

19. Вкажіть головний критерій швидко­го та високого пульсу:

1. Швидке підняття пульсової хвилі

2. Швидке підняття пульсової хвилі та швидке її падіння

З. Млявість підняття пульсової хвилі та млявість її падіння

20. Швидкий та високий пульс спос­терігається при:

1. Недостатності клапанів аорти в поєднанні з високим пульсовим тиском

2. Стенозі вічка аорти в поєднанні з низьким пульсовим тиском

21. Для ембріокардіїхарактерно:

1. Брадикардія, відсутність рівності гучності та інтервалів між першим та другим тонами серця

2. Тахікардія з ритмом, що нагадує удари метронома, рівність гучності та інтервалів між першим та дру­гим тонами серця

22. Ослаблення першого тону на верхівці серця спостерігається при:

1. Міокардиті, міокардіодистрофії

2. Мітральному стенозі

23. Посилення першого тону на верхівці серця спостерігається при:

1. Мітральному стенозі

2. Недостатності двостулкового клапану

3. Міокардиті, міокардіодистрофії

24. Посилення /акцент/ другого тону на аорті спостерігається при:

1. Недостатності клапанів аорти

2. Симптоматичних вторинних гіпертензіях

З. Легеневій гіпертензії будь-якого генезу

25. Другий тон на легеневій артерії ослаблений при:

1. Недостатності клапанів легеневої артерії та стенозі легеневої артерії

2. Легеневій гіпертензії будь-якого ґенезу

26. В якому віці передсердя випереджають шлуночки серця відносно росту і диференціювання?

1. До 2 років.

2. 2—10 років.

3. Після 10 років.

27. Вказати помилкове твердження відносно гістологічних особливостей міокарда немовлят:

1. М'язові волокна тонкі, тісно прилягають одне до одного.

2. Добре виражена поперечна посмугованість.

3. Характерна багатоядерність міокардіоцитів.

4. Сполучна та еластична тканини розвинені погано.

28. Який відділ вегетативної нервової системи переважно впливає на серце в ранньому дитячому віці?

1. Парасимпатичний.

2. Симпатичний.

3. Парасимпатичний і симпатичний відділи рівною мірою беруть участь в іннервації серця.

29. Яка частота серцевих скорочень на 1-му році життя (за 1 хв)?

1. 140—160.

2. 120—130.

3. 110—120.

4. 90—100.

5. 70—80.

30.- Яка частота серцевих скорочень у дитини 5 років життя (за 1 хв)?

1. 140—160.

2. 120—130.

3. 110—120.

4. 90—100.

5. 70—80.

31..На якому рівні визначається верхня межа серця у новонародженого?

1. Третій міжребровий проміжок.

2. III ребро.

3. Другий міжребровий проміжок.

4. II ребро.

32. Що характерно для капілярів у дітей раннього віку?

1. Добре розвинені, відносно широкі, короткі, звивисті.

2. Низька проникність стінки капілярів.

3. Висока швидкість кровообігу в капілярах.

4. Стінка щільна, має добре розвинені м'язові волокна.

33. Який систолічний артеріальний тиск у дитини у віці 1 року (мм рт. ст.)?

1. 70—76.

2. 80—90.

3. 100—110.

4. 120—130.

34. Який систолічний артеріальний тиску 5-річної дитини (ммрт. ст.)?

1. 70—76.

2. 80—90.

3. 90—100.

4. 100—110.

5. 110—120.

35. Де визначається ліва межа серця в 1-річної дитини?

1. На 1—2 см назовні від лівої середньоключичної лінії.

2. На лівій середньоключичній лінії.

3. На 1 — 2 см досередини від лівої середньоключичної лінії.

