1. Вступ - 5 хв.

Викладач перевіряє наявність студентів, їх готовність до заняття. Оголошує тему. Проводить контрольне опитування по раніш вивченому матеріалу.

2. Основна частина - 70 хв.

2.1. Принцип роботи блоку накопичування та фазування - 20хв.

Блок накопичування та фазування (БНФ) призначений для здійснення наступних функцій:

1. перетворення, при прийомі інформації із ДКС, послідовного коду в паралельний, тобто розподілення бітів інформації які поступають від БСКП послідовним кодом, по відповідним коміркам ОЗУ та формування із отриманих бітів – слів визначеної довжини, які потім читаються в БО та пересилаються до СВ для подальшої обробки;

1. перетворення, при видачі інформації в ДКС, паралельного коду в послідовний, тобто формування послідовності бітів інформації зі слів, які зберігаються в комірках ОЗУ, у відповідності з запитами на передачу чергового розряду від різних ДКС;

1. порозрядний пошук довільної шістнадцятирозрядної комбінації в початку 24-розрядного накопичуваного слову для здійснення циклового фазування по комбінації початку повідомлення;

1. прийом інформації, яка поступає до УСДК від апаратури магнітного запису.

До складу БНФ входять наступні вузли:

1. Оперативно запам’ятовуючий пристрій (ОЗУ), який складається з:

   • матриці пам’яті на 256 36-розрядних чисел;

   • схеми керування.

2. Адресної частини ОЗУ:

• шифратор (ШФ);

• регистр адреси (РгА);

• комутатор регистру адресів;

3. Оперативних регістрів;

• буферний РгБ;

• залишку РгР;

• управління РгУ;

• помилок РгС;

4. Комутатора інформації КИ;

5. Генератора мікрокоманд Гмк;

6. Дешифратора режимів роботи ДРР;

7. Схем порівняння СС;

8. Згортання за модулем 2;

9. Підсилювачів – узгоджувачів;

10. Інверторів;

11. ТЕЗів з комбінаційною логікою.

Роботою блоку накопичування та фазування керує СВ за допомогою спеціальних ознак, які передаються до БНФ через БО. БНФ може працювати в дев’яти різних режимах, із якіх вісім задається від ЕОМ, а дев’ятий, проміжний, задається самим блоком.

ОЗУ БНФ поділено на чотири зони (таб. 1):

1. ДБ (адреси 0 – 31) – зона динамічних буферів, в яких зберігається інформація, яка порозрядно передається до ДКС та порозрядно накопичується із ДКС;

1. Р (адреси 32 – 63) – зона зберігання результатів обробки інформації;

1. У (адреси 64 – 95) – зона зберігання керуючої інформації по кожному напрямку обміну УСДК з ДКС;

1. СБ (адреси 95 – 127) – зона статичних буферів для зберігання інформації обміну з ЕОМ, в якій зберігаються накопичувані від ДКС слова, та куди записуються слова отримані від СВ та призначені для видачі в ДКС.

Таб. 1. Значення розрядів коду адреси

	Розряди адреси
Назва зони	код зони		номер каналу				П/В
	1	2	3	4	5	6	7
ДБ	0	0	0 ... 15				0	П
							1	В
Р	0	1	0 ... 15				0	П
							1	В
У	1	0	0 ... 15				0	П
							1	В
СБ	1	1	0 ... 15				0	П
							1	В

Кожна з 126 комірок ОЗУ має 7-розрядну адресу, в якій перші два розряди визначають зону ОЗУ, наступні чотири – номер каналу, сьомий розряд визначає для прийому чи для видачі відноситься дана комірка. Таким чином, адреса комірки має вигляд: Я (зона ОЗУ – 2 р., номер каналу – 4 р., П/В – 1 р.) Так як комірки жорстко закріплені за ДКС, тобто двійковий код номера ДКС такий самий як двійковий код адреси комірки в будь-якій зоні ОЗУ, то код, який записаний РгА, дає адресу комірки ОЗУ в зоні ДБ.

Необхідно відмітити, що в будь-якій зоні ОЗУ коміркам для прийому відповідають парні номери, в той час коміркам для видачі – непарні.