36. Яка із перелічених ЕКГ - ознак не характерна для типового синдрому Воль-фа-Паркінсона – Уайта:

1. Вкорочення інтервалу P-Q /менше 0,11 сек/ та поширення комплексу QRS /0,10 сек. та більше/

2. Наявність дельта хвилі на висхідній гілці комплексу QRS

3. Схильність до приступів суправенрикулярної тахікардії

4. Синусова брадикардія

37. Синдром видовженого інтервалу Q-T /синдром Джервела - Ланге - Нельсона/ характеризується слідуючими ознаками:

1. Вкорочення інтервалу P-Q, поширення комплексу QRS, наявністю дельта хвилі на висхідній гілці комплексу QRS, приступами суправентрикулярної тахікардії

2. Наявністю видовженого інтервалу Q-T , супутньої туговухості чи глухоти , приступами втрати свідомості

38. Для синдрома Вольфа-Паркінсона-Уайта характерно:

1. Наявність подовженого інтервале Q-T, супутньої туговухості чи глухоти , приступи втрати свідомості

2. Вкорочення інтервалу P-Q, поширення комплексу QRS, наявність дельта хвилі на висхідній гілці комплексу QRS, приступи суправент-рикулярної тахікардії

3. Вкорочення інтервалу P-Q менше 0,10 сек.

39. Препаратом вибору для надання невідкладної допомоги при вродженому синдромі подовженого інтервалу Q-T є:

1. Обзідан 0,5 -2 мг/кгдобу

2. Новокаінамід по 0,2мг/кг маси тіла

3. Серцеві глікозіди

40. Препаратом вибору для надання невідкладної допомоги при приступі пароксизмальної тахікардії в результаті синдрома Вольфа-Паркінсона-Уайта являється:

1. Ізоптин

2. Ритмонорм

3. Серцеві глікозиди

41. Гіперкаліємія спостерігається при:

1. Вродженому адреногенітальному синдромі, гострій та хронічній нирковій недостатності в період оліго-анурії, опіках, розпаді тканин, гемолізі

2. Частій блювоті, рідких випорож­неннях, тривалому прийомі се­чогінних препаратів та кортикостероїдів, голодуванні

42. Гіпокаліємія спостерігається при:

1. Вродженому адреногенітальному синдромі, гострій та хронічній нир­ковій недостатності в період оліго-анурії, опіках, розпаді тканин, гемолізі

2. Частій блювоті, рідких випорож­неннях, тривалому прийомі сечогінних препаратів та кортикостероїдів, голодуванні

43. ЕКГ-ознаки гіпокаліємії:

1. Зміщення сегмента S-Т нижче ізолінії, зменшення амплітуди зубця Т, поява зубця II, подовження Q-Т

2. Високі, вузькі, загострені, "готичні" зубці Т, вкорочення Р-Q та Q-Т

44. Гіперкальціємія спостерігається при:

1. Гіпофункції паращитовидних за­лоз, рахіті, панкреатиті, нирковій недостатності

2. Гіпервітамінозі Д, гіперфункції паращитовидних залоз

3. Злоякісних новоутвореннях з метастазами в кістки

45. ЕКГ-ознаки гіперкальціємії:

1. Високі, вузькі, загострені,"готичні" зубці Т, тенденція до тахікардії

2. Зменшення амплітуди зубця Т, вкорочення інтервалу 6-Т, тенденція до синусової брадикардії

3. Сповільнення атріовентрикулярної провідності

46. Особливості тахікардії при гострій серцевій недостатності:

1. Відповідає температурі тіла та емоційному стану дитини, зникає під час сну

2. Не відповідає температурі тіла та емоційному стану дитини, не зникає під час сну

3. Стійка до несерцевої медикаментозної терапії

47. Особливості тахікардії інтоксикаційного генезу:

1. Відповідає температурі тіла та емоційному стану дитини, зникає під час сну, та під впливом дезінтоксикаційної терапії

2. Не відповідає температурі тіла та емоційному стану дитини, не зникає під час сну та стійка до несерцевої медикаментозної терапії

48. При яких станах не спостерігається гіпокальціємія:

1. Гіпофункції паращитовидних залоз

2. Гіпервітамінозі Д

3. Панкреатиті

4. Нирковій недостатності

49. Переважно правошлуночкова серцева недостатність розвивається при:

1. Стенозі та коарктації аорти, злоякісній артеріальній гіпертензії

2. Стенозі легеневої артерії , хворобі Ебштейна

3. Ексудативному перикардиті

50. Переважно лівошлуночкова серцева недостатність розвивається при:

1. Стенозі та коарктації аорти, злоякісній артеріальній гіпертензії

2. Стенозі легеневої артерії, хворобі Ебштейна

3. Ексудативному перикардиті

51. Правошлуночкова серцева недостатність 2Б стадії характеризується:

1. Наявністю нав'язливого кашлю, вологих хрипів в легенях, задишки, тахікардії

2. Збільшенням печінки на 3-5 см. з-під реберного краю, пастозністю нижніх кінцівок та набуханням шийних вен

52. Для третьої стадії лівошлуночкової серцевої недостатності характерно:

1. Гепатомегалія, набряковий синдром

2. Шумне, клекочуще дихання з пінистим харкотинням, звучними вологими хрипами в легенях

53. Для третьої стадії правошлуночкової серцевої недостатності характерно:

1. Гепатомегалія, набряковий синдром

2. Шумне, клекочуще дихання з пінистим харкотінням, звучними вологими хрипами в легенях

54. Особливості периферичного ціанозу /акроціанозу/:

1. Виникає в результаті порушення оксигенації крові в легенях, змішування артеріальної та венозної крові, носить дифузний характер

2. Пов'язаний з підвищеною утилізацією кисню тканинами, більш виражений на віддалених від серця частинах тіла /губах, кінчику носа, кінцевих фалангах/

55. Особливості центрального ціанозу:

1. Виникає в результаті порушення оксигенації крові в легенях, змішування артеріальної та венозної крові

2. Носить дифузний характер

3. Пов'язаний з підвищеною утилізацією кисню тканинами, більш виражений на віддалених від серця частинах тіла /губах, кінчику носа, кінцевих фалангах /

56. Симптом "котячого муркотіння" в фазу систоли спостерігається при:

1. Мітральному стенозі

2. Стенозі аорти та легеневої артерії

3. Стенозі трикуспідального клапану

57. Локалізація верхівкового поштовху у здорових дітей віком 0-1 року:

1. На 0,5-1 см всередину від лівої се-редньоключичної лінії в п'ятому міжребір'ї

2. 1-2 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії в четвертому міжребір'ї

3. На середньоключичній лінії зліва в п'ятому міжребір'ї

58. Характеристика серцевого поштовху:

1. Відображає механічні впливи на стінку грудної клітки не лише верхівки, але і стінок шлуночків, виявляється на значній ділянці грудної клітки в області серця

2. Відображає удари верхівки серця в стінку грудної клітки під час кожної систоли, виявляється на невеликій обмеженій ділянці в області верхівки площею до 2 см квадратних

59. ЕКГ- ознаки гіперкаліємії:

1. Зміщення сегмента S-Т нижче ізолінії, зменшення амплітуди зубця Т, поява зубця и , подовження Q-Т

2. Високі, вузькі, загострені," готичні" зубці Т, вкорочення Р-Q. та Q-Т

Відповіді на запитання

1 – 1; 2 – 2; 3 – 1; 4 – 1; 5 – 1; 6 – 1; 7 – 6; 8 – 5; 9 – 2; 10 – 2; 11 – 1; 12 – 1; 13 – 2; 14 – 1; 15 – 2; 16 – 1; 17 – 1; 18 – 1; 19 – 2; 20 – 1; 21 – 2; 22 – 1; 23 – 1; 24 – 2; 25 – 1; 36 – 1; 27 – 2; 28 – 2; 29 – 2; 30 – 4; 31 – 4; 32 – 1; 33 – 2; 34 – 3; 35 – 1; 36 – 4; 37 – 2; 38 – 2; 39 – 1; 40 – 2; 41 – 1; 42 – 2; 43 – 1; 44 – 2; 45 – 2; 46 – 2; 47 – 1; 48 – 2; 49 – 2; 50 – 1; 51 – 2; 52 – 2; 53 – 1; 54 – 1; 55 – 1; 56 – 2; 57 – 2; 58 – 2; 59 – 2.